Станом на 01.01.2021 р. обсяг балансових запасів кам'яного вугілля в Україні становив 41 185,36 млн т. В основному запаси кам’яного вугілля поширені на території двох басейнів – Донецького та Львівсько-Волинського

Запаси кам’яного вугілля в Україні належать до різних марок за класифікацією якості. Зокрема, найбільша частка запасів припадає на кам’яне вугілля марки Д (довгополум’яне) – 31,48% загального обсягу запасів, а також на вугілля марки Г (газове) – 18,71% та марки ДГ (довгополум’яно-газове) – 15,42%. Решта запасів належать до кам’яного вугілля марок А (антрацити), Ж (жирне), П (пісне), К (коксівне) та інших.

Найбільша частка балансових запасів кам’яного вугілля в Україні (97,30% або 40 072,83 млн т) зосереджена в Донецькому вугільному басейні, який розташований на території Дніпропетровської, Донецької, Луганської та Харківської областей. Значну частину балансових запасів Донецького басейну складає вугілля марок Д (32,43%), Г (18,18%), ДГ (15,02%), А (15,23%).

В Донецькому басейні нараховується близько 120 робочих пластів, серед яких 65 знаходяться в стані експлуатації. Вугільні пласти басейну належать до тонких пластів, а глибина їх залягання варіюється від 60-70 м до 1 500-1 700 м й зростає в північно-східному напрямку.

Станом на 01.01.2021 р., в Донецькому басейні 18 563,2 млн т балансових запасів кам’яного вугілля розроблялися та були підготовлені до освоєння, 10 774,7 млн т – знаходилися на резервних розвіданих ділянках та були підготовлені до освоєння, а решта запасів ще не були підготовлені до промислового освоєння.

На території Львівсько-Волинського басейну зосереджено значно менші обсяги запасів вугілля – 1 112,53 млн т або 2,70% загального обсягу балансових запасів. Львівсько-Волинський басейн розташований в південно-західній окраїні Волино-Подільської плити й займає північно-східну частину Волинської й південно-західну частину Львівської областей. Станом на 01.01.2021 р. у Львівсько-Волинському басейні розроблялися і були підготовлені до освоєння 803,0 млн т балансових запасів вугілля. Потужність покладів кам’яного вугілля зростає в напрямі від північного сходу до південного заходу в межах 600-1 200 м. Балансові запаси басейну включають кам’яне вугілля марок ДГ (22,28%), Г (39,38%), Ж (23,78%), К (14,56%).

В 2020 році обсяг запасів кам’яного вугілля зменшився на 0,16% порівняно з 2019 роком. Як і в попередньому році, запаси кам’яного вугілля були сконцентровані на території шести областей: Луганської (34,74% загального обсягу балансових запасів), Донецької (32,32%), Дніпропетровської (25,41%), Харківської (4,82%), Львівської (2,54%), Волинської (0,16% )

У 2019 році основні запаси кам’яного вугілля України були зосереджені в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах. Станом на кінець 2019 року обсяг балансових запасів кам’яного вугілля (категорії А+В+С1) в Україні склав 41 253,23 млн.т.

Кам’яне вугілля в Україні різноманітне за класифікацією якості: найбільш поширене вугілля марки Д, або довгополум’яне, запаси якого становили 31,43% балансових запасів в 2019 році. На другому та третьому місцях були газове вугілля (марка Г) та довгополум’яно-газове (марка ДГ), на які припадало 18,71% та 15,60% загальних балансових запасів в звітному періоді відповідно.

В Донецькому басейні було зосереджено 97,35% всіх балансових запасів кам’яного вугілля, яке представлене переважно такими марками: довгополум’яне (32,29%), газове (18,12%), довгополум’яно-газове (15,40%) та антрацитами (15,16%). Загальна кількість робочих пластів вугілля збільшується із заходу на схід та від периферії до центру басейну. У 2019 році експлуатуються 65 вугільних пластів, потужність яких перевищує 0,5 м при крутому заляганні та 0,6 м при пологому заляганні. Протягом звітного періоду в Донецькому вугільному басейні розроблялось та було підготовлено до освоєння 18 858,60 млн.т. балансових запасів, з них експлуатується 8101,50 млн.т. вугілля.

