Згідно з вимогою 2.5.f Стандарту ІПВГ, бенефіціарний власник компанії – це фізична особа, яка прямо або опосередковано володіє юридичною особою або здійснює контроль над нею.

Українське законодавство визначає, що кінцевий бенефіціарний власник (далі -«бенефіціарний власник») – це:

Ознакою здійснення фізичною особою прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Для непрямого вирішального впливу – аналогічний відсоток опосередкованого володіння або здійснення вирішального впливу іншим шляхом.

При цьому бенефіціарним власником не вважається особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Для підготовки звітів з ІПВГ використовується поняття бенефіціарного власника у значенні, передбаченому Законом про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів.

Україна є однією з країн, де встановлений обов'язок щодо розкриття інформації про бенефіціарних власників усіх юридичних осіб під час державної реєстрації їх створення / змін до відомостей про них згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Така інформація включається до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – «ЄДР») та доступна в онлайн режимі на офіційному веб-сайті Мін’юсту і Єдиному державному порталі відкритих даних. На цих же ресурсах міститься публічна інформація про учасників (засновників) усіх юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, розмір статутного капіталу таких юридичних осіб та відсоток часток у статутному капіталі їх учасників (засновників).

З березня 2022 року, у зв’язку з військовою агресією росії проти України було обмежено публічний доступ до державних реєстрів та можливість вносити зміни у звичайному режимі з метою захисту інформації реєстрів від несанкціонованих дій.

Водночас, навіть в цьому періоді залишався можливим доступ до ЄДР на підставі договорів про надання сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу (API), укладених із ДП «НАІС», що є технічним адміністратором Єдиних та Державних реєстрів .

З 26.12.2022 р. доступ до ЄДР було відновлено . Відомості з ЄДР в електронній формі надаються за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

З травня 2023 року заявник, ідентифікований з використанням кваліфікованого електронного підпису, може отримати доступ до відомостей Реєстру в електронній формі через портал електронних сервісів, Портал Дія, а також з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу ЄДР на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором цього реєстру.

Відомості, оприлюднені в ЄДР, не завжди повною мірою відповідають вимогам Стандарту. Наприклад, не завжди є повною інформація про країну громадянства, дату народження, місце проживання, характер і міру володіння, в тому числі з технічних причин (наприклад, у зв'язку з неоднорідністю та відмінностями правил збереження інформації у базі даних впродовж різних періодів функціонування ЄДР).

Крім того, українське законодавство не передбачає розкриття інформації стосовно статусу впливових політичних осіб. Також, чинне законодавство не передбачає внесення до ЄДР інформації щодо бенефіціарних власників представництв нерезидентів, ДСД чи угод про розподіл продукції.

В 2022 році діяло правило, за яким юридичні особи, зареєстровані до липня 2021 року, мали протягом року подати державному реєстратору документи для оновлення в ЄДР відомостей про бенефіціарного власника.

Також в липні 2022 року мала набрати чинність вимога щодо щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Проте, через запровадження воєнного стану оновлення та щорічне підтвердження відомостей про бенефіціарних власників було відстрочене, а з 29 грудня 2022 р. обов’язок щорічного підтвердження відомостей було скасовано.

Натомість, встановлено, що юридичні особи мають подати оновлену інформацію про кінцевого бенефіціарного власника протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Форма та зміст структури власності, затверджена в 2021 році , надає схематичне зображення структури власності юридичної особи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Зі зразками складання схематичного зображення структури власності можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України у рубриці «Фінансовий моніторинг» .

Методологія визначення кінцевого бенефіціарного власника набрала чинності в жовтні 2023 р. Відповідно, юридичні особи будуть зобов'язані подати оновлену інформацію про бенефіціарних власників протягом 6 місяців з дня набрання чинності Методологією (з 03.10.2023 р.), але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

29.12.2022 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» №2571-IX. Зазначений закон був прийнятий з метою спрощення подання інформації про бенефіціарних власників та структури власності юридичними особами, що вносяться до ЄДР, й забезпечення внесення до реєстру достовірних даних про бенефіціарних власників.

