Розрахунок обсягу тіньової економіки в Україні проводиться кожні три місяці Міністерством економіки кожні три місяці. Результати дослідження зазвичай були доступні для громадськості на офіційному вебсайті міністерства.

З 2022 року, Міністерство економіки призупинило публікацію результатів проведених досліджень.

На момент підготовки Звіту ІПВГ за 2023 рік та Звіту ІПВГ за 2024 рік інформація щодо загальних тенденцій тіньової економіки в Україні відсутня.

За 2022 рік у відкритих джерелах доступна інформація щодо розміру тіньової економіки у видобувних галузях України відповідно до дослідження, проведеного Міністерством економіки України та даних, опублікованих Державною службою статистики України.

За даними Мінекономіки, отриманими у відповідь на запит Незалежного адміністратора, рівень тіньової економіки в 2022 році становив 30% за монетарним та електричним методом, що на 2% менше та на 3% більше ніж в 2021 році відповідно. За методом збитковості підприємств даний показник становить 31%, що аж на 8% більше, ніж в 2021 році.

За даними Держстату щодо чистого прибутку (збитку) підприємств у 2022 році, 54,9% підприємств добувної промисловості зазнали збитків, що є на 14,8% більше за аналогічний показник у 2021 році (40,1%). Найбільша частка збиткових підприємств у 2022 році спостерігалася в галузі видобування руд кольорових металів (81,3%), добування руд інших кольорових металів (80%), а також у галузі добування металевих руд (68,6%), добування сирої нафти (60,5%).

Для оцінки частки тіньового сектору в окремих галузях економіки України Мінекономіки використовує метод збитковості підприємств. В 2022 році рівень тіньової економіки збільшився на 15% порівняно з попереднім роком і становив 48%. Значний приріст також спостерігався в галузі операцій з нерухомим майном (на 13%), фінансової та страхової діяльності (11%), переробної промисловості (11%). Проте, найбільший рівень тіньової економіки все ж спостерігається в галузі добувної промисловості.

Державна служба статистики України регулярно публікує інформацію стосовно кількості неформально зайнятого населення за видами економічної діяльності. Проте, зазначена інформація за 2022 рік на момент підготовки цього Звіту є відсутньою відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Оприлюднення статистичної інформації щодо неформальної зайнятості населення буде відновлено після завершення встановленого законом терміну для подання суб’єктами господарювання статистичної звітності й зважаючи на необхідний органам державної статистики час для формування статистичної інформації.

За наявними даними Мінекономіки рівень тіньової економіки у видобувних галузях за підсумком 2021 року склав 32% від обсягу валової доданої вартості цих галузей. Це помітно менший показник, порівняно з 2020 роком, коли рівень тіньової економіки у видобувних галузях оцінювався на рівні 41%.

За даними Держстату, у 2021 році кількість неформально зайнятого населення в Україні у віці 15-70 років становила 3 018,40 тис. осіб, що дорівнює 19,34% зайнятого населення країни. Держстат не дезагрегує дані щодо неформально зайнятого населення достатньо детально, щоб отримати показник окремо для галузей видобування. Однак, Держстат публікує показник для промисловості в цілому – у 2021 році частка неформально зайнятих склала 7,57% від загальної кількості працівників у промисловості. Рівень неформально зайнятого населення у промисловості у 2021 році дещо зменшився порівняно з аналогічним показником (7,69%) у 2020 році.

Згідно з даними Мінекономіки рівень тіньової економіки у видобувних галузях у 2020 році склав 41% , у 2019 році - 26%, а у 2018 році - 29% від валової доданої вартості цих галузей.

Варто зазначити, що дослідження Мінекономіки у 2020 році було проведено з використанням удосконалених Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінекономіки від 20.01.2021 № 104, згідно з якими поняття тіньової економіки полягає в наступному:
Тіньова економіка – незареєстрована в установленому порядку економічна діяльність суб’єкта господарювання, результати якої беруть участь у створенні валового національного доходу, але не охоплюються повною мірою офіційною статистикою і, як наслідок, уникають податкових зобов’язань перед державою, характеризуються порушенням законодавчо встановлених норм.

У 2019 та 2018 роках поняття тіньової економіки означало:

Тіньова економіка – незареєстрована в установленому порядку економічна діяльність суб’єкта господарювання, яка характеризується мінімізацією витрат на виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), статистичного анкетування та подання статистичної звітності, наслідком якого є порушення законодавчо встановлених норм (рівень мінімальної заробітної плати, тривалість робочого часу, умови і безпека праці тощо)

Згідно з Наказом Мінекономіки №104 від 20.01.2021 р., розрахунок рівня тіньової економіки може бути здійснено за допомогою різних методів оцінки. Згідно з одним із таких методів – методом збитковості підприємств, рівень тіньової економіки у видобувних галузях України в 2020 році склав 41%.

Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні в 2020 році, згідно з дослідженням Мінекономіки, становив 30% від обсягу офіційного ВВП. Проте, за окремими методами розрахунку рівня тіньової економіки цей показник відрізняється й становить:

За даними Мінекономіки, в Україні загалом рівень тіньової економіки складав 28% від обсягу офіційного ВВП у 2019 році. За окремими методами розрахунку тіньової економіки, цей показник становив:

Для порівняння, інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні склав 31% у 2018 році, що на 1 відсотковий пункт менше, ніж у 2017 році. Рівень тіньової економіки в Україні за окремими методами становив:

Згідно з даними Держстату можна оцінити, що частка неформально зайнятого населення у видобувних галузях України в 2020 році складає 7,69%, у 2019 році можна оцінити у розмірі 8,29%, а у 2018 році - 8,03% від загальної зайнятості в цих галузях, якщо зробити припущення, що рівень неформальної зайнятості у видобувних галузях відповідає рівню неформальної зайнятості у всій промисловості України.

Відповідно до Наказу Держстату «Про затвердження Методологічних положень щодо визначення неформальної зайнятості населення» №16 від 23.01.2013 р., неформальна зайнятість визначається як загальна чисельність неформально зайнятих співробітників як у формальному, так і в неформальному секторах або в домогосподарствах. Неформальна зайнятість охоплює такі категорії населення:

Державна служба статистики України регулярно публікує інформацію стосовно кількості неформально зайнятого населення за видами економічної діяльності. Проте, зазначена інформація за 2022 рік на момент підготовки цього Звіту є відсутньою відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Оприлюднення статистичної інформації щодо неформальної зайнятості населення буде відновлено після завершення встановленого законом терміну для подання суб’єктами господарювання статистичної звітності й зважаючи на необхідний органам державної статистики час для формування статистичної інформації.

Кількість неформально зайнятого населення в Україні у віці 15-70 років, згідно з даними Держстату, становить 3 237,8 тис. осіб, або 20,34% зайнятого населення України. В секторі промисловості даний показник значно менший – 7,69%. А саме, 181,32 тис. осіб з 2 358,6 тис. зайнятих у промисловості осіб належали до неформально зайнятого населення в 2020 році.

Незалежним адміністратором було зроблено припущення, що рівень (частка) неформальної зайнятості у видобувних галузях відповідає тій, що й у всій промисловості. Тому частку неформально зайнятого населення у видобувних галузях в 2020 році оцінено у 7,69%.

Згідно з даними Держстату, серед зайнятого населення в Україні у 2019 році в кількості 16,578.3 тис осіб, неформально зайнятими були 3 460,4 тис. осіб або 20,8%. В секторі промисловості рівень неформальної зайнятості склав 8,29% - 204,2 тис. осіб з 2 461,5 тис.осіб відносились до неформально зайнятого населення.

Для оцінки кількості неформально зайнятого населення окремо у видобувних галузях, Незалежним адміністратором було зроблено припущення, що рівень (частка) неформальної зайнятості у видобувних галузях така ж, що і у всій промисловості. Таким чином, частку неформально зайнятого населення у видобувних галузях можна оцінити у 8,29% в 2019 році.

Для того, щоб оцінити розмір неформального сектору у видобувних галузях в 2018 році, Незалежним адміністратором на основі даних Держстату було розраховано частку неформально зайнятого населення у цих галузях. Необхідність розрахунку пов’язана з відсутністю офіційних дезагрегованих даних Держстату про рівень неформальної зайнятості окремо у видобувних галузях, натомість такі дані наявні тільки для всієї промисловості.

Було зроблено припущення, що частка неформально зайнятого населення у видобувних галузях така ж, як у промисловості. З 16 360,0 тис. осіб зайнятого населення в Україні 3 541,3 тис. осіб є неформально зайнятими, з яких 194,8 тис. осіб неформально зайняті в промисловості. Частка неформальної зайнятості в промисловості склала 8,03% в 2018 році. Якщо припустити, що в видобувних галузях рівень неформальної зайнятості такий же, то кількість неформально зайнятого населення у цих галузях було оцінено в 16,8 тис. осіб.

У 2024 році внесок видобувної галузі у ВВП України склав 307,17 млрд грн та зріс на 8,35% порівняно з 2023 роком, однак так і не досягнув значення до повномасштабного вторгнення порівняно з 2021 роком (351,19 млрд грн). Окрім того, частка видобувної галузі у ВВП України спала порівняно з 2023 роком до 4,01%. Причиною відповідного зменшення можемо визначити як результат збільшення обсягу ВВП України у фактичних цінах на 15,6% (7 658,66 млрд грн у 2023 р.). Дані щодо ВВП окремих видобувних галузей за видами економічної діяльності публікуються Держстатом лише в агрегованому вигляді. Тому, в Звіті ІПВГ за 2024 рік представлені сумарні дані щодо внеску видобувних галузей у ВВП України.