Львівсько-Волинський басейн характеризується нижчим рівнем освоєння родовищ та меншим обсягом запасів вугілля – 1093,10 млн.т. або 2,65% від загальних балансових запасів в Україні. З них найбільш поширеними є високоякісне енергетичне та коксівне вугілля таких марок: газове (40,14%), довгополум'яно-газове (22,69%) та жирне (22,88%). Вугільні пласти Львівсько-Волинського басейну віднесені до тонких та, рідше, середніх, потужність яких складає 0,6-1,0 м. та 1,9-2,0 м. відповідно. Станом на 01.01.2020 р. у Львівсько-Волинському басейні розроблялось та було підготовлено до освоєння 680,00 млн.т. балансових запасів вугілля категорії А+В+С1.

В розрізі адміністративних областей, найбільші запаси кам’яного вугілля зосереджені на території Луганської та Донецької областей – 34,69% та 32,25% від загального обсягу запасів відповідно. На третьому місці Дніпропетровська область, де станом на 01.01.2020 року запаси кам’яного вугілля складали 25,60% від загальних запасів. Решта 7,47% від загальних запасів розподілені між Харківською, Львівською та Волинською областями.

У 2019 році вугілля марки Д (довгополум’яне) становило 31,32% сумарних балансових запасів кам’яного вугілля. На другому місці було вугілля марки Г (газове), на яке припадало 18,83% сумарних балансових запасів кам’яного вугілля. В Донецькому басейні у 2019 році нараховувалось 330 пластів і прошарків вугілля, з яких експлуатуються 65, потужністю 0,50-0,60 м. Запаси вугілля в басейні підраховані переважно до глибини 1 200-1 500 м, а в окремих районах Донецької та Луганської областей – до глибини 1 600 м. та 1 800 м. відповідно.

Згідно з розподілом кам’яного вугілля за марками у 2018 році, в Донецькому басейні найбільш поширене вугілля марки Д та Г, на які припадає 32,17% та 18,26% сумарних запасів басейну відповідно. На третьому і четвертому місці було довгополум’яно-газове вугілля (15,51%) та високоякісні антрацити (15,11%). Загалом, згідно з даними ДНВП «Геоінформ України» у звітному періоді розроблялось та було підготовлено до освоєння 19032,9 млн.т. балансових запасів вугілля.

Промислова вугленосність Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну пов’язана з кам’яновугільними відкладами нижнього карбону, потужність яких поступово збільшується від 600 м, на північному сході, до 1 200 м, на південному заході. Вугільні пласти Львівсько-Волинського басейну відносяться до категорії тонких (0,6 – 1,0 м.), рідше – середніх (1,9 – 2,0 м.), переважно невитриманих за потужністю та площею розповсюдження. За категоріями якості, найбільш поширеним є вугілля категорії ДГ та Г, на які припадає 22,67% та 40,17% сумарних запасів вугілля у Львівсько-Волинському басейні. Станом на 01.01.2019 р. у басейні розроблялось та було підготовлено до освоєння 680,7 млн.т. вугілля.

У розрізі адміністративних областей найбільші запаси кам’яного вугілля зосереджені на території Луганської та Донецької областей – 34,56% та 32,38% сумарних балансових запасів в Україні.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році проводився ряд розвідувальних робіт на території Донецького басейну. Зокрема, виконувались геологорозвідувальні роботи на Межівській площі, проводились роботи з детальної геолого-економічної оцінки на таких об`єктах: шахти «Дніпровська», «ім. М. І. Сташкова», «Благодатна», імені Героїв космосу Дніпропетровської області, шахта «Красноармійська Західна № 1» Донецької області.

