Електронна система подання та аналізу звітності

Економічні та соціальні ефекти

Завантаження...

Розрахунок обсягу тіньової економіки в Україні проводиться кожні три місяці Міністерством економіки кожні три місяці. Результати дослідження зазвичай були доступні для громадськості на офіційному вебсайті міністерства.

З 2022 року, Міністерство економіки призупинило публікацію результатів проведених досліджень.

На момент підготовки Звіту ІПВГ за 2023 рік та Звіту ІПВГ за 2024 рік інформація щодо загальних тенденцій тіньової економіки в Україні відсутня.

За 2022 рік у відкритих джерелах доступна інформація щодо розміру тіньової економіки у видобувних галузях України відповідно до дослідження, проведеного Міністерством економіки України та даних, опублікованих Державною службою статистики України.

За даними Мінекономіки, отриманими у відповідь на запит Незалежного адміністратора, рівень тіньової економіки в 2022 році становив 30% за монетарним та електричним методом, що на 2% менше та на 3% більше ніж в 2021 році відповідно. За методом збитковості підприємств даний показник становить 31%, що аж на 8% більше, ніж в 2021 році.

За даними Держстату щодо чистого прибутку (збитку) підприємств у 2022 році, 54,9% підприємств добувної промисловості зазнали збитків, що є на 14,8% більше за аналогічний показник у 2021 році (40,1%). Найбільша частка збиткових підприємств у 2022 році спостерігалася в галузі видобування руд кольорових металів (81,3%), добування руд інших кольорових металів (80%), а також у галузі добування металевих руд (68,6%), добування сирої нафти (60,5%).

Для оцінки частки тіньового сектору в окремих галузях економіки України Мінекономіки використовує метод збитковості підприємств. В 2022 році рівень тіньової економіки збільшився на 15% порівняно з попереднім роком і становив 48%. Значний приріст також спостерігався в галузі операцій з нерухомим майном (на 13%), фінансової та страхової діяльності (11%), переробної промисловості (11%). Проте, найбільший рівень тіньової економіки все ж спостерігається в галузі добувної промисловості.

Державна служба статистики України регулярно публікує інформацію стосовно кількості неформально зайнятого населення за видами економічної діяльності. Проте, зазначена інформація за 2022 рік на момент підготовки цього Звіту є відсутньою відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Оприлюднення статистичної інформації щодо неформальної зайнятості населення буде відновлено після завершення встановленого законом терміну для подання суб’єктами господарювання статистичної звітності й зважаючи на необхідний органам державної статистики час для формування статистичної інформації.

За наявними даними Мінекономіки рівень тіньової економіки у видобувних галузях за підсумком 2021 року склав 32% від обсягу валової доданої вартості цих галузей. Це помітно менший показник, порівняно з 2020 роком, коли рівень тіньової економіки у видобувних галузях оцінювався на рівні 41%.

За даними Держстату, у 2021 році кількість неформально зайнятого населення в Україні у віці 15-70 років становила 3 018,40 тис. осіб, що дорівнює 19,34% зайнятого населення країни. Держстат не дезагрегує дані щодо неформально зайнятого населення достатньо детально, щоб отримати показник окремо для галузей видобування. Однак, Держстат публікує показник для промисловості в цілому – у 2021 році частка неформально зайнятих склала 7,57% від загальної кількості працівників у промисловості. Рівень неформально зайнятого населення у промисловості у 2021 році дещо зменшився порівняно з аналогічним показником (7,69%) у 2020 році.

Згідно з даними Мінекономіки рівень тіньової економіки у видобувних галузях у 2020 році склав 41% , у 2019 році - 26%, а у 2018 році - 29% від валової доданої вартості цих галузей.

Варто зазначити, що дослідження Мінекономіки у 2020 році було проведено з використанням удосконалених Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінекономіки від 20.01.2021 № 104, згідно з якими поняття тіньової економіки полягає в наступному:
Тіньова економіка – незареєстрована в установленому порядку економічна діяльність суб’єкта господарювання, результати якої беруть участь у створенні валового національного доходу, але не охоплюються повною мірою офіційною статистикою і, як наслідок, уникають податкових зобов’язань перед державою, характеризуються порушенням законодавчо встановлених норм.

У 2019 та 2018 роках поняття тіньової економіки означало:

Тіньова економіка – незареєстрована в установленому порядку економічна діяльність суб’єкта господарювання, яка характеризується мінімізацією витрат на виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), статистичного анкетування та подання статистичної звітності, наслідком якого є порушення законодавчо встановлених норм (рівень мінімальної заробітної плати, тривалість робочого часу, умови і безпека праці тощо)

Згідно з Наказом Мінекономіки №104 від 20.01.2021 р., розрахунок рівня тіньової економіки може бути здійснено за допомогою різних методів оцінки. Згідно з одним із таких методів – методом збитковості підприємств, рівень тіньової економіки у видобувних галузях України в 2020 році склав 41%.

Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні в 2020 році, згідно з дослідженням Мінекономіки, становив 30% від обсягу офіційного ВВП. Проте, за окремими методами розрахунку рівня тіньової економіки цей показник відрізняється й становить:

►

за методом збитковості підприємств – 27% від офіційного обсягу ВВП;
►

за монетарним методом – 31% від офіційного ВВП;
►

за методом «витрати населення – роздрібний товарооборот» - 22% від офіційного обсягу ВВП;
►

за електричним методом (з використанням даних щодо споживання електроенергії) – 23% від офіційного ВВП.

За даними Мінекономіки, в Україні загалом рівень тіньової економіки складав 28% від обсягу офіційного ВВП у 2019 році. За окремими методами розрахунку тіньової економіки, цей показник становив:

►

за методом «витрати населення – роздрібний товарооборот» - 43% від офіційного обсягу ВВП;
►

за методом збитковості підприємств – 17% від офіційного обсягу ВВП;
►

за монетарним методом – 22% від офіційного ВВП;
►

за електричним методом (з використанням даних щодо споживання електроенергії) – 26% від офіційного ВВП.

Для порівняння, інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні склав 31% у 2018 році, що на 1 відсотковий пункт менше, ніж у 2017 році. Рівень тіньової економіки в Україні за окремими методами становив:

►

за методом «витрати населення – роздрібний товарооборот» - 46% від офіційного обсягу ВВП;
►

за методом збитковості підприємств – 20% від офіційного обсягу ВВП;
►

за монетарним методом – 24% від офіційного ВВП;
►

за електричним методом (з використанням даних щодо споживання електроенергії) – 27% від офіційного ВВП.

Згідно з даними Держстату можна оцінити, що частка неформально зайнятого населення у видобувних галузях України в 2020 році складає 7,69%, у 2019 році можна оцінити у розмірі 8,29%, а у 2018 році - 8,03% від загальної зайнятості в цих галузях, якщо зробити припущення, що рівень неформальної зайнятості у видобувних галузях відповідає рівню неформальної зайнятості у всій промисловості України.

Відповідно до Наказу Держстату «Про затвердження Методологічних положень щодо визначення неформальної зайнятості населення» №16 від 23.01.2013 р., неформальна зайнятість визначається як загальна чисельність неформально зайнятих співробітників як у формальному, так і в неформальному секторах або в домогосподарствах. Неформальна зайнятість охоплює такі категорії населення:

►

самозайняті особи та роботодавці, які працюють на власних підприємствах у неформальному секторі;
►

безкоштовно працюючі члени сімей, незалежно від того, чи працюють вони на підприємствах формального або неформального секторів;
►

наймані працівники, які виконують неформальні роботи, не охоплені правовим чи соціальним захистом як працюючі особи та не мають права на інші пільги, пов’язані із зайнятістю, а також наймані домашні працівники у домогосподарствах;
►

Члени неформальних виробничих кооперативів.

Кількість неформально зайнятого населення в Україні у віці 15-70 років, згідно з даними Держстату, становить 3 237,8 тис. осіб, або 20,34% зайнятого населення України. В секторі промисловості даний показник значно менший – 7,69%. А саме, 181,32 тис. осіб з 2 358,6 тис. зайнятих у промисловості осіб належали до неформально зайнятого населення в 2020 році.

Незалежним адміністратором було зроблено припущення, що рівень (частка) неформальної зайнятості у видобувних галузях відповідає тій, що й у всій промисловості. Тому частку неформально зайнятого населення у видобувних галузях в 2020 році оцінено у 7,69%.

Згідно з даними Держстату, серед зайнятого населення в Україні у 2019 році в кількості 16,578.3 тис осіб, неформально зайнятими були 3 460,4 тис. осіб або 20,8%. В секторі промисловості рівень неформальної зайнятості склав 8,29% - 204,2 тис. осіб з 2 461,5 тис.осіб відносились до неформально зайнятого населення.

Для оцінки кількості неформально зайнятого населення окремо у видобувних галузях, Незалежним адміністратором було зроблено припущення, що рівень (частка) неформальної зайнятості у видобувних галузях така ж, що і у всій промисловості. Таким чином, частку неформально зайнятого населення у видобувних галузях можна оцінити у 8,29% в 2019 році.

Для того, щоб оцінити розмір неформального сектору у видобувних галузях в 2018 році, Незалежним адміністратором на основі даних Держстату було розраховано частку неформально зайнятого населення у цих галузях. Необхідність розрахунку пов’язана з відсутністю офіційних дезагрегованих даних Держстату про рівень неформальної зайнятості окремо у видобувних галузях, натомість такі дані наявні тільки для всієї промисловості.

Було зроблено припущення, що частка неформально зайнятого населення у видобувних галузях така ж, як у промисловості. З 16 360,0 тис. осіб зайнятого населення в Україні 3 541,3 тис. осіб є неформально зайнятими, з яких 194,8 тис. осіб неформально зайняті в промисловості. Частка неформальної зайнятості в промисловості склала 8,03% в 2018 році. Якщо припустити, що в видобувних галузях рівень неформальної зайнятості такий же, то кількість неформально зайнятого населення у цих галузях було оцінено в 16,8 тис. осіб.