У 2023 році внесок видобувної галузі у ВВП України склав 262,56 млрд грн та зріс на 14,2% порівняно з 2022 роком, однак так і не досягнув значення до повномасштабного вторгнення, - порівняно з 2021 роком (351,19 млрд грн). Окрім того, частка видобувної галузі у ВВП України спала порівняно з 2022 роком до 4,02%. Причиною відповідного зменшення можемо визначити, як результат збільшення обсягу ВВП України у фактичних цінах на 24,8% (6 537,83 млрд грн – 2023). Дані щодо ВВП окремих видобувних галузей за видами економічної діяльності публікуються Держстатом лише в агрегованому вигляді. Тому, в Звіті ІПВГ за 2023 рік представлені сумарні дані щодо внеску видобувних галузей у ВВП України.

Прямий внесок даної галузі у ВВП України в 2022 році становив 5,69%. Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України значно вплинуло на діяльність українських підприємств, що призвело до падіння номінального ВВП України на 259,82 млрд грн (на 4,77%) порівняно з минулим звітнім періодом. Таким чином, у 2022 році, спостерігався негативний темп приросту ВВП видобувних галузей на 15,83%, з відповідним зменшенням показника ВВП на 55,6 млрд грн у грошовому вимірі. Дані щодо ВВП окремих видобувних галузей за видами економічної діяльності публікуються Держстатом лише в агрегованому вигляді.

У 2021 році сукупний ВВП України склав 5 459,57 млрд грн, а частка галузі «Добувна промисловість і розроблення кар'єрів» у загальному ВВП України досягла 6,67%.

Внесок видобувних галузей у ВВП у 2021 році помітно збільшився порівняно з 4,57% у 2020 році та є найвищим показником за останні 9 років. У грошовому еквіваленті прямий внесок видобувних галузей у ВВП у 2021 році дорівнював 364,20 млрд грн, а в попередньому 2020 році - 193,12 млрд грн. Фактичний приріст ВВП галузі «Добувна промисловість і розроблення кар'єрів» складав 88,59%, тоді як темп приросту сукупного ВВП України у 2021 році був значно повільнішим і сягнув 29,31%.

У 2020 році прямий внесок всіх видобувних галузей України в ВВП склав 190,34 млрд грн, що становило 4,54% ВВП України. Порівняно з 2019 роком, обсяг валової доданої вартості видобувних галузей зменшився на 32,01 млрд грн, або на 14,4%.

Станом на період підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік, деталізована річна інформація щодо випуску і ВВП за окремими видобувними галузями ще не була опублікована Держстатом. Тому у цьому звіті представлена тільки агрегована інформація щодо випуску та ВВП усіх видобувних галузей разом. Згідно з офіційним календарем Держстату щодо оприлюднення інформації на 2021 рік, публікацію детальних даних щодо випуску і ВВП за 2020 рік буде здійснено Держстатом тільки 30 грудня 2021 року.

Видобувні галузі згенерували 222,37 млрд грн валової доданої вартості в 2019 році і, таким чином, здійснили прямий внесок у ВВП України у розмірі 5,59%. Попри те, що валова додана вартість видобувних галузей в грошовому вираженні продовжувала зростати і з 214,26 млрд грн в 2018 році збільшилась до 222,37 млрд грн в 2019 році, частка видобувних галузей у ВВП України зменшилась, у порівнянні з показником 6,01% у 2018 роком. Така динаміка пов’язана з тим, що економіка України в цілому зростала швидшими темпами, ніж видобувні галузі: ВВП України в 2019 році зріс на 11,63% порівняно з попереднім роком, а валова додана вартість видобувних галузей – лише на 3,78%.

Станом на період підготовки Звіту ІПВГ за 2019 рік, Держстатом ще не були опубліковані річні детальні дані щодо випуску і ВВП за видами економічної діяльності. Згідно з офіційним календарем оприлюднення інформації на 2020 рік, Держстат оприлюднить дані щодо випуску в ВВП за 2019 рік тільки 30 грудня 2020 року. Враховуючи це, в цьому звіті представлений тільки сумарний внесок всіх видобувних галузей у ВВП України без деталізації за окремими секторами.

Вартість виробленої продукції видобувних галузей (вартість випуску) у 2018 році становила 490,11 млрд грн. Їх прямий внесок у випуск продукції і послуг в Україні склав 5,51%, з яких 1,84% випуску в економіці країни було згенеровано галуззю видобування сирої нафти та природного газу, 1,28% - галуззю видобування кам’яного та бурого вугілля. У зв’язку з тим, що загальнодоступна статистична інформацію Держстату не дозволяє дезагрегувати дані про випуск кожної окремо галузі видобування руд металів, глин, піску і каміння будівельного, то можливим є тільки оцінка їх сукупного внеску у випуск в Україні, що склав 2,39%

Видобувні галузі у 2018 році згенерували 214,26 млрд грн валової доданої вартості, що склало 6,02% від номінального ВВП України. Найбільший внесок у ВВП створила галузь видобування сирої нафти та природного газу (2,79%). Показник валової доданої вартості характеризує вартість кінцевої продукції галузі без урахування проміжного споживання, а значить показує наскільки галузь ефективна з точки зору генерування чистої додаткової вартості в економіці. Частка галузі видобування сирої нафти та природного газу у ВВП України у півтори рази вища, ніж її частка у випуску. Таким чином, серед інших видобувних галузей, нафтогазова галузь є найбільш ефективною.