Протягом 2019 року згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», в Донецькому басейні проводились геолого-розвідувальні роботи ДРГП «Донецькгеологія» на Межівській площі за кошти Державного бюджету. В Львівсько-Волинському басейні геолого-розвідувальні роботи не проводились.

На території Львівсько-Волинського басейну геолого-розвідувальні роботи не проводились.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2018 році геолого-розвідувальні роботи за рахунок коштів Державного бюджету в Донецькому басейні не проводились. Львівською геологорозвідувальною експедицією ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» не виконувались у звітному періоді геологорозвідувальні роботи на полі шахти «Любельська №4» у Львівсько-Волинському басейні. Через відсутність бюджетного фінансування, Олександрівською КГРП ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України» не виконувались геологорозвідувальні роботи в Дніпровському басейні на ділянці Миронівській Південній, Криничуватському родовищі, Мелехівській ділянці Сула-Удайського родовища.

У 2020 році дані щодо обсягів видобування кам’яного вугілля було зібрано з джерел таких державних органів: Держстат, Міненерго, Держгеонадра (збір та обробку даних для Держгеонадра здійснює її науково-виробнича установа ДНВП «Геоінформ України»). Дані щодо видобування, зібрані з наведених вище джерел інформації, відрізняються між собою: розбіжність значень Держстату та Міненерго становить 1,26%, Держстату та Держгеонадра – 39,80%, Міненерго та Держгеонадра – 39,03% . Причиною таких розбіжностей може бути застосування державними органами різних підходів до обліку інформації. Наприклад, Держгеонадра здійснює збір даних щодо видобування кам’яного вугілля на основі звітних форм № 5-гр (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини), які щорічно заповнюються й подаються користувачами надр. Згідно з даними формами, показники зміни балансових запасів у результаті видобутку та зміни балансових запасів у результаті втрат під час видобутку враховуються окремо, що може бути однією з причин розбіжності даних Держгеонадра з іншими джерелами інформації. Держстат здійснює збір інформації щодо обсягу видобутку кам’яного вугілля відповідно до форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції». Форма № 1П-НПП (річна) містить дані про кількість виробленої продукції (в т. ч. супутньої, побічної) включно з продукцією, призначеною для подальшої переробки на тому самому підприємстві, а також продукцію, вироблену для його власних потреб.

Усі перелічені вище джерела даних відображають зниження обсягів видобування кам’яного вугілля в 2020 році порівняно з 2019 роком. А саме, згідно з даними Міненерго обсяг видобування зменшився на 7,71%, Держстату – на 11,11%, Держгеонадра – на 25,93%.

Згідно з даними Міненерго, загальний обсяг видобування кам’яного вугілля в 2020 році становив 28 818,09 тис. т, 55,52% якого припадало на Дніпропетровську область, 39,04% - на Донецьку, решта - на Львівську, Луганську, Волинську області.

У 2020 році приватні компанії видобувли понад 90% всього кам’яного вугілля. При цьому, тенденція до зменшення обсягів видобування кам’яного вугілля спостерігалося як у компаній з державною участю (-19,45%), так і в компаній приватного сектору економіки (-6,19%). Суттєве зменшення обсягів видобування в абсолютному вимірі в 2020 році порівняно з попереднім роком простежувалось у таких компаній: ПАТ «ДТЕК Павлоградвугiлля» (на 2 206,52 тис. т), ТОВ «ДТЕК Добропiллявугiлля» (на 1 019,52 тис. т), ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (на 313,82 тис. т). Збільшення обсягів видобування кам'яного вугілля спостерігалося у таких компаній: ПАТ"Шахтоуправління Покровське" (на 1 131,05 тис. т), ТОВ "ш. 1/3 "Новогродівська" (на 553,18 тис. т), ТОВ Краснолиманська (124,31 тис. т), ДП Мирноградвугілля (на 61,60 тис. т) та інших.