Внесок у ВВП України

У 2024 році внесок видобувної галузі у ВВП України склав 307,17 млрд грн та зріс на 8,35% порівняно з 2023 роком, однак так і не досягнув значення до повномасштабного вторгнення порівняно з 2021 роком (351,19 млрд грн). Окрім того, частка видобувної галузі у ВВП України спала порівняно з 2023 роком до 4,01%. Причиною відповідного зменшення можемо визначити як результат збільшення обсягу ВВП України у фактичних цінах на 15,6% (7 658,66 млрд грн у 2023 р.). Дані щодо ВВП окремих видобувних галузей за видами економічної діяльності публікуються Держстатом лише в агрегованому вигляді. Тому, в Звіті ІПВГ за 2024 рік представлені сумарні дані щодо внеску видобувних галузей у ВВП України.

У 2023 році внесок видобувної галузі у ВВП України склав 262,56 млрд грн та зріс на 14,2% порівняно з 2022 роком, однак так і не досягнув значення до повномасштабного вторгнення, - порівняно з 2021 роком (351,19 млрд грн). Окрім того, частка видобувної галузі у ВВП України спала порівняно з 2022 роком до 4,02%. Причиною відповідного зменшення можемо визначити, як результат збільшення обсягу ВВП України у фактичних цінах на 24,8% (6 537,83 млрд грн – 2023). Дані щодо ВВП окремих видобувних галузей за видами економічної діяльності публікуються Держстатом лише в агрегованому вигляді. Тому, в Звіті ІПВГ за 2023 рік представлені сумарні дані щодо внеску видобувних галузей у ВВП України.

Прямий внесок даної галузі у ВВП України в 2022 році становив 5,69%. Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України значно вплинуло на діяльність українських підприємств, що призвело до падіння номінального ВВП України на 259,82 млрд грн (на 4,77%) порівняно з минулим звітнім періодом. Таким чином, у 2022 році, спостерігався негативний темп приросту ВВП видобувних галузей на 15,83%, з відповідним зменшенням показника ВВП на 55,6 млрд грн у грошовому вимірі. Дані щодо ВВП окремих видобувних галузей за видами економічної діяльності публікуються Держстатом лише в агрегованому вигляді.

У 2021 році сукупний ВВП України склав 5 459,57 млрд грн, а частка галузі «Добувна промисловість і розроблення кар'єрів» у загальному ВВП України досягла 6,67%.

Внесок видобувних галузей у ВВП у 2021 році помітно збільшився порівняно з 4,57% у 2020 році та є найвищим показником за останні 9 років. У грошовому еквіваленті прямий внесок видобувних галузей у ВВП у 2021 році дорівнював 364,20 млрд грн, а в попередньому 2020 році - 193,12 млрд грн. Фактичний приріст ВВП галузі «Добувна промисловість і розроблення кар'єрів» складав 88,59%, тоді як темп приросту сукупного ВВП України у 2021 році був значно повільнішим і сягнув 29,31%.

У 2020 році прямий внесок всіх видобувних галузей України в ВВП склав 190,34 млрд грн, що становило 4,54% ВВП України. Порівняно з 2019 роком, обсяг валової доданої вартості видобувних галузей зменшився на 32,01 млрд грн, або на 14,4%.

Станом на період підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік, деталізована річна інформація щодо випуску і ВВП за окремими видобувними галузями ще не була опублікована Держстатом. Тому у цьому звіті представлена тільки агрегована інформація щодо випуску та ВВП усіх видобувних галузей разом. Згідно з офіційним календарем Держстату щодо оприлюднення інформації на 2021 рік, публікацію детальних даних щодо випуску і ВВП за 2020 рік буде здійснено Держстатом тільки 30 грудня 2021 року.

Видобувні галузі згенерували 222,37 млрд грн валової доданої вартості в 2019 році і, таким чином, здійснили прямий внесок у ВВП України у розмірі 5,59%. Попри те, що валова додана вартість видобувних галузей в грошовому вираженні продовжувала зростати і з 214,26 млрд грн в 2018 році збільшилась до 222,37 млрд грн в 2019 році, частка видобувних галузей у ВВП України зменшилась, у порівнянні з показником 6,01% у 2018 роком. Така динаміка пов’язана з тим, що економіка України в цілому зростала швидшими темпами, ніж видобувні галузі: ВВП України в 2019 році зріс на 11,63% порівняно з попереднім роком, а валова додана вартість видобувних галузей – лише на 3,78%.

Станом на період підготовки Звіту ІПВГ за 2019 рік, Держстатом ще не були опубліковані річні детальні дані щодо випуску і ВВП за видами економічної діяльності. Згідно з офіційним календарем оприлюднення інформації на 2020 рік, Держстат оприлюднить дані щодо випуску в ВВП за 2019 рік тільки 30 грудня 2020 року. Враховуючи це, в цьому звіті представлений тільки сумарний внесок всіх видобувних галузей у ВВП України без деталізації за окремими секторами.

Вартість виробленої продукції видобувних галузей (вартість випуску) у 2018 році становила 490,11 млрд грн. Їх прямий внесок у випуск продукції і послуг в Україні склав 5,51%, з яких 1,84% випуску в економіці країни було згенеровано галуззю видобування сирої нафти та природного газу, 1,28% - галуззю видобування кам’яного та бурого вугілля. У зв’язку з тим, що загальнодоступна статистична інформацію Держстату не дозволяє дезагрегувати дані про випуск кожної окремо галузі видобування руд металів, глин, піску і каміння будівельного, то можливим є тільки оцінка їх сукупного внеску у випуск в Україні, що склав 2,39%

Видобувні галузі у 2018 році згенерували 214,26 млрд грн валової доданої вартості, що склало 6,02% від номінального ВВП України. Найбільший внесок у ВВП створила галузь видобування сирої нафти та природного газу (2,79%). Показник валової доданої вартості характеризує вартість кінцевої продукції галузі без урахування проміжного споживання, а значить показує наскільки галузь ефективна з точки зору генерування чистої додаткової вартості в економіці. Частка галузі видобування сирої нафти та природного газу у ВВП України у півтори рази вища, ніж її частка у випуску. Таким чином, серед інших видобувних галузей, нафтогазова галузь є найбільш ефективною.

Внесок в експорт

У 2024 році вартість експортованої продукції видобувної галузі склала 3 086 млн дол. США та зросла на 46,21% порівняно з 2023 роком. Частка копалин у загальному експорті товарів 2024 року склала 7,39%, що на 1,59 процентних пункти більше порівняно з 2023 роком.

Найбільшу вартість експорту спостерігаємо саме руд заліза (агломерованих та неагломерованих), глин вогнетривких, руд титану, вугілля та нафти. Слід відзначити, зростання вартості експорту шести груп товарів, зазначених раніше, порівняно з 2023 роком на 956,59 млн дол. США (45.5%).

Серед розглянутої групи найбільший внесок в експорт товарів додають руди заліза неагломеровані та агломеровані – 3,7% та 3,0% відповідно. Внесок інших товарів не перевищує 0,3%.

У 2024 році вартість експорту продукції піску (кварцового та кремнезного) і каміння будівельного склала 0,48 млн дол. США та 19,68 млн дол. США відповідно, займаючи 0,001% та 0,05% відповідно від вартості експорту товарів. Вартість експорту каміння будівельного зросла у 2024 році порівняно з 2023 на 153,13%, однак так і не досягла рівня до повномасштабного вторгнення - 28,58 млн дол. США (0,04% загального експорту товарів) у 2021 році. Вартість експорту піску (кварцового та кремнезного) зросла на 64% у 2024 році порівняно з 2023 роком. Вартість експорту руд марганцю склала 6,56 млн дол. США у 2024 році, тоді як у 2023 році експорт був відсутній. У зв’язку з встановленням нульової квоти на експорт природного газу українського походження у 2024 році експорт природного газу не здійснювався.

У 2023 році вартість експортованої продукції видобувної галузі склала 2 110,61 млн дол США та зменшилася на 39,2% порівняно з 2022 роком. Частка копалин у загальному експорті товарів 2023 року склала 5,8%, що на 2,0 процентних пункти менше порівняно з 2022 р.

Найбільша вартість експорту спостерігається саме у руд заліза, глин вогнетривких, нафти, руд титану та вугілля. Слід відзначити, спад вартості експорту шести груп товарів, зазначених раніше, порівняно з 2022 роком на 1 315,59 млн дол США (38,5%).

Серед розглянутої групи, найбільший внесок в експорт товарів додають саме руди заліза неагломеровані та агломеровані – 2,7% та 2,2% відповідно. Внесок інших товарів не перевищує 0,5%.

У 2023 році вартість експорту продукції піску (кварцового та кремнезного) і каміння будівельного, склала 0,29 млн дол США та 7,78 млн дол США відповідно, займаючи 0,001% та 0,02% відповідно від вартості експорту товарів. Вартість експорту каміння будівельного зросла у 2023 році порівняно з 2022 роком на 34,5%, однак так і не досягла рівня до повномасштабного вторгнення, - 28,58 млн дол США (0,04% загального експорту товарів) у 2021 році. Вартість експорту піску (кварцового та кремнезного) має спадну тенденцію упродовж 2021 – 2023 рр. (5,67 млн дол США у 2021 році, 0,98 млн дол США у 2022 році). Експорт руд марганцю та газу природнього є відсутнім у 2023 році. Вартість експорту руд марганцю не перевищував 0,09 млн дол США упродовж 2021 – 2023 рр. Вартість експорту природного газу становила 47,04 млн дол США у 2021 році, 44,73 млн дол США у 2022 році та була відсутньою у 2023 році, у зв’язку з встановленням нульової квоти на експорт природного газу українського походження.