У 2024 році вартість експортованої продукції видобувної галузі склала 3 086 млн дол. США та зросла на 46,21% порівняно з 2023 роком. Частка копалин у загальному експорті товарів 2024 року склала 7,39%, що на 1,59 процентних пункти більше порівняно з 2023 роком.

Найбільшу вартість експорту спостерігаємо саме руд заліза (агломерованих та неагломерованих), глин вогнетривких, руд титану, вугілля та нафти. Слід відзначити, зростання вартості експорту шести груп товарів, зазначених раніше, порівняно з 2023 роком на 956,59 млн дол. США (45.5%).

Серед розглянутої групи найбільший внесок в експорт товарів додають руди заліза неагломеровані та агломеровані – 3,7% та 3,0% відповідно. Внесок інших товарів не перевищує 0,3%.

У 2024 році вартість експорту продукції піску (кварцового та кремнезного) і каміння будівельного склала 0,48 млн дол. США та 19,68 млн дол. США відповідно, займаючи 0,001% та 0,05% відповідно від вартості експорту товарів. Вартість експорту каміння будівельного зросла у 2024 році порівняно з 2023 на 153,13%, однак так і не досягла рівня до повномасштабного вторгнення - 28,58 млн дол. США (0,04% загального експорту товарів) у 2021 році. Вартість експорту піску (кварцового та кремнезного) зросла на 64% у 2024 році порівняно з 2023 роком. Вартість експорту руд марганцю склала 6,56 млн дол. США у 2024 році, тоді як у 2023 році експорт був відсутній. У зв’язку з встановленням нульової квоти на експорт природного газу українського походження у 2024 році експорт природного газу не здійснювався.

У 2023 році вартість експортованої продукції видобувної галузі склала 2 110,61 млн дол США та зменшилася на 39,2% порівняно з 2022 роком. Частка копалин у загальному експорті товарів 2023 року склала 5,8%, що на 2,0 процентних пункти менше порівняно з 2022 р.

Найбільша вартість експорту спостерігається саме у руд заліза, глин вогнетривких, нафти, руд титану та вугілля. Слід відзначити, спад вартості експорту шести груп товарів, зазначених раніше, порівняно з 2022 роком на 1 315,59 млн дол США (38,5%).

Серед розглянутої групи, найбільший внесок в експорт товарів додають саме руди заліза неагломеровані та агломеровані – 2,7% та 2,2% відповідно. Внесок інших товарів не перевищує 0,5%.

У 2023 році вартість експорту продукції піску (кварцового та кремнезного) і каміння будівельного, склала 0,29 млн дол США та 7,78 млн дол США відповідно, займаючи 0,001% та 0,02% відповідно від вартості експорту товарів. Вартість експорту каміння будівельного зросла у 2023 році порівняно з 2022 роком на 34,5%, однак так і не досягла рівня до повномасштабного вторгнення, - 28,58 млн дол США (0,04% загального експорту товарів) у 2021 році. Вартість експорту піску (кварцового та кремнезного) має спадну тенденцію упродовж 2021 – 2023 рр. (5,67 млн дол США у 2021 році, 0,98 млн дол США у 2022 році). Експорт руд марганцю та газу природнього є відсутнім у 2023 році. Вартість експорту руд марганцю не перевищував 0,09 млн дол США упродовж 2021 – 2023 рр. Вартість експорту природного газу становила 47,04 млн дол США у 2021 році, 44,73 млн дол США у 2022 році та була відсутньою у 2023 році, у зв’язку з встановленням нульової квоти на експорт природного газу українського походження.

У зв’язку з відсутністю публічних даних Держстату стосовно зовнішньої торгівлі України товарами видобувних галузей в 2022 році, в цьому звіті Незалежним адміністратором були використані дані, надані Державною митною службою у відповідь на запит. Тому, деякі категорії видобувних галузей можуть відрізнятися від тих, що описані в подібних розділах у попередніх Звітах ІПВГ. Таким чином, динаміка змін показників у цьому розділі не наводиться.

Загальна вартість експорту продукції видобувних галузей, відповідно до даних ДМС, у 2022 році становила 3 473,57 млн дол. США, що складає 7,86% сукупної вартості експорту товарів і послуг України. Найбільші обсяги експорту (2 912,97 млн дол. США) припадали на галузь руд і концентратів залізних, вартість експорту яких становить 6,59% загальної вартості експортованих товарів і послуг України. Значна частка вартості експорту також припадає на вугілля кам’яне й антрацит (0,49%), руди титану (0,29%). Натомість експорту руд і концентратів марганцевих в 2022 році не спостерігалося.

