Доступ до даних про власників спеціальних дозволів можна отримати в онлайн режимі на сайті ДНВП «Геоінформ України» за посиланням: http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli/.

Пошукова система дозволяє шукати дійсні, недійсні та тимчасово припинені дозволи.

У системі доступні наступні відомості:

- власник дозволу;

- відомості про ділянку надр, що надається у користування (місцезнаходження, географічні координати, площа, кількість запасів на дату видачі дозволу, ступінь освоєння надр, відомості про апробування запасів);

- реєстраційний номер дозволу;

- дата видачі, тривалість і термін дії дозволу;

- вид корисної копалини;

- підстава надання дозволу;

- вид користування надрами, мета користування надрами;

- особливі умови дозволу;

- реквізити угоди про умови користування ділянкою надр;

- джерело фінансування;

- сума збору, сплаченого за надання спеціального дозволу.

Станом на дату цього Звіту в реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами доступна інформація про 136 спеціальних дозволів, виданих протягом 2020 р., усі з яких дійсні.

Скан-копії всіх цих дозволів разом з угодами про умови користування надрами (в тому числі програмами робіт) опубліковані на сайті Держгеонадра за посиланням: https://www.geo.gov.ua/nadrokorystuvannya/vydani-speczdozvoly-ta-ugody/.

Інформація про спеціальні дозволи з вищезазначеного реєстру публікується або інтегрується в наступні державні ресурси:

Державний геологічний портал

У вересні 2021 року відомості про спеціальні дозволи на користування надрами були розміщені на Державному геологічному порталі:

1) у вигляді інтерактивної карти, де викладені контури спеціальних дозволів на користування надрами по кожній з областей України, за посиланням: https://nadra.gov.ua/.

2) у доступному для подальшої обробки форматі (.xlsx), а також інших форматах (kmz, json) за посиланням: https://nadra.gov.ua/site/opendata.

Публічна кадастрова карта

В рамках інтеграції державних кадастрів у жовтні 2019 року на Публічну кадастрову карту, доступ до якої надає ДНВП «Геоінформ України», був нанесений шар «Геонадра» з інформацією про видані дозволи на користування надрами, за посиланням: http://newmap.land.gov.ua.

База даних спеціальних дозволів на користування надрами на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних

У 2019 році на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних була створена База даних спеціальних дозволів на користування надрами, яка підлягає оновленню щороку. Дані відображаються в файлах формату .xls окремо для вод та всіх інших видів корисних копалин.

Бази даних включають, зокрема, інформацію про власника, стан користування надрами, вид корисної копалини, галузь, у якій використовується видобута корисна копалина, назву ділянки надр, що надається у користування, реєстраційний номер дозволу, дату його видачі, тривалість і термін дії дозволу. Станом на дату цього Звіту в цих базах даних інформація про спеціальні дозволи відображена частково.

Відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів, Держгеонадра зобов’язані публікувати разом із виданими спеціальними дозволами і відповідні угоди про умови користування надрами, що є невід’ємною частиною таких спеціальних дозволів.

Закон України «Про відкритість використання публічних коштів», вимагає обов’язкового оприлюднення розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності інформації про укладені за звітний період договори. Водночас, обсяг інформації, що оприлюднюється, не включає текст договорів.

Закон про ІПВГ передбачає обов’язкове розкриття Міненерго «істотних» умов та витягів з угод, що пов'язані з видобуванням корисних копалин, а саме: угод про умови користування надрами, УРП, ДСД та інших договорів, на підставі яких здійснюється проектна діяльність, протягом 1 місяця з дня надходження відповідної інформації від суб’єктів господарювання. У суб’єктів господарювання є 1 місяць з дня укладення таких угод для передачі інформації до Міненерго.

При цьому Закон про ІПВГ не висуває чітких вимог щодо публікації інформації щодо угод, укладених/до яких вносились зміни до набрання чинності законом (тобто до 16 листопада 2018 року).

Основним договірним документом, що визначає умови користування надрами, є угода про умови користування надрами.