У зв’язку з відсутністю публічних даних Держстату стосовно зовнішньої торгівлі України товарами видобувних галузей в 2022 році, в цьому звіті Незалежним адміністратором були використані дані, надані Державною митною службою у відповідь на запит. Тому, деякі категорії видобувних галузей можуть відрізнятися від тих, що описані в подібних розділах у попередніх Звітах ІПВГ. Таким чином, динаміка змін показників у цьому розділі не наводиться.

Загальна вартість експорту продукції видобувних галузей, відповідно до даних ДМС, у 2022 році становила 3 473,57 млн дол. США, що складає 7,86% сукупної вартості експорту товарів і послуг України. Найбільші обсяги експорту (2 912,97 млн дол. США) припадали на галузь руд і концентратів залізних, вартість експорту яких становить 6,59% загальної вартості експортованих товарів і послуг України. Значна частка вартості експорту також припадає на вугілля кам’яне й антрацит (0,49%), руди титану (0,29%). Натомість експорту руд і концентратів марганцевих в 2022 році не спостерігалося.

Інформація за деякими категорії УКТЗЕД у цьому розділі може охоплювати ширші категорії галузей, ніж ті що передбачаються контекстною частиною Звіту ІПВГ за 2022 рік. Це пояснюється підходом ДМС до збору й обліку даних.

У 2021 році загальна вартість експортованих з України товарів та послуг склала 79 326,10 млн дол. США і частка продукції видобувних галузей у ній зросла, склавши 5,63% (4,94% - у 2020 році). Вартість експорту видобувних галузей у 2021 році досягла 4 468,75 млн дол. США, що на 52,33% більше у порівнянні з 2 933,56 млн дол. США у попередньому році.

Найсуттєвішою з усіх видобувних галузей лишається вартість експорту неагломерованих руд заліза, що склала 4,94% від усього експорту товарів та послуг з України у 2021 році. Саме за рахунок збільшення вартості експорту руд заліза (на 54,11% порівняно з 2020 роком) зріс сукупний внесок видобувних галузей в експорт товарів та послуг з України. Також суттєвий приріст (на 51,98% порівняно з 2020 роком) спостерігається для вартості експорту глин вогнетривких. Одночасно, значно зменшився експорт руд марганцю (на - 99,18% у порівнянні з 2020 роком).

Вартість експорту видобувних галузей в 2020 році становила 2 993,56 млн дол. США, що на 33,96% більше, ніж в минулому році.

В 2020 році частка експорту видобувних галузей у вартості загального експорту України збільшилась до 5,96% порівняно з 3,42% в 2019 році. Це зумовлено насамперед зростанням вартості експортованого обсягу неагломерованих руд заліза на 43,28% порівняно з 2019 роком. В 2020 році внесок неагломерованих руд заліза в обсяг експорту України склав 5,17%, що перевищує внесок інших видобувних галузей разом взятих.

Внесок видобувних галузей в експорт товарів і послуг з України зріс до 3,42% у 2019 році з 2,93% в 2018 році. Зокрема, суттєво збільшився експорт (в грошовому вираженні) руд заліза неагломерованих: з 1 257,96 млн дол. США в 2018 році до 1 774,26 млн дол. США в 2019 році. Експорт руд заліза згенерував 2,77% вартості всього експорту товарів і послуг з України в 2019 році. Інші галузі здійснили порівняно менший внесок в експорт: видобування глин вогнетривких – 0,34%, руд титану – 0,24%, виробництво гальки, гравію, щебню – 0,06% та інші. Експорт природного газу з України не здійснювався у 2019 році.

Внесок видобувних галузей в експорт у 2018 році склав 2,93% від загального експорту товарів і послуг з України. Видобувні галузі, вказані на діаграмі нижче, разом експортували продукції вартістю 1 679,85 млн дол. США. З них, експорт руд заліза (неагломерованих) знаходиться на першому місці за обсягом експорту: було експортовано руд заліза вартістю 1 257,96 млн дол. США, що становило 2,20% від загального експорту товарів і послуг з України. Внесок всіх інших видобувних галузей в експорт був порівняно незначним.

Експорт природного газу та сирої нафти у 2018 році не здійснювався.

Внесок в надходження на користь держави

Згідно з даними органів державної влади, у 2024 році частка внеску суттєвих підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 4,71%, що становить 172 238 074,24тис. грн. Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 3,51%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу».

Згідно з даними органів державної влади, у 2023 році, частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 4,79%, що становить 150 754 831,94 тис. грн. Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 3,83%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу».

Згідно з даними органів державної влади, у 2022 році, частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 11%, що становить 188 422 642,59 тис. грн Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 7,98%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу». Порівняно з 2021 роком, спостерігався негативний приріст обсягу податкових та неподаткових платежів на 13,03%, переважно внаслідок зниження частки надходжень від галузі «Видобування руд заліза» на 30 126 702,37 тис. грн (-61,82%).

За даними державних органів (ДПС, ДМС, Держгеонадра), у 2021 році сукупний обсяг платежів підзвітних видобувних галузей на користь держави сягнув 216 642 527,55 тис. грн. Частка цих платежів у всіх податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України та сукупного обсягу надходжень ЄСВ склала 10,80% у 2021 році.

Обсяг податкових та інших платежів від підзвітних видобувних галузей на користь держави у 2021 році зріс на 16,06%, порівняно з 2020 роком (186 658 453,51 тис. грн). Переважна частка надходжень, а саме 62,06%, акумулювалася галуззю видобування нафти та природного газу. Проте, найбільший приріст платежів спостерігався саме від підприємств галузі видобування руд заліза – більш ніж у 5 разів, з 9 439 908,01 тис. грн у 2020 році до 48 733 122,77 тис. грн.

Згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), загальний обсяг платежів підзвітних видобувних галузей на користь держави в 2020 році склав 186 658 453,51 тис. грн, що на 12,89% більше, ніж в 2019 році. Суттєва частка платежів на користь держави від підзвітних видобувних галузей, а саме 80,01%, припадала на галузь видобування нафти й природного газу.

В 2020 році, частка платежів підзвітних видобувних галузей у всіх податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України та сукупного обсягу надходжень ЄСВ склали 11,21%. З них, частка галузі видобування нафти та природного газу становила 8,97%.

В 2019 році обсяг надходжень на користь держави від компаній підзвітних видобувних галузей згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), становив 165 350 870,54 тис. грн. Найбільший внесок в платежі на користь держави серед видобувних галузей припадає на галузь добування нафти та природного газу – 131 378 111,59 тис. грн. Загалом частка платежів підзвітних видобувних галузей в податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України і сукупному обсязі надходжень ЄСВ становила 10,62%

В 2018 році обсяг надходжень на користь держави від компаній підзвітних видобувних галузей згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), становив 187 938 735,57 тис. грн. Найбільший внесок в платежі на користь держави серед видобувних галузей припадає на галузь добування нафти та природного газу – 151 109 249,38 тис. грн. Питома вага платежів підзвітних видобувних галузей в податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України і сукупному обсязі надходжень ЄСВ становила 13,36%

Внесок в капітальні інвестиції

У 2024 році галуззю добувної промисловості і розроблення кар’єрів було залучено капітальних інвестицій в обсязі 63 570,12 млн грн, що становить 8,56% сукупного обсягу капітальних інвестицій всіх галузей України у звітному періоді. Найбільшу частку становили інвестиції у видобування сирої нафти та природного газу (5,49%). Порівняно з 2023 роком обсяг капітальних інвестицій добувної промисловості змінився мінімально, а саме зменшився на 119,9 млн грн, 63 689,01 млн грн у 2023 році.

За підсумками звітного періоду найбільші обсяги капітальних інвестицій припадали на три видобувні галузі: 64,18% – на галузь «Видобування сирої нафти та природного газу», 15,43% – на галузь «Видобування кам’яного та бурого вугілля» та 14,44% – на галузь «Видобування залізних руд».

У 2023 році, згідно з даними Державної служби статистики, було зафіксовано зростання сукупного обсягу капітальних інвестицій в Україні на 53,12%. У 2023 році галуззю добувної промисловості і розроблення кар’єрів було залучено капітальних інвестицій в обсязі 63 689.01 млн грн, що становить 10,15% сукупного обсягу капітальних інвестицій всіх галузей України у звітному періоді. Найбільшу частку становили інвестиції у видобування сирої нафти та природного газу (6,31%). Порівняно з 2022 роком обсяг капітальних інвестицій видобувної промисловості зріс у 1,5 рази, слід відзначити, що це є результатом низької бази порівняння - 25 396,42 млн грн у 2022 році. Однак, рівень відповідного показника перевершив рівень до повномасштабного вторгнення - 61 307,91 млн грн у 2021 році.

За підсумками звітного періоду, найбільші обсяги капітальних інвестицій припадали на три галузі видобування: 62:31% - на галузь «Видобування сирої нафти та природного газу», 18.02% - на галузь «Видобування кам’яного та бурого вугілля» та 14.16% - на галузь «Видобування залізних руд».

У 2022 році, згідно з даними Державної служби статистики, було зафіксовано спад сукупного обсягу капітальних інвестицій в Україні на 39,21%. Відповідно, порівняно з минулим звітнім періодом, спостерігалось зменшення обсягу капітальних інвестицій по всім видобувним галузям. Зокрема, в галузь добувної промисловості і розроблення кар’єрів було залучено капітальних інвестицій в обсязі 25 396,42 млн грн (6,20% всіх галузей України), що на 58,6% менше порівняно з 2021 роком. У 2021 році показник становив 61 307,91 млн грн.

За підсумками звітного періоду, найбільші обсяги капітальних інвестицій припадали на три галузі видобування: 39,28% - на галузь «Добування залізних руд», 27,49% - на «Добування кам`яного та бурого вугілля» та 23,63% – на «Добування сирої нафти та природного газу».

