Закон України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» передбачає, що заходи державної підтримки мають перевірятися Антимонопольним комітетом України («АМКУ») на належність до державної допомоги, яка підлягає перевірці на допустимість для конкуренції.

Загалом державною допомогою суб’єктам господарювання є їх підтримка у будь-якій формі за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності

Державна допомога може бути надана в різних формах (наприклад, у вигляді субсидій, гарантій, збільшення державної частки в статутному капіталі суб’єктів господарювання, податкових пільг, компенсації збитків тощо).

Критерії допустимості державної допомоги для конкуренції можуть бути встановлені КМУ для окремих категорій державної допомоги.

В 2022 році діяли Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі, які визначає такі критерії оцінки допустимості державної допомоги в цій галузі:

  1. недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання у вугільній галузі;

  2. недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринках виробництва теплової та електричної енергії;

  3. зменшення впливу на навколишнє природне середовище в результаті видобутку вугілля вугільними підприємствами, яким надається допомога на закриття (ліквідацію).

Така державна допомога може бути допустимою, якщо надається на чітко визначені цілі (ліквідацію вугледобувних підприємств, покриття виняткових витрат та ін.) та покриває тільки витрати, що стосуються вугілля для виробництва електричної енергії, комбінованого виробництва тепла та електричної енергії, виробництва коксу і як пального для доменних печей у сталеливарній промисловості.

Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища передбачають будівництво або переоснащення об’єктів енергетичної інфраструктури, на яку поширюються тарифи та умови підключення до мережі, визначені законодавством України, для цілей охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до цих Критеріїв, до об'єктів енергетичної інфраструктури входять устаткування і споруди, що розміщені на території України, включаючи ті, що зв’язують її з однією або кількома іншими країнами, а саме:

  1. магістральні та розподільні трубопроводи для транспортування природного газу та біогазу, які є частиною мережі, за винятком трубопроводів високого тиску, що використовуються для розподілу природного газу до переробних заводів чи/або до кінцевого розвантажувального термінала;

  2. підземні сховища, підключені до газопроводів високого тиску, що використовуються для розподілу природного газу;

  3. об’єкти для прийому, зберігання та регазифікації або декомпресії скрапленого природного газу (LNG) або стисненого природного газу (CNG);

  4. будь-яке обладнання або установки, включаючи компресорні станції, необхідні для безпечного, надійного та ефективного функціонування системи або для забезпечення реверсивної здатності;

  5. трубопроводи, що використовуються для транспортування сирої нафти;

  6. насосні станції і сховища, необхідні для роботи трубопроводів для сирої нафти;

  7. обладнання або установки, необхідні для належного, безпечного та ефективного функціонування відповідної системи, у тому числі системи захисту, моніторингу та контролю, а також реверсивне обладнання;

  8. двоокис вуглецю - мережа трубопроводів, зокрема пов’язаних компресорних станцій, для транспортування двоокису вуглецю до місця зберігання з метою закачування двоокису вуглецю у відповідні підземні геологічні утворення для зберігання.

При цьому Законом передбачені деякі винятки, в тому числі для державної допомоги, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес (серед них – послуги у сфері функціонування ринку природного газу в рамках покладення спеціальних обов’язків).

З березня 2022 року на період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування надавачів державної допомоги тимчасово звільнили від обов’язку повідомляти АМКУ про нову або чинну державну допомогу, а всю державну допомогу, яка надається під час дії воєнного стану, визнано допустимою для конкуренції.