Зазначена угода укладається між Держгеонадрами та власником спеціального дозволу на користування надрами та згідно з Порядком надання спеціальних дозволів, Тимчасовим порядком і Законом про нафту і газ є його невід'ємною частиною.
Угода повинна містити умови про технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні зобов'язання сторін та про порядок регулювання відносин між ними в процесі користування надрами на наданій ділянці надр.
Зазначена угода також містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови користування надрами, що передбачають:

1) вимоги до ефективності робіт;

2) сучасні технології видобування та переробки корисних копалин;

3) порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;

4) види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр;

5) підстави для припинення діяльності, пов’язаної з використанням ділянки надр.

В угоді про умови користування ділянкою нафтогазоносних надр, що розташована в межах континентального шельфу або виключної (морської) економічної зони України, укладеній між Держгеонадрами і надрокористувачем, можуть установлюватися відповідно до законодавства додаткові умови.

Примірні угоди про умови користування надрами затверджені наказом Держгеонадр та розміщені на їх офіційному веб-сайті за посиланням http://www.geo.gov.ua/primirni-ugodi-pro-umovi-koristuvannya-nadrami/.

На офіційному веб-сайті Держгеонадр розміщено скан-копії 136 спеціальних дозволів та відповідних угод про умови користування надрами, що відповідає інформації в реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами.

Водночас, окремі умови користування надрами та розробки родовищ корисних копалин могли міститися у матеріалах техніко-економічного обґрунтування кондицій на мінеральну сировину, які не є публічно доступними.

Відповідно до Закону про УРП, УРП передбачає, що держава в особі КМУ на визначений строк доручає інвестору проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин (в тому числі нафти, газу і конденсату), а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик.

Інвестор має право на компенсацію витрат, пов’язаних з УРП, за рахунок частини видобутої продукції («компенсаційна продукція»). Квартальна частка компенсаційної продукції не може перевищувати 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора. Решта продукції («прибуткова продукція») розподіляється між інвесторами та державою в порядку, визначеному УРП. До моменту розподілу вся видобута продукція вважається власністю держави.

За загальним правилом, УРП укладається за результатами проведення конкурсу. Водночас, законодавством також передбачені певні випадки укладення УРП без проведення конкурсу. Більш детальна інформація щодо таких випадків наведена у цьому підрозділі нижче.

Максимальний строк, на який укладається угода, – 50 років з можливістю подовження за ініціативою інвестора.

Деякі суб’єкти господарювання, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами, укладають ДСД з іншими суб’єктами господарювання.

ДСД не є підставою для виникнення права на користування надрами, а лише регулює цивільно-правові відносини між сторонами договору.

За ДСД їхні учасники зобов’язуються спільно діяти без утворення окремої юридичної особи задля досягнення певної мети. Умови ДСД, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін.

Українське законодавство не містить спеціальних вимог до ДСД у сфері надрокористування, крім заборони вносити спеціальні дозволи як вклад до спільної діяльності

Концесія є окремою формою державно-приватного партнерства. До жовтня 2019 року договори концесії могли укладатися щодо проектів, які передбачають пошук, розвідку родовищ та видобування корисних копалин, видобування кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля), його переробку

Зокрема, за договором концесії органи державної влади або місцевого самоврядування могли передавати окремі видобувні об’єкти (наприклад, гірничозбагачувальні комбінати) в експлуатацію приватним особам. Такі приватні особи (концесіонери) отримували право вести діяльність, передбачену договором (зокрема, видобування), та отримувати прибуток і продукцію в результаті виконання його умов.

Хоча договір концесії і не надавав права на користування надрами, цей вид договорів був прямо пов’язаний з видобуванням корисних копалин. Зокрема, договір концесії передбачав, що концесіонер буде виконувати види діяльності, чітко передбачені договором, та використовуватиме об’єкт концесії за його призначенням (для видобування корисних копалин), а концесієдавець матиме змогу перевіряти дотримання цієї та інших умов договору та розірвати його, якщо концесіонер їх порушує.

20.10.2019 р. набрав чинності новий Закон України «Про концесію», положення якого не поширюються на проекти з пошуку, розвідки родовищ та видобування корисних копалин, та яким зі спеціального законодавства вилучені норми щодо особливостей концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу.

Таким чином, протягом 2020 року договори концесії у видобувній сфері не укладалися.