У 2022 році галузь «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів» залишається провідною галуззю промисловості за обсягами направлених капітальних інвестицій. В 2022 році на дану галузь припадало 20,14% усіх капітальних інвестицій галузей промисловості в Україні. У розрізі регіонів України найбільша частка капітальних інвестицій видобувних галузей зафіксована у Дніпропетровській області – 31,64%, у м. Київ – 23,01%, та Полтавській області – 22,80%. Загалом, капітальні інвестиції у видобувні галузі з-поміж інших видів промисловості в 2022 році переважали в Донецькій та Полтавській областях, і становили 89,8% та 70,6% відповідно.

Обсяг капітальних інвестицій такого виду економічної діяльності як «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» склав 55 616,8 млн грн у 2021 році. Вони становлять 10,52% сукупного обсягу капітальних інвестицій, здійснених в економіці України.

З усіх видобувних галузей, найбільший внесок у капітальні інвестиції припадає на галузь видобування залізних руд (4,74% від усіх капітальних інвестицій в Україні або 25 066,15 млн грн) і добування природнього газу та сирої нафти (3,58% від усіх капітальних інвестицій в Україні або 18 951,69 млн грн).

З усіх галузей добувної промисловості майже половина, а саме 45,07% капітальних інвестицій припало на галузь добування залізних руд, 34,08% - на галузь добування природнього газу та сирої нафти. На третьому місці за ними галузь добування кам`яного та бурого вугілля з часткою 13,40% від сукупного обсягу капітальних інвестицій у всіх видобувних галузях у 2021 році.

За регіональним розподілом значні капітальні інвестиції, здійснені у видобувних галузях, було залучено в Дніпропетровській (32,47% від усіх капітальних інвестицій у видобувних галузях), Полтавській (18,25%) областях та м. Київ (33,55%).

В 2020 році обсяг капітальних інвестицій видобувних галузей становив 44 755,57 млн грн або 10,66% загального обсягу капітальних інвестицій України. Серед них 42,96% припадало на галузь видобування залізних руд, 33,87% - на галузь видобування природного газу, 14,33% - на галузь видобування кам’яного та бурого вугілля.

Значні обсяги капітальних інвестицій в 2020 році було залучено в таких регіонах: м. Київ - 35,92% від сукупних інвестицій видобувних галузей або 16 075,63 млн. грн, Дніпропетровська область - 32,53% або 14 558,36 млн. грн, Полтавська область - 15,79 % або 7 066,61 млн. грн. Порівняно з попереднім роком, зменшилась частка м. Київ (у 2019 році – 48,22%), проте частка Дніпропетровської й Полтавської областей збільшилась (у 2019 році – 27,75% та 11,47% відповідно). Варто зазначити, що капітальні інвестиції видобувних галузей становили 71,79% усіх капітальних інвестиції в Полтавській області та 51,11% - Дніпропетровській.

Капітальні інвестиції у видобувних галузях склали 10,98% всіх капітальних інвестицій в Україні у 2019 році (у 2018 році – 9,33%). Найбільший обсяг капітальних інвестицій було залучено в галузі добування природного газу, добування руд заліза і добування кам’яного та бурого вугілля: внесок цих галузей в капітальні інвестиції в Україні становив 5,18%, 3,45% і 1,34% відповідно.

Традиційно, найбільша частка капітальних інвестицій у видобувних галузях припала на м. Київ – 48,22% від всіх капітальних інвестицій в видобувних галузях, і на Дніпропетровську область – 27,75%. В Полтавській області у 2019 році було залучено капітальних інвестицій значно більше, ніж у 2018 році, відповідно на неї припало 11,47% всього обсягу капітальних інвестицій у видобувних галузях в 2019 році, а, в порівнянні, в минулому році – 7,96%. Частка Донецької області в 2019 році склала 7,56%.

Видобувні галузі у 2018 році залучили 53 984,58 млн грн капітальних інвестицій, що склало 9,33% від сукупних капітальних інвестицій всіх галузей економіки України. З них, найбільший внесок в залучення інвестицій на капітальні проекти зробили галузь добування природного газу (4,38%) і галузь видобування руд заліза (2,54%).

З загального обсягу капітальних інвестицій в усіх видобувних галузях, майже половину, а саме 48,85%, було залучено в м. Києві, 27,30% - в Дніпропетровській області, 9,17% - в Донецькій області, 7,96% - в Полтавській області, решта в інших регіонах України.

Внесок в зайнятість та гендерна структура зайнятості у видобувних галузях

До повномасштабного вторгнення у Звітах ІПВГ наводилися дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2024 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», оскільки фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та результатів проведеного додаткового оцінювання показників Держстату, кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості і розроблення кар’єрів становила 138 тис. осіб, що складає 1,83% цього показника загалом по Україні. Натомість у галузі добування металевих руд працювали 40 тис. осіб, серед яких 28 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювало 39 тис. осіб, що становить 0,51% працівників суб’єктів господарювання України. У галузі добування каменю, піску та глини працювало 16 тис. осіб (0,21% працівників України). Інформація буде уточнена після оновлення статистичних даних.

До повномасштабного вторгнення у Звітах ІПВГ наводилися дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2023 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», оскільки фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та проведених дооцінок показників Держстату кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості й розроблення кар’єрів становила 147 тис. осіб, що складає 1,95 % цього показника загалом по Україні. Натомість у галузі добування металевих руд працювали 44 тис. осіб, серед яких 31 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювали 38 тис. осіб, що становить 0,50 % працівників суб’єктів господарювання України. У галузі добування каменю, піску та глини працювали 17 тис. осіб (0,22 % працівників України).

У попередніх Звітах ІПВГ були наведені дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2022 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», так як фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Таким чином, органи державної статистики призупинили оприлюднення статистичної інформації, у тому числі й щодо середньооблікової кількості штатних працівників усього та за статтю, у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення. У зв’язку з вище наведеною інформацією порівняння даних наведених в цьому розділі з даними попередніх Звітів ІПВГ є недоцільним.

У 2021 році середньооблікова кількість штатних працівників видобувних галузей склала 184 тис. осіб, що на 1,29% менше, ніж у попередньому році. У цей же час, загальна кількість штатних працівників в Україні зменшилася ще більше – на 3,39%. Частка видобувних галузей у загальній кількості штатних працівників в Україні залишилася практично на тому ж рівні – 2,59% у 2021 році порівняно з 2,54% у 2020 році.

З усіх галузей добувної промисловості, традиційно галузі видобування металевих руд та кам’яного вугілля налічують найбільше штатних працівників - 63 та 62 тис. штатних співробітників відповідно у 2021 році.

У 2021 році у статевій структурі штатних працівників у добувній промисловості, як і в попередні періоди, переважали чоловіки. Так, у 2021 році з 184 тис. штатних працівників у видобувних галузях чоловіки становили 137 тис. осіб (74,46%), а жінки – 47 тис. осіб (25,54%). Подібно до видобувних галузей, у всьому секторі промисловості значно переважають чоловіки у структурі штатних працівників – у 2021 році їх частка склала 62,66%. У загальному в усій економіці України серед середньооблікової кількості штатних працівників, навпаки, переважали жінки у 2021 році – їх частка склала 53,48%.

Проте, частка жінок у видобувних галузях поступово зростає. Так, їх частка серед штатних працівників у 2018 році складала 24,75% і поступово зросла до 25,54% у 2021 році.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та проведених дооцінок показників Держстату, кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості і розроблення кар’єрів становила 169 тис. осіб, що складає 2,23% даного показника загалом по Україні. Натомість в галузі добування металевих руд працювали 55 тис. осіб, серед яких 38 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювало 39 тис. осіб, що становить 0,51% працівників суб’єктів господарювання України.

У галузі добування каменю, піску та глини працювало 20 тис. осіб (0,26% працівників України), а до економічної діяльності надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів були залучені близько 6 тис. працівників (0,09%).

У 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників видобувних галузей зменшилась на 4,90% порівняно з попереднім роком і склала 186,4 тис. осіб. Загалом у видобувних галузях було зайнято 2,54% від середньооблікової кількості штатних працівників України у 2020 році. З них, 0,92% (67,4 тис. осіб) – у галузі добування кам`яного та бурого вугілля, 0,82% (59,9 тис. осіб) – у галузі металевих руд.

Як і в попередніх роках, більшість працівників всіх видобувних галузей, а саме 74,68%, становили працівники чоловічої статі. Натомість, частка жінок складала 25,32%. Схожа тенденція спостерігалася за всіма видобувними галузями.

Протягом 2016-2019 років середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях зменшувалась щорічно в середньому на 5,63% і в 2019 склала 196 тис. осіб. Прямий внесок видобувних галузей у загальну середньооблікову кількість штатних працівників в Україні склала 2,63% в 2019 році. Серед усіх видів економічної діяльності, що відносяться до видобувної промисловості, найбільша кількість штатних працівників було зайнята в галузі видобування кам’яного та бурого вугілля - 72 тис. осіб або 0,97% від загальної кількості штатних працівників в Україні. На другому місці знаходилась галузь видобування металевих руд - 65 тис. осіб або 0,88% від загального показника в Україні

У 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях склала 202 тис. осіб, що становило 10,91% від всіх штатних працівників в загальному в промисловості і 2,64% від всіх штатних працівників в Україні. Більше половини всіх працівників видобувних галузей зайняті на підприємствах в Дніпропетровській (34,54%) і Донецькій областях

Правила та практика закупівель державних підприємств:

Стандарт ІПВГ вимагає від БГ визначення суттєвості та розкриття бенефіціарних власників підрядників. Визначення суттєвості є необхідним для розкриття бенефіціарних власників відповідно до вимоги 2.6 e.