В 2022 році законодавство не передбачало включення до ЄДР інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів, що мають представництва в Україні.

У 2022 та 2023 роках було прийнято низку змін до нормативних актів, спрямованих на усунення цього недоліку.

Крім того, не адресовано вимогу внесення до ЄДР інформації щодо представництв, які були зареєстровані до запровадження відповідного правила. Також зазначені зміни не адресують розкриття бенефіціарних власників нерезидентів-учасників ДСД, які можуть не мати постійного представництва на території України.

В Україні існують недержавні джерела інформації про статус впливових політичних осіб. Наприклад, Відкритий Реєстр Національних Публічних Діячів України, започаткований ГО «Центр протидії корупції». Проте, в 2022 році доступ до реєстру було закрито через воєнний стан.

У 2017 р. Україна зробила важливий крок на шляху підвищення прозорості – приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників та стала першою державою, що офіційно заявила про готовність надати дані про бенефіціарних власників для реєстру.

З метою становлення та розвитку співпраці щодо надання інформації до реєстру, Мін’юст, Державне агентство з питань електронного урядування, Transparency International Україна та консорціум OpenOwnership підписали Меморандум про взаєморозуміння. Також КМУ були внесені зміни до підзаконних актів, що передбачають безоплатну передачу інформації про бенефіціарних власників до Глобального реєстру бенефіціарних власників.

Відомості щодо бенефіціарних власників українських компаній, що містяться в ЄДР, вже частково доступні в Глобальному реєстрі бенефіціарних власників, але для коректного відображення та пошуку необхідна буде інтеграція. Подальше перетворення даних для досягнення повної відповідності зі стандартом «Beneficial Ownership Data Standard» визначене серед наступних кроків у рамках Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2020-2021 рр. Проте, цей етап до сих пір не був реалізований.

Інформація про державних службовців, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичних осіб, була доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В 2022 році діяв порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Водночас, у зв’язку з запровадженням воєнного стану на території України в 2022 році строки подання декларацій було продовжено. Фізичні особи отримали право подавати декларації протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни , що спричинило неповноту інформації в реєстрі за 2022 роки.

В вересні 2023 року прийнято закон , яким відновлено електронне декларування та відкритий доступ (з урахуванням безпекових заходів) до реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Закон зобов’язує осіб, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подати такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Для низки осіб-декларантів (військових, причетних до оборони країни, осіб, які перебувають на окупованих територіях або де ведуться активні бойові дії, тих, хто перебуває на лікуванні внаслідок поранення тощо, а також членів сімей зазначених осіб) відтерміновано обов’язок подачі декларацій - не пізніше 90 днів після зміни умов, які надають право на відтермінування.

На початку грудня 2023 року НАЗК відкрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Інформація про власників 5 і більше відсотків акцій в акціонерних товариствах доступна в базі даних емітентів, розміщеній на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України за посиланням http://smida.gov.ua/db/emitent. Зазначена база даних містить, серед іншого, інформацію про фондові біржі, на яких розміщені акції усіх емітентів, що зареєстровані в Україні.

13.05.2022 року НКЦПФР зупинила ліцензію на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» до дати закінчення дії воєнного стану. Станом на дату складання цього Звіту ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» виключена з Реєстру, а ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу анульовані. Водночас, акції лише невеликої частини українських емітентів перебувають у біржових списках фондових бірж. Серед підзвітних компаній є лише дві такі компанії:

Примітка: Дані, відображені на карті, є актуальними станом на 2021 рік.

Доступ до даних про власників спеціальних дозволів можна отримати в онлайн режимі на сайті ДНВП «Геоінформ України» за посиланням: http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli/*.
*Розпорядник інформації припинив публікацію даних на період дії воєнного стану.

Пошукова система дозволяє шукати дійсні, недійсні та тимчасово припинені дозволи.