Інформація за деякими категорії УКТЗЕД у цьому розділі може охоплювати ширші категорії галузей, ніж ті що передбачаються контекстною частиною Звіту ІПВГ за 2022 рік. Це пояснюється підходом ДМС до збору й обліку даних.

У 2021 році загальна вартість експортованих з України товарів та послуг склала 79 326,10 млн дол. США і частка продукції видобувних галузей у ній зросла, склавши 5,63% (4,94% - у 2020 році). Вартість експорту видобувних галузей у 2021 році досягла 4 468,75 млн дол. США, що на 52,33% більше у порівнянні з 2 933,56 млн дол. США у попередньому році.

Найсуттєвішою з усіх видобувних галузей лишається вартість експорту неагломерованих руд заліза, що склала 4,94% від усього експорту товарів та послуг з України у 2021 році. Саме за рахунок збільшення вартості експорту руд заліза (на 54,11% порівняно з 2020 роком) зріс сукупний внесок видобувних галузей в експорт товарів та послуг з України. Також суттєвий приріст (на 51,98% порівняно з 2020 роком) спостерігається для вартості експорту глин вогнетривких. Одночасно, значно зменшився експорт руд марганцю (на - 99,18% у порівнянні з 2020 роком).

Вартість експорту видобувних галузей в 2020 році становила 2 993,56 млн дол. США, що на 33,96% більше, ніж в минулому році.

В 2020 році частка експорту видобувних галузей у вартості загального експорту України збільшилась до 5,96% порівняно з 3,42% в 2019 році. Це зумовлено насамперед зростанням вартості експортованого обсягу неагломерованих руд заліза на 43,28% порівняно з 2019 роком. В 2020 році внесок неагломерованих руд заліза в обсяг експорту України склав 5,17%, що перевищує внесок інших видобувних галузей разом взятих.

Внесок видобувних галузей в експорт товарів і послуг з України зріс до 3,42% у 2019 році з 2,93% в 2018 році. Зокрема, суттєво збільшився експорт (в грошовому вираженні) руд заліза неагломерованих: з 1 257,96 млн дол. США в 2018 році до 1 774,26 млн дол. США в 2019 році. Експорт руд заліза згенерував 2,77% вартості всього експорту товарів і послуг з України в 2019 році. Інші галузі здійснили порівняно менший внесок в експорт: видобування глин вогнетривких – 0,34%, руд титану – 0,24%, виробництво гальки, гравію, щебню – 0,06% та інші. Експорт природного газу з України не здійснювався у 2019 році.

Внесок видобувних галузей в експорт у 2018 році склав 2,93% від загального експорту товарів і послуг з України. Видобувні галузі, вказані на діаграмі нижче, разом експортували продукції вартістю 1 679,85 млн дол. США. З них, експорт руд заліза (неагломерованих) знаходиться на першому місці за обсягом експорту: було експортовано руд заліза вартістю 1 257,96 млн дол. США, що становило 2,20% від загального експорту товарів і послуг з України. Внесок всіх інших видобувних галузей в експорт був порівняно незначним.

Експорт природного газу та сирої нафти у 2018 році не здійснювався.

Згідно з даними органів державної влади, у 2024 році частка внеску суттєвих підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 4,71%, що становить 172 238 074,24тис. грн. Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 3,51%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу».

Згідно з даними органів державної влади, у 2023 році, частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 4,79%, що становить 150 754 831,94 тис. грн. Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 3,83%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу».

Згідно з даними органів державної влади, у 2022 році, частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 11%, що становить 188 422 642,59 тис. грн Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 7,98%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу». Порівняно з 2021 роком, спостерігався негативний приріст обсягу податкових та неподаткових платежів на 13,03%, переважно внаслідок зниження частки надходжень від галузі «Видобування руд заліза» на 30 126 702,37 тис. грн (-61,82%).

За даними державних органів (ДПС, ДМС, Держгеонадра), у 2021 році сукупний обсяг платежів підзвітних видобувних галузей на користь держави сягнув 216 642 527,55 тис. грн. Частка цих платежів у всіх податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України та сукупного обсягу надходжень ЄСВ склала 10,80% у 2021 році.

Обсяг податкових та інших платежів від підзвітних видобувних галузей на користь держави у 2021 році зріс на 16,06%, порівняно з 2020 роком (186 658 453,51 тис. грн). Переважна частка надходжень, а саме 62,06%, акумулювалася галуззю видобування нафти та природного газу. Проте, найбільший приріст платежів спостерігався саме від підприємств галузі видобування руд заліза – більш ніж у 5 разів, з 9 439 908,01 тис. грн у 2020 році до 48 733 122,77 тис. грн.

Згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), загальний обсяг платежів підзвітних видобувних галузей на користь держави в 2020 році склав 186 658 453,51 тис. грн, що на 12,89% більше, ніж в 2019 році. Суттєва частка платежів на користь держави від підзвітних видобувних галузей, а саме 80,01%, припадала на галузь видобування нафти й природного газу.

В 2020 році, частка платежів підзвітних видобувних галузей у всіх податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України та сукупного обсягу надходжень ЄСВ склали 11,21%. З них, частка галузі видобування нафти та природного газу становила 8,97%.

В 2019 році обсяг надходжень на користь держави від компаній підзвітних видобувних галузей згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), становив 165 350 870,54 тис. грн. Найбільший внесок в платежі на користь держави серед видобувних галузей припадає на галузь добування нафти та природного газу – 131 378 111,59 тис. грн. Загалом частка платежів підзвітних видобувних галузей в податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України і сукупному обсязі надходжень ЄСВ становила 10,62%

В 2018 році обсяг надходжень на користь держави від компаній підзвітних видобувних галузей згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), становив 187 938 735,57 тис. грн. Найбільший внесок в платежі на користь держави серед видобувних галузей припадає на галузь добування нафти та природного газу – 151 109 249,38 тис. грн. Питома вага платежів підзвітних видобувних галузей в податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України і сукупному обсязі надходжень ЄСВ становила 13,36%

У 2024 році галуззю добувної промисловості і розроблення кар’єрів було залучено капітальних інвестицій в обсязі 63 570,12 млн грн, що становить 8,56% сукупного обсягу капітальних інвестицій всіх галузей України у звітному періоді. Найбільшу частку становили інвестиції у видобування сирої нафти та природного газу (5,49%). Порівняно з 2023 роком обсяг капітальних інвестицій добувної промисловості змінився мінімально, а саме зменшився на 119,9 млн грн, 63 689,01 млн грн у 2023 році.

За підсумками звітного періоду найбільші обсяги капітальних інвестицій припадали на три видобувні галузі: 64,18% – на галузь «Видобування сирої нафти та природного газу», 15,43% – на галузь «Видобування кам’яного та бурого вугілля» та 14,44% – на галузь «Видобування залізних руд».

У 2023 році, згідно з даними Державної служби статистики, було зафіксовано зростання сукупного обсягу капітальних інвестицій в Україні на 53,12%. У 2023 році галуззю добувної промисловості і розроблення кар’єрів було залучено капітальних інвестицій в обсязі 63 689.01 млн грн, що становить 10,15% сукупного обсягу капітальних інвестицій всіх галузей України у звітному періоді. Найбільшу частку становили інвестиції у видобування сирої нафти та природного газу (6,31%). Порівняно з 2022 роком обсяг капітальних інвестицій видобувної промисловості зріс у 1,5 рази, слід відзначити, що це є результатом низької бази порівняння - 25 396,42 млн грн у 2022 році. Однак, рівень відповідного показника перевершив рівень до повномасштабного вторгнення - 61 307,91 млн грн у 2021 році.

За підсумками звітного періоду, найбільші обсяги капітальних інвестицій припадали на три галузі видобування: 62:31% - на галузь «Видобування сирої нафти та природного газу», 18.02% - на галузь «Видобування кам’яного та бурого вугілля» та 14.16% - на галузь «Видобування залізних руд».

У 2022 році, згідно з даними Державної служби статистики, було зафіксовано спад сукупного обсягу капітальних інвестицій в Україні на 39,21%. Відповідно, порівняно з минулим звітнім періодом, спостерігалось зменшення обсягу капітальних інвестицій по всім видобувним галузям. Зокрема, в галузь добувної промисловості і розроблення кар’єрів було залучено капітальних інвестицій в обсязі 25 396,42 млн грн (6,20% всіх галузей України), що на 58,6% менше порівняно з 2021 роком. У 2021 році показник становив 61 307,91 млн грн.

За підсумками звітного періоду, найбільші обсяги капітальних інвестицій припадали на три галузі видобування: 39,28% - на галузь «Добування залізних руд», 27,49% - на «Добування кам`яного та бурого вугілля» та 23,63% – на «Добування сирої нафти та природного газу».

У 2022 році галузь «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів» залишається провідною галуззю промисловості за обсягами направлених капітальних інвестицій. В 2022 році на дану галузь припадало 20,14% усіх капітальних інвестицій галузей промисловості в Україні. У розрізі регіонів України найбільша частка капітальних інвестицій видобувних галузей зафіксована у Дніпропетровській області – 31,64%, у м. Київ – 23,01%, та Полтавській області – 22,80%. Загалом, капітальні інвестиції у видобувні галузі з-поміж інших видів промисловості в 2022 році переважали в Донецькій та Полтавській областях, і становили 89,8% та 70,6% відповідно.

Обсяг капітальних інвестицій такого виду економічної діяльності як «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» склав 55 616,8 млн грн у 2021 році. Вони становлять 10,52% сукупного обсягу капітальних інвестицій, здійснених в економіці України.