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює основи державної політики у сфері закупівель та містить спеціальні правила для закупівель державних підприємств.

Існують правила, згідно з якими закупівлі повинні проводитися в електронній системі, якщо вартість закупівлі перевищує поріг матеріальності.

Закони та нормативно-правові акти у сфері державних закупівель не застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг за угодами про розподіл продукції.

Існує правова невизначеність щодо того, чи поширюється регулювання державних закупівель на компанії, чиї корпоративні права були арештовані та передані в управління іншому державному підприємству.

Встановлено особливі правила здійснення публічних закупівель у період воєнного стану. Ці правила передбачають, зокрема, можливість не оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про укладений договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у певних випадках.

Закупівлі держаних компаній (нафта та газ)

Прозорро (нафта та газ)

Завантаження...

Закупівлі держаних компаній (галузь: вугілля)

Вугілля

Завантаження...

Закупівлі держаних компаній (галузь: металічні)

Металічні

Завантаження...

*Prozorro - це основна електронна система публічних закупівель в Україні, яка забезпечує відкритий та прозорий доступ до тендерної документації, договорів та результатів закупівель державних підприємств.

Працівники

Завантаження...

До повномасштабного вторгнення у Звітах ІПВГ наводилися дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2024 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», оскільки фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

До повномасштабного вторгнення у Звітах ІПВГ наводилися дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2023 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», оскільки фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та проведених дооцінок показників Держстату кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості й розроблення кар’єрів у 2023 році становила 147 тис. осіб, що складає 1,95 % цього показника загалом по Україні. Натомість у галузі добування металевих руд працювали 44 тис. осіб, серед яких 31 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювали 38 тис. осіб, що становить 0,50 % працівників суб’єктів господарювання України. У галузі добування каменю, піску та глини працювали 17 тис. осіб (0,22 % працівників України).

Отримання даних щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату за 2022 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», так як фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та проведених дооцінок показників Держстату, кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості і розроблення кар’єрів у 2022 році становила 169 тис. осіб, що складає 2,23% даного показника загалом по Україні. Натомість в галузі добування металевих руд працювали 55 тис. осіб, серед яких 38 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювало 39 тис. осіб, що становить 0,51% працівників суб’єктів господарювання України.

У 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників видобувних галузей зменшилась на 4,90% порівняно з попереднім роком і склала 186,4 тис. осіб.

Загалом у видобувних галузях було зайнято 2,54% від середньооблікової кількості штатних працівників України у 2020 році. З них, 0,92% (67,4 тис. осіб) – у галузі добування кам`яного та бурого вугілля, 0,82% (59,9 тис. осіб) – у галузі металевих руд

Середньомісячна заробітна плата працівників видобувних галузей в 2020 році становила 16 763 грн, що на 7,25% більше за аналогічний показник 2019 року. Крім того, середньомісячна заробітна плата працівників видобувних галузей на 44,62% більша за середньомісячну заробітну плату в Україні та на 31,38% - за середньомісячну заробітну плату працівників всієї промисловості.

У 2020 році більшість працівників всіх видобувних галузей, а саме 74,68%, становили працівники чоловічої статі. Натомість, частка жінок складала 25,32%. Схожа тенденція спостерігалася за всіма видобувними галузями.

Середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях в 2019 склала 196 тис. осіб. Прямий внесок видобувних галузей у загальну середньооблікову кількість штатних працівників в Україні склала 2,63% в 2019 році. Серед усіх видів економічної діяльності, що відносяться до видобувної промисловості, найбільша кількість штатних працівників було зайнята в галузі видобування кам’яного та бурого вугілля - 72 тис. осіб або 0,97% від загальної кількості штатних працівників в Україні. На другому місці знаходилась галузь видобування металевих руд - 65 тис. осіб або 0,88% від загального показника в Україні.

Згідно з офіційною статистикою, середня заробітна плата у видобувних галузях в півтори рази вища, ніж в загальному в Україні. В той час, як середньомісячна заробітна плата в середньому в Україні в 2019 році зросла на 18,41% порівняно з минулим роком і склала 10 497 грн, у видобувних галузях вона збільшилась на 25,52% до 15 630 грн.

У 2019 році в структурі штатних працівників за статтю сукупно у всіх видобувних галузях переважали чоловіки з часткою 74,57%, в той час як частка жінок склала 25,43%.

Кількість штатних працівників в видобувних галузях продовжила зменшуватися, хоч і з меншим темпом: в 2017 році вони знизилась на 8,19% порівняно з попереднім роком, а в 2018 році – на 5,16%. На таку динаміку зайнятості в видобувних галузях суттєво впливає загальний економічний спад і втрата контролю компаній над своїми видобувними активами, що розміщені на сході України в зоні проведення ООС.

При цьому видобувні галузі роблять помітний вплив в особисті доходи населення, адже, згідно з даними Держстату, середня заробітна плата штатних працівників у видобувних галузях у 2018 році становила 12 452 грн, що на 40,46% більше, ніж середня заробітна плата в Україні (8 865 грн). В той час як середня заробітна плата в Україні у 2018 році зросла на 24,79% порівняно з 2017 роком, у видобувних галузях вона зросла дещо більше - на 28,32%.

у 2018 році основна частина штатних працівників у видобувних галузях, а саме 75,25%, – це чоловіки. Частка жінок у 2018 році склала 24,75%

ЗАЙНЯТІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН У ВИДОБУВНІЙ ГАЛУЗІ

У 2024 році в Україні було видано 4720 дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, з яких 537 — жінкам. Станом на 2024 рік загальна кількість чинних дозволів становила 13 582, у тому числі 1492 — жінкам. У 2024 році кількість виданих дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства зросла на 56,55% порівняно з 2023 роком.

Результати аналізу за видами економічної діяльності КВЕД демонструють протилежні тенденції. У добувній промисловості (секція В) кількість виданих дозволів у 2024 році зменшилася на 73,43% порівняно з попереднім роком і становила лише 13, з яких один — жінці. Натомість у транспортній сфері (секція Н) спостерігається зростання на 65,12%, що дорівнює 284 дозволам, серед яких 19 — жінкам.

Кількість виданих дозволів на застосування праці іноземців або осіб без громадянства за всіма видами економічної діяльності та в розрізі видів економічної діяльності КВЕД у період з 2023 по 2024 рр.

Станом на 2024 рік у суттєвих підзвітних компаніях діяли 44 дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, з яких чотири були видані упродовж року.

У період з 2020 по 2023 роки видобувні компанії України продовжили активно залучати іноземних фахівців для задоволення потреб у кваліфікованій робочій силі. У 2022 році через повномасштабне вторгнення росії в Україну кількість виданих дозволів на застосування праці іноземців зменшилася майже в чотири рази порівняно з 2021 роком.

За даними, наданими Державним центром зайнятості, у рамках підготовки Звіту ІПВГ за 2023 рік загальна кількість виданих дозволів на застосування праці іноземців або осіб без громадянства продовжила тенденцію спадання та становила 3 015 дозволів, що на 22,93 % менше за кількість дозволів, виданих у 2022 році.

Водночас у розрізі видів економічно діяльності КВЕД, за секцією В (добувна промисловість і розроблення кар’єрів) кількість виданих спеціальних дозволів у 2023 році зросла на 53,13 %. Попри це за секцією Н (транспорт, складське господарство) спостерігається зменшення на 34,60 % порівняно з попереднім періодом.

Крім того, у 2023 році в межах суттєвих підзвітних компаній діяли 38 дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, дев’ять з яких було видано безпосередньо

Гендерний розрив в оплаті праці

Відповідно до вимоги 6.3 A (IV) Стандарту ІПВГ компанії заохочуються розкривати інформацію про гендерний розрив в оплаті праці.

Чинна редакція Закону про ІПВГ не містить прямої вимоги до підзвітних компаній щодо такого розкриття. З огляду на це, Незалежний адміністратор у 2024 році здійснив додатковий запит до суттєвих підзвітних компаній щодо розкриття інформації про гендерний розрив в оплаті праці.

Питання гендерного розриву в оплаті праці потребує подальшої уваги з боку всіх зацікавлених сторін з метою ідентифікації можливих диспропорцій у певних видобувних галузях. Проведення такого аналізу дозволить виявити потенційні структурні нерівності, сприятиме більш інклюзивному розвитку видобувного сектору та забезпечить відповідність міжнародним стандартам прозорості та сталого розвитку.

Закон України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» передбачає, що заходи державної підтримки мають перевірятися Антимонопольним комітетом України («АМКУ») на належність до державної допомоги, яка підлягає перевірці на допустимість для конкуренції.

Загалом державною допомогою суб’єктам господарювання є їх підтримка у будь-якій формі за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності

Державна допомога може бути надана в різних формах (наприклад, у вигляді субсидій, гарантій, збільшення державної частки в статутному капіталі суб’єктів господарювання, податкових пільг, компенсації збитків тощо).

Критерії допустимості державної допомоги для конкуренції можуть бути встановлені КМУ для окремих категорій державної допомоги.

У 2023 році діяли Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі, що визначали такі критерії оцінки допустимості державної допомоги в цій галузі:

►

недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання у вугільній галузі;
►

недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринках виробництва теплової та електричної енергії;
►

зменшення впливу на навколишнє природне середовище в результаті видобутку вугілля вугільними підприємствами, яким надається допомога на закриття (ліквідацію).