У системі доступні наступні відомості:

- власник дозволу;

- відомості про ділянку надр, що надається у користування (місцезнаходження, географічні координати, площа, кількість запасів на дату видачі дозволу, ступінь освоєння надр, відомості про апробування запасів);

- реєстраційний номер дозволу;

- дата видачі, тривалість і термін дії дозволу;

- вид корисної копалини;

- підстава надання дозволу;

- вид користування надрами, мета користування надрами;

- особливі умови дозволу;

- реквізити угоди про умови користування ділянкою надр;

- джерело фінансування;

- сума збору, сплаченого за надання спеціального дозволу.

Станом на дату цього Звіту в реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами доступна інформація про 136 спеціальних дозволів, виданих протягом 2020 р., усі з яких дійсні.

Скан-копії всіх цих дозволів разом з угодами про умови користування надрами (в тому числі програмами робіт) опубліковані на сайті Держгеонадра за посиланням: https://www.geo.gov.ua/nadrokorystuvannya/vydani-speczdozvoly-ta-ugody/*.
*Розпорядник інформації припинив публікацію даних на період дії воєнного стану.

Інформація про спеціальні дозволи з вищезазначеного реєстру публікується або інтегрується в наступні державні ресурси:

У вересні 2021 року відомості про спеціальні дозволи на користування надрами були розміщені на Державному геологічному порталі:

1) у вигляді інтерактивної карти, де викладені контури спеціальних дозволів на користування надрами по кожній з областей України, за посиланням: https://nadra.gov.ua/.

2) у доступному для подальшої обробки форматі (.xlsx), а також інших форматах (kmz, json) за посиланням: https://nadra.gov.ua/site/opendata*.

*Розпорядник інформації припинив публікацію даних на період дії воєнного стану.

В рамках інтеграції державних кадастрів у жовтні 2019 року на Публічну кадастрову карту, доступ до якої надає ДНВП «Геоінформ України», був нанесений шар «Геонадра» з інформацією про видані дозволи на користування надрами, за посиланням: http://newmap.land.gov.ua*.

*Розпорядник інформації припинив публікацію даних на період дії воєнного стану.

У 2019 році на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних була створена База даних спеціальних дозволів на користування надрами, яка підлягає оновленню щороку. Дані відображаються в файлах формату .xls окремо для вод та всіх інших видів корисних копалин.

Бази даних включають, зокрема, інформацію про власника, стан користування надрами, вид корисної копалини, галузь, у якій використовується видобута корисна копалина, назву ділянки надр, що надається у користування, реєстраційний номер дозволу, дату його видачі, тривалість і термін дії дозволу. Станом на дату цього Звіту в цих базах даних інформація про спеціальні дозволи відображена частково.

Відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів, Держгеонадра зобов’язані публікувати разом із виданими спеціальними дозволами і відповідні угоди про умови користування надрами, що є невід’ємною частиною таких спеціальних дозволів.

Закон України «Про відкритість використання публічних коштів», вимагає обов’язкового оприлюднення розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності інформації про укладені за звітний період договори. Водночас, обсяг інформації, що оприлюднюється, не включає текст договорів.

Закон про ІПВГ передбачає обов’язкове розкриття Міненерго «істотних» умов та витягів з угод, що пов'язані з видобуванням корисних копалин, а саме: угод про умови користування надрами, УРП, ДСД та інших договорів, на підставі яких здійснюється проектна діяльність, протягом 1 місяця з дня надходження відповідної інформації від суб’єктів господарювання. У суб’єктів господарювання є 1 місяць з дня укладення таких угод для передачі інформації до Міненерго.

При цьому Закон про ІПВГ не висуває чітких вимог щодо публікації інформації щодо угод, укладених/до яких вносились зміни до набрання чинності законом (тобто до 16 листопада 2018 року).

Основним договірним документом, що визначає умови користування надрами, є угода про умови користування надрами.

Зазначена угода укладається між Держгеонадрами та власником спеціального дозволу на користування надрами та згідно з Порядком надання спеціальних дозволів, Тимчасовим порядком і Законом про нафту і газ є його невід'ємною частиною.
Угода повинна містити умови про технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні зобов'язання сторін та про порядок регулювання відносин між ними в процесі користування надрами на наданій ділянці надр.
Зазначена угода також містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови користування надрами, що передбачають:

1) вимоги до ефективності робіт;

2) сучасні технології видобування та переробки корисних копалин;

3) порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;

4) види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр;

5) підстави для припинення діяльності, пов’язаної з використанням ділянки надр.