З усіх видобувних галузей, найбільший внесок у капітальні інвестиції припадає на галузь видобування залізних руд (4,74% від усіх капітальних інвестицій в Україні або 25 066,15 млн грн) і добування природнього газу та сирої нафти (3,58% від усіх капітальних інвестицій в Україні або 18 951,69 млн грн).

З усіх галузей добувної промисловості майже половина, а саме 45,07% капітальних інвестицій припало на галузь добування залізних руд, 34,08% - на галузь добування природнього газу та сирої нафти. На третьому місці за ними галузь добування кам`яного та бурого вугілля з часткою 13,40% від сукупного обсягу капітальних інвестицій у всіх видобувних галузях у 2021 році.

За регіональним розподілом значні капітальні інвестиції, здійснені у видобувних галузях, було залучено в Дніпропетровській (32,47% від усіх капітальних інвестицій у видобувних галузях), Полтавській (18,25%) областях та м. Київ (33,55%).

В 2020 році обсяг капітальних інвестицій видобувних галузей становив 44 755,57 млн грн або 10,66% загального обсягу капітальних інвестицій України. Серед них 42,96% припадало на галузь видобування залізних руд, 33,87% - на галузь видобування природного газу, 14,33% - на галузь видобування кам’яного та бурого вугілля.

Значні обсяги капітальних інвестицій в 2020 році було залучено в таких регіонах: м. Київ - 35,92% від сукупних інвестицій видобувних галузей або 16 075,63 млн. грн, Дніпропетровська область - 32,53% або 14 558,36 млн. грн, Полтавська область - 15,79 % або 7 066,61 млн. грн. Порівняно з попереднім роком, зменшилась частка м. Київ (у 2019 році – 48,22%), проте частка Дніпропетровської й Полтавської областей збільшилась (у 2019 році – 27,75% та 11,47% відповідно). Варто зазначити, що капітальні інвестиції видобувних галузей становили 71,79% усіх капітальних інвестиції в Полтавській області та 51,11% - Дніпропетровській.

Капітальні інвестиції у видобувних галузях склали 10,98% всіх капітальних інвестицій в Україні у 2019 році (у 2018 році – 9,33%). Найбільший обсяг капітальних інвестицій було залучено в галузі добування природного газу, добування руд заліза і добування кам’яного та бурого вугілля: внесок цих галузей в капітальні інвестиції в Україні становив 5,18%, 3,45% і 1,34% відповідно.

Традиційно, найбільша частка капітальних інвестицій у видобувних галузях припала на м. Київ – 48,22% від всіх капітальних інвестицій в видобувних галузях, і на Дніпропетровську область – 27,75%. В Полтавській області у 2019 році було залучено капітальних інвестицій значно більше, ніж у 2018 році, відповідно на неї припало 11,47% всього обсягу капітальних інвестицій у видобувних галузях в 2019 році, а, в порівнянні, в минулому році – 7,96%. Частка Донецької області в 2019 році склала 7,56%.

Видобувні галузі у 2018 році залучили 53 984,58 млн грн капітальних інвестицій, що склало 9,33% від сукупних капітальних інвестицій всіх галузей економіки України. З них, найбільший внесок в залучення інвестицій на капітальні проекти зробили галузь добування природного газу (4,38%) і галузь видобування руд заліза (2,54%).

З загального обсягу капітальних інвестицій в усіх видобувних галузях, майже половину, а саме 48,85%, було залучено в м. Києві, 27,30% - в Дніпропетровській області, 9,17% - в Донецькій області, 7,96% - в Полтавській області, решта в інших регіонах України.

До повномасштабного вторгнення у Звітах ІПВГ наводилися дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2024 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», оскільки фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та результатів проведеного додаткового оцінювання показників Держстату, кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості і розроблення кар’єрів становила 138 тис. осіб, що складає 1,83% цього показника загалом по Україні. Натомість у галузі добування металевих руд працювали 40 тис. осіб, серед яких 28 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювало 39 тис. осіб, що становить 0,51% працівників суб’єктів господарювання України. У галузі добування каменю, піску та глини працювало 16 тис. осіб (0,21% працівників України). Інформація буде уточнена після оновлення статистичних даних.

До повномасштабного вторгнення у Звітах ІПВГ наводилися дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2023 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», оскільки фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та проведених дооцінок показників Держстату кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості й розроблення кар’єрів становила 147 тис. осіб, що складає 1,95 % цього показника загалом по Україні. Натомість у галузі добування металевих руд працювали 44 тис. осіб, серед яких 31 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювали 38 тис. осіб, що становить 0,50 % працівників суб’єктів господарювання України. У галузі добування каменю, піску та глини працювали 17 тис. осіб (0,22 % працівників України).