АМКУ веде Реєстр програм державної допомоги за посиланням:

http://pdd.amc.gov.ua/portal/registry/registryofstateaid/list

АМКУ щорічно складає річний звіт про надання державної допомоги за попередній фінансовий рік до 1 вересня наступного року, подає його КМУ на затвердження та публікує в газеті «Урядовий кур’єр» та на урядовому вебсайті. Звіти АМКУ про надання державної допомоги суб’єктам господарювання на основі інформації, наданої органами державної влади та місцевого самоврядування, за посиланням:

Звіт за 2023 рік: https://amcu.gov.ua/pro-nas/zvitnist/richni-zviti-pro-nadannya-derzhavnoyi-dopomogi/2023

На період воєнного стану та упродовж одного року після його припинення надавачів державної допомоги тимчасово звільнили від обов’язку повідомляти АМКУ про нову або чинну державну допомогу, а всю державну допомогу, яка надається під час дії воєнного стану, визнано допустимою для конкуренції. Крім того, встановлено правило, за яким окремі положення Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», зокрема ті, що регулюють ведення Реєстру державної допомоги, не застосовуються. Зазначене ускладнило реалізацію повноважень АМКУ та функціонування національної системи контролю державної допомоги, зокрема й у частині ведення Реєстру програм державної допомоги та складення річного звіту про надання державної допомоги.

В 2022 році діяли Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі, які визначає такі критерії оцінки допустимості державної допомоги в цій галузі: https://amcu.gov.ua/pro-nas/zvitnist/richni-zviti-pro-nadannya-derzhavnoyi-dopomogi

►

недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання у вугільній галузі;
►

недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринках виробництва теплової та електричної енергії;
►

зменшення впливу на навколишнє природне середовище в результаті видобутку вугілля вугільними підприємствами, яким надається допомога на закриття (ліквідацію).

Така державна допомога може бути допустимою, якщо надається на чітко визначені цілі (ліквідацію вугледобувних підприємств, покриття виняткових витрат та ін.) та покриває тільки витрати, що стосуються вугілля для виробництва електричної енергії, комбінованого виробництва тепла та електричної енергії, виробництва коксу і як пального для доменних печей у сталеливарній промисловості.

Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища передбачають будівництво або переоснащення об’єктів енергетичної інфраструктури, на яку поширюються тарифи та умови підключення до мережі, визначені законодавством України, для цілей охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до цих Критеріїв, до об'єктів енергетичної інфраструктури входять устаткування і споруди, що розміщені на території України, включаючи ті, що зв’язують її з однією або кількома іншими країнами, а саме:

►

магістральні та розподільні трубопроводи для транспортування природного газу та біогазу, які є частиною мережі, за винятком трубопроводів високого тиску, що використовуються для розподілу природного газу до переробних заводів чи/або до кінцевого розвантажувального термінала;
►

підземні сховища, підключені до газопроводів високого тиску, що використовуються для розподілу природного газу;
►

об’єкти для прийому, зберігання та регазифікації або декомпресії скрапленого природного газу (LNG) або стисненого природного газу (CNG);
►

будь-яке обладнання або установки, включаючи компресорні станції, необхідні для безпечного, надійного та ефективного функціонування системи або для забезпечення реверсивної здатності;
►

трубопроводи, що використовуються для транспортування сирої нафти;
►

насосні станції і сховища, необхідні для роботи трубопроводів для сирої нафти;
►

обладнання або установки, необхідні для належного, безпечного та ефективного функціонування відповідної системи, у тому числі системи захисту, моніторингу та контролю, а також реверсивне обладнання;
►

двоокис вуглецю - мережа трубопроводів, зокрема пов’язаних компресорних станцій, для транспортування двоокису вуглецю до місця зберігання з метою закачування двоокису вуглецю у відповідні підземні геологічні утворення для зберігання.

При цьому Законом передбачені деякі винятки, в тому числі для державної допомоги, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес (серед них – послуги у сфері функціонування ринку природного газу в рамках покладення спеціальних обов’язків).

З березня 2022 року на період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування надавачів державної допомоги тимчасово звільнили від обов’язку повідомляти АМКУ про нову або чинну державну допомогу, а всю державну допомогу, яка надається під час дії воєнного стану, визнано допустимою для конкуренції.

У 2021 році така державна допомога може бути допустимою, якщо (1) надається на чітко визначені цілі (ліквідацію вугледобувних підприємств, покриття виняткових витрат та ін.) та (2) покриває тільки витрати, що стосуються вугілля для виробництва електричної енергії, комбінованого виробництва тепла та електричної енергії, виробництва коксу і як пального для доменних печей у сталеливарній промисловості.

11.10.2021 р. КМУ також прийняв постанову «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища», яка передбачає будівництво або переоснащення об’єктів енергетичної інфраструктури, на яку поширюються тарифи та умови підключення до мережі, визначені законодавством України, для цілей охорони навколишнього природного середовища.

Витратами, що можуть бути відшкодовані отримувачу державної допомоги, є капітальні інвестиції на будівництво або переоснащення вищенаведених об’єктів енергетичної інфраструктури. Розмір такої державної допомоги не повинен перевищувати різницю між витратами, що можуть бути відшкодовані отримувачу державної допомоги, та операційним прибутком від інвестицій отримувача державної допомоги.

При цьому Законом передбачені деякі винятки, в тому числі для підтримки, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес (серед них – послуги у сфері функціонування ринку природного газу в рамках покладення спеціальних обов’язків).

АМКУ веде Реєстр програм державної допомоги за посиланням:

http://pdd.amc.gov.ua/portal/registry/registryofstateaid/list.

АМКУ щорічно публікує звіти про надання допомоги суб'єктам господарювання на основі інформації, наданої органами державної влади та місцевого самоврядування та публікує їх за посиланням: https://amcu.gov.ua/pro-nas/zvitnist/richni-zviti-pro-nadannya-derzhavnoyi-dopomogi.

Отримана державна допомога

Завантаження...

Зокрема, за результатами публічних обговорень протягом 2019-2020 рр., 13.01.2021 р. КМУ прийняв постанову «Про затвердження Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі», яка визначає такі критерії оцінки допустимості державної допомоги в цій галузі:

► недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання у вугільній галузі;

► недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринках виробництва теплової та електричної енергії;

► зменшення впливу на навколишнє природне середовище в результаті видобутку вугілля вугільними підприємствами, яким надається допомога на закриття (ліквідацію).

Будь-яка нова державна допомога, а також поточна допомога в разі внесення значних змін до неї, може бути надана лише після отримання позитивного рішення АМКУ. Державна допомога, надана всупереч вимогам законодавства, вважається незаконною та підлягає поверненню державі в повному обсязі або може бути припинена АМКУ.

При цьому Законом передбачені деякі винятки, в тому числі для підтримки, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес (серед них – послуги у сфері функціонування ринку природного газу в рамках покладення спеціальних обов’язків).

АМКУ веде Реєстр програм державної допомоги за посиланням: http://pdd.amc.gov.ua/portal/registry/registryofstateaid/list.

АМКУ щорічно публікує звіти про надання допомоги суб'єктам господарювання на основі інформації, наданої органами державної влади та місцевого самоврядування та публікує всі рішення, пов’язані з розглядом справ, на Порталі державної допомоги: http://pdd.amc.gov.ua/portal/registry/refistryofcases/list.

Дані звітів компаній

Рік	Назва компанії	ЄДРПОУ	Ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи — підприємця	Найменування органу влади, органу місцевого самоврядування або іншого надавача державної допомоги	Вид державної допомоги	Підстава для отримання державної допомоги	Дата отримання державної допомоги	Валюта державної допомоги	Загальна сума державної допомоги, тис. грн
${row.year != null ? row.year : "Даних немає"}	${row.org_name != null ? row.org_name : "Даних немає"}	${row.org_edrpou != null ? row.org_edrpou : "Даних немає"}	${row.state_agency_edrpou != null ? row.state_agency_edrpou : "Даних немає"}	${row.state_agency_name != null ? row.state_agency_name : "Даних немає"}	${row.contribution_type != null ? row.contribution_type : "Даних немає"}	${row.contribution_reason != null ? row.contribution_reason : "Даних немає"}	${row.contribution_date != null ? row.contribution_date : "Даних немає"}	${row.contribution_currency != null ? row.contribution_currency : "Даних немає"}	${row.contribution_amount != null ? row.contribution_amount : "Даних немає"}

Платежі на користь держави

Завантаження...

Обсяг усіх податкових та неподаткових надходжень від підзвітних компаній суттєвих видобувних галузей на користь держави у 2024 р., за даними державних органів, становив 172 238 074,24 тис. грн.

►

компанії галузі видобування нафти та газу (в т. ч. транспортування) — 86,33%, або 148 697 078,91 тис. грн;
►

компанії галузі видобування кам’яного вугілля — 9,52%, або 16 404 510,45 тис. грн;
►

компанії галузі видобування руд металів — 4,14%, або – 7 136 484,88 тис. грн.

Як і у минулому, з усіх видів платежів на користь держави від компаній видобувних галузей найбільшою була рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення — 29,80% загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей (або 51 332 239,11 тис. грн). Друге і третє місця посіли податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ) та податок на прибуток підприємств — 24,74% (42 610 133,51 тис. грн) та 18,06% (31 103 978,98 тис. грн) відповідно.

Обсяг всіх податкових та неподаткових надходжень від підзвітних компаній суттєвих видобувних галузей на користь держави у 2023 р., за даними державних органів, становив 150 754 831,95 тис. грн.

►

компаніями галузі видобування нафти та газу (в т. ч. транспортування) - 89,37% або 134 722 941,10 тис. грн2;
►

компаніями галузі видобування кам’яного вугілля - 10,97% або 16 540 406,74 тис. грн;
►

компаніями галузі видобування руд металів -0,34% або -508 515,89 тис. грн.

Як і у минулому, з усіх видів платежів на користь держави від компаній видобувних галузей найбільшою була рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення — 39,45% загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей (або 59 418 960,19 тис. грн). Друге і третє місця посіли податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ) та податок на прибуток підприємств — 25,93% (39 057 738,39 тис. грн) та 20,96% (31 602 930,26 тис. грн) відповідно.