За умови збереження поточних темпів видобування на рівні 2020 року, балансових запасів кам’яного вугілля в Україні вистачить на 1 429 років

У 2019 році джерелами консолідованих даних про обсяги видобування кам’яного вугілля є декілька державних органів: Держстат, Міненерго та Держгеонадра (за збір та обробку даних для Держгеонадра відповідальна її науково-виробнича установа ДНВП «Геоінформ України»). Проте їх дані суттєво відрізняються між собою, що може бути наслідком використання різних підходів до обліку інформації про видобування корисних копалин. Дані про загальний обсяг видобування кам’яного вугілля в 2019 році, надані Держстатом та Міненерго, відрізняються на 2,09%. В той же час порівнюючи дані Держгеонадра з даними Держстату і Міненерго, різниця значно суттєвіша – 39,51% (Держгеонадра /Держстат) та 31,63% (Держгеонадра /Міненерго).

Згідно з даними Міненерго, загальний обсяг видобування кам’яного вугілля в Україні в 2019 році знизився на 6,19% порівняно з попереднім роком та становив 31 224,37 тис. т. Скорочення обсягів видобування кам’яного вугілля протягом 2018-2019 рр. відображають і дані Держстату (на 2,62%). В той час, за даними Держгеонадра загальні обсяги видобування кам’яного вугілля зросли з 20019 тис.т. в 2018 р. до 23 722 тис. т в 2019 р., або на 18,50%.

В розрізі адміністративних областей найбільші обсяги видобування кам'яного вугілля припадають на Дніпропетровську область (58,31%), проте в 2019 році вони впали на 9,02% порівняно з попереднім роком. На другому місці була Донецька область, в якій видобувалось 11 258,67 тис. т кам’яного вугілля, або 36,06% від загального обсягу видобування в звітному періоді.

Серед вугільних компаній, основна частка загальних обсягів видобування кам’яного вугілля в 2019 році припадала на приватний сектор, лідером в якому було ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Так, компанія видобула 18 207,46 тис. т кам’яного вугілля, або 58,31% від загального обсягу видобування в Україні. На другому місці було ПАТ «Шахтоуправління Покровське» на яке припадало 16,02% (5000,71 тис.т.) від загального обсягу видобування кам’яного вугілля у звітному періоді. Компанії, що перебувають у власності держави, забезпечили 11,42% від загального обсягу видобування в 2019 році, з яких найбільше було видобуто ДП «Львіввугілля» та ДП «Шахта імені Миколи Сафоновича Сургая» - 1258,44 тис.т. та 621,40 тис.т. кам'яного вугілля відповідно.

В цілому обсяг видобування кам’яного вугілля знизились як у державному так і приватному секторі – на 13,9% та 5,9% відповідно порівняно з 2018 роком. Серед державних компаній найбільш суттєве скорочення обсяг видобування кам’яного вугілля спостерігалось у ДП «Селидіввугілля» (на 68,09%), у приватному секторі – ТДВ «Шахта «Білозерська» (на 23,88%).

При збереженні поточних темпів видобування кам’яного вугілля балансових запасів вистачить ще на 1 321 років.

У 2018 році за консолідацію даних про обсяги видобування кам’яного вугілля в Україні відповідає три державні органи, а саме Держстат, Міненерго та Держгеонадра (збір та обробку даних для Держгеонадра реалізовує її науково-виробнича установа ДНВП «Геоінформ України»). Проте інформація з цих трьох джерел відрізняється між собою, поясненням чого може бути використання різної методики обліку інформації щодо видобування корисних копалин. Різниця у даних про обсяги видобування кам’яного вугілля у 2018 році Держстату та Міненерго незначна - 2,09%. В той же час, за даними Держгеонадра обсяг видобування. кам’яного вугілля у 2018 році був менший на 39,86% від аналогічного показника за даними Міненерго, та на 41,09% - за даними Держстату.