У попередніх Звітах ІПВГ були наведені дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2022 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», так як фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Таким чином, органи державної статистики призупинили оприлюднення статистичної інформації, у тому числі й щодо середньооблікової кількості штатних працівників усього та за статтю, у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення. У зв’язку з вище наведеною інформацією порівняння даних наведених в цьому розділі з даними попередніх Звітів ІПВГ є недоцільним.

У 2021 році середньооблікова кількість штатних працівників видобувних галузей склала 184 тис. осіб, що на 1,29% менше, ніж у попередньому році. У цей же час, загальна кількість штатних працівників в Україні зменшилася ще більше – на 3,39%. Частка видобувних галузей у загальній кількості штатних працівників в Україні залишилася практично на тому ж рівні – 2,59% у 2021 році порівняно з 2,54% у 2020 році.

З усіх галузей добувної промисловості, традиційно галузі видобування металевих руд та кам’яного вугілля налічують найбільше штатних працівників - 63 та 62 тис. штатних співробітників відповідно у 2021 році.

У 2021 році у статевій структурі штатних працівників у добувній промисловості, як і в попередні періоди, переважали чоловіки. Так, у 2021 році з 184 тис. штатних працівників у видобувних галузях чоловіки становили 137 тис. осіб (74,46%), а жінки – 47 тис. осіб (25,54%). Подібно до видобувних галузей, у всьому секторі промисловості значно переважають чоловіки у структурі штатних працівників – у 2021 році їх частка склала 62,66%. У загальному в усій економіці України серед середньооблікової кількості штатних працівників, навпаки, переважали жінки у 2021 році – їх частка склала 53,48%.

Проте, частка жінок у видобувних галузях поступово зростає. Так, їх частка серед штатних працівників у 2018 році складала 24,75% і поступово зросла до 25,54% у 2021 році.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та проведених дооцінок показників Держстату, кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості і розроблення кар’єрів становила 169 тис. осіб, що складає 2,23% даного показника загалом по Україні. Натомість в галузі добування металевих руд працювали 55 тис. осіб, серед яких 38 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювало 39 тис. осіб, що становить 0,51% працівників суб’єктів господарювання України.

У галузі добування каменю, піску та глини працювало 20 тис. осіб (0,26% працівників України), а до економічної діяльності надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів були залучені близько 6 тис. працівників (0,09%).

У 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників видобувних галузей зменшилась на 4,90% порівняно з попереднім роком і склала 186,4 тис. осіб. Загалом у видобувних галузях було зайнято 2,54% від середньооблікової кількості штатних працівників України у 2020 році. З них, 0,92% (67,4 тис. осіб) – у галузі добування кам`яного та бурого вугілля, 0,82% (59,9 тис. осіб) – у галузі металевих руд.

Як і в попередніх роках, більшість працівників всіх видобувних галузей, а саме 74,68%, становили працівники чоловічої статі. Натомість, частка жінок складала 25,32%. Схожа тенденція спостерігалася за всіма видобувними галузями.

Протягом 2016-2019 років середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях зменшувалась щорічно в середньому на 5,63% і в 2019 склала 196 тис. осіб. Прямий внесок видобувних галузей у загальну середньооблікову кількість штатних працівників в Україні склала 2,63% в 2019 році. Серед усіх видів економічної діяльності, що відносяться до видобувної промисловості, найбільша кількість штатних працівників було зайнята в галузі видобування кам’яного та бурого вугілля - 72 тис. осіб або 0,97% від загальної кількості штатних працівників в Україні. На другому місці знаходилась галузь видобування металевих руд - 65 тис. осіб або 0,88% від загального показника в Україні

У 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях склала 202 тис. осіб, що становило 10,91% від всіх штатних працівників в загальному в промисловості і 2,64% від всіх штатних працівників в Україні. Більше половини всіх працівників видобувних галузей зайняті на підприємствах в Дніпропетровській (34,54%) і Донецькій областях

Правила та практика закупівель державних підприємств:

Стандарт ІПВГ вимагає від БГ визначення суттєвості та розкриття бенефіціарних власників підрядників. Визначення суттєвості є необхідним для розкриття бенефіціарних власників відповідно до вимоги 2.6 e.

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює основи державної політики у сфері закупівель та містить спеціальні правила для закупівель державних підприємств.

Існують правила, згідно з якими закупівлі повинні проводитися в електронній системі, якщо вартість закупівлі перевищує поріг матеріальності.

Закони та нормативно-правові акти у сфері державних закупівель не застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг за угодами про розподіл продукції.

Існує правова невизначеність щодо того, чи поширюється регулювання державних закупівель на компанії, чиї корпоративні права були арештовані та передані в управління іншому державному підприємству.

Встановлено особливі правила здійснення публічних закупівель у період воєнного стану. Ці правила передбачають, зокрема, можливість не оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про укладений договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у певних випадках.

*Prozorro - це основна електронна система публічних закупівель в Україні, яка забезпечує відкритий та прозорий доступ до тендерної документації, договорів та результатів закупівель державних підприємств.