Обсяг податкових та неподаткових надходжень від компаній суттєвих видобувних галузей на користь держави у 2022 р., за даними державних органів, складав 188 422 641,60 тис. грн. з них 82,24% (154 951 355,58 тис. грн) було сплачено компаніями галузі видобування нафти та газу (у тому числі транспортування нафти та природного газу), 11,01% (20 743 273,75 тис. грн) компаніями галузу видобування руд металів (руд заліза, титану та марганцю, а 6,76% (12 728 012,27 тис. грн) — компаніями галузі видобування кам’яного вугілля.

Як і у минулому, з усіх видів платежів на користь держави від компаній видобувних галузей найбільшою була рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення — 46,73% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей (або 86 630 312,56 тис. грн). На другому і третьому місці знаходились податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ) та податок на прибуток підприємств — 23,32% (43 226 354,94 тис. грн) та 14,40% (26 690 523,17 тис. грн) відповідно.

Обсяг податкових та неподаткових надходжень від компаній суттєвих видобувних галузей на користь держави у 2021 році, згідно з даними державних органів, складав 216 642 527,55 тис. грн. З них, 71,54% (152 606 241,68 тис. грн) було сплачено компаніями галузі видобування нафти та газу (в т. ч. транспортування нафти та природного газу), 23,80% (50 767 495,20 тис. грн) компаніями галузі видобування руд металів (руд заліза, титану та марганцю), а 4,66% (9 945 921,55 тис. грн) припало на компанії галузі видобування кам’яного вугілля.

Як і у попередніх роках, з усіх видів платежів на користь держави від компаній видобувних галузей найбільшою була рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення - 37,39% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей або 81 002 620,54 тис. грн. На другому та третьому місці знаходились податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ) – 26,01% або 56 354 348,55 тис. грн та 22,12% або 47 927 918,28 тис. грн відповідно.

На основі даних державних органів за 2021 рік, було визначено 57 видобувних компаній, платежі яких на користь держави були найбільш суттєвими (далі – суттєві або підзвітні компанії). Також було визначено 11 видів платежів, надходження за якими від видобувних компаній були найбільшими (далі – суттєві види платежів). Так, загальна сума надходжень за суттєвими видами платежів на користь держави від цих суттєвих підзвітних компаній у 2021 році склала 211 508 834,62 тис. грн.

Обсяг податкових та неподаткових надходжень від компаній суттєвих видобувних галузей на користь держави у 2020 році, згідно з даними державних органів, складав 186 658 453,51 тис. грн, що на 11,42% більше, ніж у 2019 році. Галузь видобування нафти та природного газу (в т. ч. транспортування нафти і природного газу) мала найбільшу питому вагу в обсязі загальних надходжень – 89,48% або 167 014 400,80 тис. грн.

У той же час, від компаній галузі видобування руд металів (руди заліза, титану та марганцю) на користь держави у 2020 році надійшло 5,76% від загального обсягу податкових та інших платежів або 10 752 674,85 тис. грн, а від компаній галузі видобування кам’яного вугілля – 4,76% або 8 891 377,86 тис. грн.

Рентна плата за користування надрами була найбільшим в абсолютному та відсотковому вимірі видом платежу, сплаченим компаніями видобувних галузей на користь держави - 26,24% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей або 48 987 010,31 тис. грн. На другому та третьому місці заходились податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ) та податок на прибуток підприємств – 21,95% або 40 975 372,34 тис. грн та 21,52% або 40 177 554,47 тис. грн відповідно.

В 2019 році загальний обсяг надходжень від компаній підзвітних видобувних галузей на користь держави склав 165 350 870,54 тис. грн. Галузь видобування нафти та природного газу (в т. ч. транспортування нафти і природного газу) мала найбільшу питому вагу в обсязі загальних надходжень – 85,14%. Водночас, від галузі видобування руд металів (руди заліза, титану, марганцю) на користь держави надійшло 8,25% від загального обсягу податків на інших платежів, а від компаній галузі видобування кам’яного вугілля – 6,60%.

Рентна плата за користування надрами була найбільшим в абсолютному вимірі видом платежу, сплаченим компаніями видобувних галузей на користь держави та склала 26,48% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей. На другому місці заходився податок на прибуток - 23,79%.

У 2018 році загальний обсяг платежів на користь держави від компаній підзвітних видобувних галузей становив 187 938 735,57 тис. грн. Найбільший вклад в сукупний обсяг надходжень від підзвітних галузей припав на галузь видобування нафти та природного газу (в т. ч. транспортування) – 160 584 406,52 тис. грн або 85,45%. Друге місце за обсягом платежів на користь держави зайняла галузь видобування руд металів (руди заліза, титану та марганцю) – 15 349 886,50 тис. грн або 8,17% від загального обсягу податків та інших платежів. Компанії галузі видобування кам’яного вугілля також зробили вагомий внесок у надходження від видобувних галузей – 12 004 442,54 тис. грн або 6,39%.

Серед найбільших платежів на користь держави були податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ), що склав 24,34% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей, та рентна плата за користування надрами, що становила 22,33% загального обсягу.

Вимога Стандарту ІПВГ №6.2 передбачає розкриття інформації про квазіфіскальні операції підприємств державного сектору економіки, зокрема щодо платежів за соціальні послуги, державну інфраструктуру, паливні субсидії та обслуговування національного боргу.

Типовими для України видами квазіфіскальних операцій у видобувній галузі є Перелік квазіфіскальних операцій затверджено КМУ в 2012 році. Операції, що стосуються видобувного сектору та відповідають визначенню Стандарту ІПВГ, включають:

►

здійснення НАК «Нафтогаз України» та іншими суб’єктами господарювання державного сектору економіки запозичень, за якими у разі зміни власника та з інших причин, встановлених у кредитному договорі (проспекті емісії облігацій), виникають зобов’язання щодо дострокового погашення запозичень;
►

постачання природного газу за пільговими цінами підприємствам теплоенергетики для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням;
►

накопичення дебіторської заборгованості НАК «Нафтогаз України» за продаж природного газу населенню і підприємствам теплоенергетики.

У зв’язку з воєнним станом у 2023 році на окремі компанії державної Групи Нафтогаз покладено спеціальні зобов’язання щодо постачання газу за встановленими цінами для забезпечення загальносуспільних інтересів.

Покладення спеціальних обов’язків та їхній зміст

У 2024 році продовжувала діяти Постанова КМУ, якою покладено спеціальні обов’язки на таких суб’єктів ринку природного газу:

►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» – обов’язок до 30 квітня 2025 року (у 2025 році продовжено до 31 березня 2026 року) реалізовувати природний газ постачальникам природного газу в обсягах, необхідних побутовим споживачам, постачання яким такі постачальники здійснюють у відповідному періоді постачання, та укладати договори постачання природного газу з суб’єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної енергії на теплових електростанціях, теплоелектроцентралях, газотурбінних та газопоршневих установках;
►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - обов’язок упродовж дії воєнного стану, а також упродовж шести місяців після його припинення або скасування (у 2025 році встановлено оновлений строк для виконання обов’язків: до 31 березня 2026 року) реалізовувати природний газ операторам газорозподільних систем у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв’язку із запобіганням/урегулюванням гуманітарних кризових ситуацій;
►

НАК «Нафтогаз України» - обов’язок забезпечувати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (у тому числі як постачальника «останньої надії») ресурсом природного газу, необхідним для забезпечення виконання їхніх спеціальних обов’язків, до 30 квітня 2025 року (у 2025 році строк продовжено до 31 березня 2026 року);
►

АТ «Укргазвидобування» і Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - щодо продажу природного газу, а на HAK «Нафтогаз України» - щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, операторів газорозподільних систем, виробників електричної енергії та виробників теплової енергії шляхом придбання такого газу до 30 квітня 2025 року (у 2025 році склад суб’єктів доповнено АТ «Укрнафта», строк продовжено до 31 березня 2026 року

У 2024 році законодавство також передбачало спеціальні обов’язки щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам. Відповідні спеціальні обов'язки покладено на:

►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - щодо постачання до 30 квітня 2025 року за договорами з виробниками теплової енергії, а саме:
- виробниками теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів;
- виробниками теплової енергії - об’єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними (житловими, обслуговуючими) кооперативами, управителями багатоквартирних будинків та суб’єктами господарювання, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення багатоквартирних будинків;
- виробниками теплової енергії, що використовують природний газ для виробництва електричної енергії (когенерація);
- виробниками теплової енергії, управління майном яких здійснюється суб’єктами господарювання, які залучені АРМА для всіх категорій використання природного газу.
►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - щодо забезпечення постачання природного газу до 30 квітня 2025 року споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу, закладам охорони здоров’я державної та комунальної власності, релігійним організаціям;
►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - щодо забезпечення постачання природного газу до 30 квітня 2025 року споживачам, що є підприємствами, установами, організаціями, на балансі яких перебувають гуртожитки (та/або інші житлові будівлі, у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі);
►

НАК «Нафтогаз України» – щодо забезпечення ресурсом природного газу, необхідним для виконання спеціальних обов’язків, до 30 квітня 2025 року:
- ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»;
- ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

У 2023 році продовжувала діяти Постанова КМУ, якою покладено нові спеціальні обов’язки на таких суб’єктів ринку природного газу:

►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - обов’язок до 15 квітня 2024 року (у 2024 році продовжено до 30 квітня 2025 року) реалізовувати природний газ постачальникам природного газу в обсягах, необхідних побутовим споживачам, постачання яким такі постачальники здійснюють у відповідному періоді постачання, та укладати договори постачання природного газу з суб’єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної енергії на теплових електростанціях, теплоелектроцентралях, газотурбінних та газопоршневих установках;
►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - обов’язок та упродовж дії воєнного стану, а також упродовж шести місяців після його припинення або скасування реалізовувати природний газ операторам газорозподільних систем у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв’язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій;
►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як на суб’єкта господарювання, що здійснює функції постачальника «останньої надії», покладено обов’язок до 30 квітня 2023 року (включно) постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави. У 2024 році це положення виключено, строк виконання таких спеціальних обов’язків не продовжено;
►

НАК «Нафтогаз України» - обов’язок забезпечувати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (у тому числі як постачальника «останньої надії») ресурсом природного газу, необхідним для забезпечення виконання їхніх спеціальних обов’язків по 15 квітня 2024 року (у 2024 році строк продовжено до 30 квітня 2025 року);
►

АТ «Укргазвидобування» і ДАТ «Чорноморнафтогаз» - щодо продажу природного газу, а на HAK «Нафтогаз України» - щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, операторів газорозподільних систем, виробників електричної енергії і виробників теплової енергії шляхом придбання такого газу до 15 квітня 2024 року (у 2024 році строк продовжено до 30 квітня 2025 року).