Загалом, згідно з даними Міненерго в 2018 році в Україні було видобуто 33 286,41 тис. т кам’яного вугілля, що на 4,67% нижче ніж у попередньому році. Проте за даними Держстату та Держгеонадра, обсяги видобування кам’яного вугілля зросли у звітному періоді – на 4,79% та 4,56% відповідно. У розрізі адміністративних областей найбільша частка обсягів видобування у звітному періоді припадала на Дніпропетровську (60,12%) та Донецьку (33,38%) області.

Протягом 2018 року основну частку загального обсягу видобування кам’яного вугілля забезпечили компанії приватного сектору економіки. Так, більше половини сумарного обсягу було видобуто ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - 60,12% або 20011,78 тис.т. У державному секторі економіки лідером з видобування кам’яного вугілля було ДП «Львіввугілля», видобувши 1 413,62 тис.т. у звітному періоді.

Загалом в 2018 році спостерігалось скорочення обсягів видобування порівняно з попереднім роком компаніями як державного, так і приватного сектору економіки – на 14,46% та 3,09% відповідно. Серед компаній державного сектору найбільш різке падіння обсягів видобування спостерігалось в ДП «ВК Краснолиманська» - на 88,13%; та у ДП «Селидіввугілля» - на 51,11% порівняно з 2017 роком. Варто зазначити, що в березні 2017 року група ДТЕК заявила про втрату управління підприємствами ТОВ «ДТЕК Комсомолець Донбасу», ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» та ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», що розташовані на території Донецької й Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

В рамках підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік для розкриття інформації щодо вартості видобування кам’яного вугілля, було викорситано два джерела інформації:

Держстат регулярно здійснює публікацію даних щодо обсягу реалізованої промислової продукції за видами економічної діяльності згідно з класифікацією КВЕД-2010. Згідно з даними Держстату, за 2020 рік галуззю добування кам'яного та бурого вугілля (вид економічної діяльності з кодом В05 «Добування кам'яного та бурого вугілля») у звітному періоді було реалізовано продукцію вартістю 57 142,50 млн грн. У публічних джерелах інформації відсутні дезагреговані дані про вартість реалізованої продукції тільки галузі видобування кам'яного вугілля окремо.

Згідно з вимогами Закону про ІПВГ, в рамках підготовки Звіту ІПВГ за 2020 підзвітні видобувні компанії надали інформацію щодо їх виручки від реалізації товарної продукції власного видобутку. З усіх підзвітних компаній, 14 компаній належали до галузі видобування кам’яного вугілля, а їх суманий обсяг виручки від реалізації товарної продукції на території України склав 29 587,94 млн грн (без ПДВ) у 2020 році.

В рамках Звіту ІПВГ за 2019 рік, для розкриття інформації щодо вартості видобування кам’яного вугілля було застосовано інформацію із двох джерел:

Розрахунок Незалежного адміністратора базувався на відкритих джерелах інформації і був здійснений з метою отримання дезагрегованої інформації щодо вартості продукції галузі видобування кам’яного вугілля. Обрахунок ґрунтувався на середньозважених показниках цін на вугілля і враховував ставки на перевезення та перевантаження протягом 2019 року. Точна інформація щодо вартості кам’яного вугілля в Україні відсутня у зв’язку з відсутністю повністю нерегульованих ринків видобувної продукції. Результати, отримані Незалежним адміністратором. Вартість видобутого в Україні кам’яного вугілля у 2019 році, згідно розрахунку незалежним адміністратором становить 56 527,32 млн.грн.

З метою розкриття інформації щодо вартості видобування кам’яного вугілля в рамках Звіту ІПВГ за 2018 рік, було використано три джерела інформації:

Згідно з даними Держстату, загальний обсяг випуску продукції галузі видобування кам’яного та бурого вугілля у 2018 році склав 113,97 млрд грн, що становило 1,28% від загального випуску товарів і послуг по Україні. Показник випуску відображає вартість загального обсягу продукції, що є результатом виробничої діяльності суб’єктів господарювання (резидентів) у звітному періоді.