В угоді про умови користування ділянкою нафтогазоносних надр, що розташована в межах континентального шельфу або виключної (морської) економічної зони України, укладеній між Держгеонадрами і надрокористувачем, можуть установлюватися відповідно до законодавства додаткові умови.

Примірні угоди про умови користування надрами затверджені наказом Держгеонадр та розміщені на їх офіційному веб-сайті за посиланням http://www.geo.gov.ua/primirni-ugodi-pro-umovi-koristuvannya-nadrami/.

На офіційному веб-сайті Держгеонадр розміщено скан-копії 136 спеціальних дозволів та відповідних угод про умови користування надрами, що відповідає інформації в реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами.

Водночас, окремі умови користування надрами та розробки родовищ корисних копалин могли міститися у матеріалах техніко-економічного обґрунтування кондицій на мінеральну сировину, які не є публічно доступними.

Відповідно до Закону про УРП, УРП передбачає, що держава в особі КМУ на визначений строк доручає інвестору проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин (в тому числі нафти, газу і конденсату), а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик.

Інвестор має право на компенсацію витрат, пов’язаних з УРП, за рахунок частини видобутої продукції («компенсаційна продукція»). Квартальна частка компенсаційної продукції не може перевищувати 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора. Решта продукції («прибуткова продукція») розподіляється між інвесторами та державою в порядку, визначеному УРП. До моменту розподілу вся видобута продукція вважається власністю держави.

За загальним правилом, УРП укладається за результатами проведення конкурсу. Водночас, законодавством також передбачені певні випадки укладення УРП без проведення конкурсу. Більш детальна інформація щодо таких випадків наведена у цьому підрозділі нижче.

Максимальний строк, на який укладається угода, – 50 років з можливістю подовження за ініціативою інвестора.

Деякі суб’єкти господарювання, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами, укладають ДСД з іншими суб’єктами господарювання.

ДСД не є підставою для виникнення права на користування надрами, а лише регулює цивільно-правові відносини між сторонами договору.

За ДСД їхні учасники зобов’язуються спільно діяти без утворення окремої юридичної особи задля досягнення певної мети. Умови ДСД, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін.

Українське законодавство не містить спеціальних вимог до ДСД у сфері надрокористування, крім заборони вносити спеціальні дозволи як вклад до спільної діяльності

Концесія є окремою формою державно-приватного партнерства. До жовтня 2019 року договори концесії могли укладатися щодо проектів, які передбачають пошук, розвідку родовищ та видобування корисних копалин, видобування кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля), його переробку

Зокрема, за договором концесії органи державної влади або місцевого самоврядування могли передавати окремі видобувні об’єкти (наприклад, гірничозбагачувальні комбінати) в експлуатацію приватним особам. Такі приватні особи (концесіонери) отримували право вести діяльність, передбачену договором (зокрема, видобування), та отримувати прибуток і продукцію в результаті виконання його умов.

Хоча договір концесії і не надавав права на користування надрами, цей вид договорів був прямо пов’язаний з видобуванням корисних копалин. Зокрема, договір концесії передбачав, що концесіонер буде виконувати види діяльності, чітко передбачені договором, та використовуватиме об’єкт концесії за його призначенням (для видобування корисних копалин), а концесієдавець матиме змогу перевіряти дотримання цієї та інших умов договору та розірвати його, якщо концесіонер їх порушує.

20.10.2019 р. набрав чинності новий Закон України «Про концесію», положення якого не поширюються на проекти з пошуку, розвідки родовищ та видобування корисних копалин, та яким зі спеціального законодавства вилучені норми щодо особливостей концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу.

Таким чином, протягом 2020 року договори концесії у видобувній сфері не укладалися.

* згідно даних Національного звіту ІПВГ 2023 (Додаток 17).