З метою отримання дезагрегованої інформації, Незалежним адміністратором був здійснений розрахунок вартості продукції галузі видобування кам’яного вугілля на основі відкритих джерел інформації. Зважаючи на відсутність в Україні повністю нерегульованих ринків видобувної продукції, точна інформація щодо вартості кам’яного вугілля відсутня. Розрахунок Незалежного адміністратора ґрунтувався на середньозважених показниках цін на вугілля із врахуванням цін на перевезення та перевантаження протягом 2018 року. Вартість видобутого в Україні кам’яного вугілля у 2018 році, згідно розрахунку незалежним адміністратором становить 87 775,28 млн.грн. згідно даних Держстату 113 974,00 млн.грн.

У 2020 році обсяг експорту кам’яного вугілля зменшився на 82,94% порівняно з 2019 роком і склав 2,55 тис. т вартістю 0,23 млн дол. США. Найбільшу частину кам’яного вугілля було експортовано в Польщу (76,68% загального обсягу експорту вугілля), а також Молдову (10,83%) та Угорщину (9,29%).

Обсяг імпорту кам’яного вугілля в 2020 році також зменшився і склав 16 951,03 тис. т, що на 19,60% менше порівняно з 2019 роком. Більшість обсягу кам’яного вугілля було імпортовано з Росії (70,24%), а решту – з США (20,28%), Казахстану (7,55%) та інших країн.

Обсяг експорту кам’яного вугілля у 2019 році порівняно з 2018 зменшився на 76,59%. Більша частка експорту кам’яного вугілля (93,39%) припадала на Молдову – 13,95 тис. т вартістю 0,58 млн. дол. США. Також в 2019 році кам’яне вугілля було експортовано до Угорщини, Польщі, Литви.

Обсяг імпорту кам’яного вугілля в 2019 році скоротився на 1,42% порівняно з 2018 роком та склав 21 082,04 тис.т. Більша частина обсягу імпорту кам’яного вугілля, а саме 68,55%, припадала на Росію (14 452,10 тис.т. вартістю 1641,04 млн.дол. США). На другому місці були США – 21,46% загального обсягу імпорту, або 4523,99 тис. т. вартістю 888,59 млн. дол. США. Імпорт також здійснювався з Казахстану (4,16%). Інші 5,83% загального обсягу імпорту припадали на Колумбію, Австралію, Польщу та інші країни.

В 2019 році обсяг експорту впав на 76,59% до 14,94 тис. т, а основною країною призначення була Молдова. Більшість імпорту кам’яного вугілля припадало на Росію (68,55%). Загалом, обсяг імпорту в 2019 році склав 21 082,04 тис.т.

Згідно з даними Держстату, обсяг експорту кам’яного вугілля з України у 2018 році скоротився на 89,96% порівняно з 2017 роком (635,76 тис. т) і становив 63,80 тис.т. Значна частка, а саме 40,78% експорту кам’яного вугілля було направлено в Росію (26,02 тис.т. вартістю 4,6 млн дол. США); 29,10% - в Молдову (18,56 тис.т. вартістю 0,72 млн.дол. США); 27,12% - в Словаччину (17,3 тис.т. вартістю 3,2 млн.дол. США); інші 3,01% - в Польщу, Угорщину, Румунію.

На відміну від експорту, обсяг імпорту кам’яного вугілля у 2018 році зріс на 8,14% порівняно з попереднім роком (19 777,74 тис. т) і склав 21 386,95 тис. т. Більшість кам’яного вугілля (70,18%) було імпортовано з Росії (15 008,81 тис. т вартістю 1 822,73 млн дол. США). До інших країн, з яких було здійснено імпорт кам’яного вугілля в 2018 році, належать США, Канада, Казахстан, ПАР, Австралія та інші.