У 2023 році законодавство також передбачало спеціальні обов’язки щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам. Відповідні спеціальні обов'язки покладено на:

►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо постачання до 15 квітня 2024 року за договорами з виробниками теплової енергії, а саме:
- виробниками теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів;
- виробниками теплової енергії - об’єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними (житловими, обслуговуючими) кооперативами, управителями багатоквартирних будинків та суб’єктами господарювання, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення багатоквартирних будинків;
- виробниками теплової енергії, що використовують природний газ для виробництва електричної енергії (когенерація); виробниками теплової енергії, управління майном яких здійснюється суб’єктами господарювання, які залучені АРМА для всіх категорій використання природного газу.
►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо забезпечення постачання природного газу до 15 квітня 2024 року споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу, закладам охорони здоров’я державної та комунальної власності, релігійним організаціям;
►

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо забезпечення постачання природного газу до 15 квітня 2024 року споживачам, що є підприємствами, установами, організаціями, на балансі яких перебувають гуртожитки (та/або інші житлові будівлі, у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі)
►

НАК «Нафтогаз України» щодо забезпечення ресурсом природного газу, необхідним для забезпечення виконання спеціальних обов’язків:
- до 15 квітня 2024 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»;
- до 15 квітня 2024 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Типовими для України видами квазіфіскальних операцій у видобувній галузі є постачання природного газу за пільговими цінами підприємствам теплоенергетики для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, накопичення дебіторської заборгованості НАК «Нафтогаз України» за продаж природного газу населенню і підприємствам теплоенергетики та спеціальні зобов’язання по кредитних договорах.

У зв’язку з воєнним станом у 2022 році на окремі компанії державної Групи Нафтогаз покладено спеціальні зобов’язання щодо постачання газу для забезпечення загальносуспільних інтересів. Покладення спеціальних обов’язків та їхній зміст

►

на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - обов’язок з 1 травня 2022 року по 15 квітня 2024 року (включно) реалізовувати природний газ постачальникам природного газу в обсягах, необхідних побутовим споживачам, постачання яким такі постачальники здійснюють у відповідному періоді постачання, та реалізовувати природний газ тепловим електростанціям та теплоелектроцентралям;
►

на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - обов’язок з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування реалізовувати природний газ операторам газорозподільних систем у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв’язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій;
►

також на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як на суб’єкта господарювання, що здійснює функції постачальника «останньої надії», обов’язок до 30 квітня 2023 року (включно) постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави;
►

на НАК «Нафтогаз України» - обов’язок забезпечувати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (у тому числі як постачальника «останньої надії») ресурсом природного газу, необхідним для забезпечення виконання їхніх спеціальних обов’язків з 1 травня 2022 року по 15 квітня 2024 року
►

на АТ «Укргазвидобування» і Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - щодо продажу природного газу, а на HAK «Нафтогаз України» - щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів і виробників теплової енергії шляхом придбання такого газу з 1 травня 2022 року до 15 квітня 2024 року.

Постачання газу та платежі в рамках покладення спеціальних обов’язків на ринку природного газу

На період з 1 січня 2021 року до 20 травня 2021 року зазначене положення покладало наступні спеціальні обов’язки на наступних суб’єктів ринку природного газу:

►

на АТ «НАК «Нафтогаз України» - обов’язок купувати природний газ у суб’єктів ринку природного газу та продавати його виробникам теплової енергії (за визначеними категоріями);
►

на господарські товариства, 100 відсотків акцій (паїв, часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава, а саме – на АТ «Укргазвидобування» та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» - обов’язок продавати газ власного видобутку на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» на умовах, визначених Положенням, для формування ресурсу природного газу для потреб виробників теплової енергії для всіх категорій використання природного газу.

З 20.05.2021 р. вищезазначена постанова втратила чинність та на період до закінчення 2021 року на суб'єктів ринку природного газу не покладались жодні спеціальні обов'язки.

Компенсація витрат, пов’язаних з виконанням спеціальних обов’язків

Порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, передбачає норму, згідно з якою надання компенсації здійснюється з урахуванням вимог бюджетного законодавства, та встановлює формулу для розрахунку такої компенсації з урахуванням низки показників, у тому числі обсягу економічно обґрунтованих витрат відповідного суб’єкта.

Результати розрахунків, здійснених за формулою визначення компенсації, підлягають перевірці Держаудитслужбою за поданням суб’єктів ринку природного газу.

Фінансування компенсацій суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, має здійснюватися за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються законом про Державний бюджет України на відповідний період. Водночас, ані Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», ані Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на дату підготовки Звіту положень щодо компенсації для суб'єктів господарювання, що здійснюють спеціальні обов'язки, не містять.

Порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, передбачає норму, згідно з якою надання компенсації здійснюється з урахуванням вимог бюджетного законодавства , та встановлює формулу для розрахунку такої компенсації з урахуванням низки показників, у тому числі обсягу економічно обґрунтованих витрат відповідного суб’єкта. У 2023 році положення та формули розрахунків цього порядку були оновлені у зв’язку зі встановленням нових спеціальних обов’язків.

Фінансування компенсацій суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, має здійснюватися за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються законом про Державний бюджет України на відповідний період. Водночас, ані Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», ані Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на дату підготовки Звіту положень щодо компенсації для суб'єктів господарювання, що здійснюють спеціальні обов'язки, не містять.

Закон України «Про ринок природного газу» надає суб’єкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого КМУ. Джерела фінансування та порядок визначення компенсації є обов’язковими складовими рішення КМУ про покладання спеціальних обов’язків.

У 2022 році набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який передбачає, що суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, вищезазначені економічно обґрунтовані витрати компенсуються щомісяця

Кошти державного бюджету для фінансування компенсацій витрат на виконання спеціальних обов’язків, за виключенням сум відшкодування витрат, понесених суб’єктами ринку природного газу та у сфері теплопостачання внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій на ремонт пошкоджених виробничих потужностей та інфраструктури, використовуються виключно для розрахунків з:

► АТ «НАК «Нафтогаз України»;

► ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»;

► ТОВ «ГК «Нафтогаз України»;

► ТОВ «Оператор ГТС України»,

► АТ «Укртрансгаз»

Порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, передбачає норму, згідно з якою надання компенсації здійснюється за рахунок Державного бюджету, та встановлює формулу для розрахунку такої компенсації з урахуванням низки показників, у тому числі обсягу економічно обґрунтованих витрат відповідного суб’єкта. У 2023 році положення та формули розрахунків цього порядку були оновлені у зв’язку зі встановленням нових спеціальних обов’язків.

Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» визначено джерела компенсації для суб'єктів господарювання, що здійснюють спеціальні обов'язки, а саме, надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, яка надається з метою фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Загалом на компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням спеціальних обов’язків, було виділено 111,1 мільярдів гривень.

У грудні 2020 року КМУ затвердив порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки. Цей порядок передбачає компенсацію з Державного бюджету та встановлює формулу для розрахунку такої компенсації з урахуванням цілого ряду показників, у тому числі обсягу економічно обґрунтованих витрат відповідного суб’єкта. Положення цього порядку застосовувались до 20.05.2021 р. (до втрати чинності постанови КМУ № 867 про встановлення спеціальних обов'язків), при цьому в Державному бюджеті на 2021 рік джерел компенсації суб'єктам ринку природного газу за виконання спеціальних обов'язків не було передбачено.

Квазіфіскальні операції

8 квітня Кабінет Міністрів України вніс зміни до додатків 1–3 постанови № 858 «Деякі питання забезпечення прозорості у видобувних галузях», відповідно до яких компанії з державною участю повинні розкривати інформацію щодо своїх квазіфіскальних операцій у рамках Звіту про платежі на користь держави.

За інформацією, отриманою від АТ «Укргазвидобування» та НАК «Нафтогаз України», загальний обсяг квазіфіскальних витрат компанії у 2024 році становив 62,268,038.09 тис. грн.

Станом на 31.12.2024 р. підприємство не здійснює постачання газу споживачам у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на ринку природного газу України, однак забезпечує формування ресурсу природного газу для ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», яке, в свою чергу, здійснює постачання природного газу.

Запит щодо квазіфіскальних операцій адресувався усім суттєвим видобувним компаніям. Згідно з інформацією АТ «НАК «Нафтогаз України», у 2023 році загальний обсяг квазіфіскальних витрат компанії склав. 17 651 377,86 тис. грн. Ця сума є накопичення дебіторської заборгованості НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за продаж природного газу населенню, бюджетним установам, установам, які забезпечують обороноздатність, і підприємствам теплоенергетики.

Станом на 31.12.2023 р. підприємство не здійснює постачання газу споживачам у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на ринку природного газу України, однак забезпечує формування ресурсу природного газу для ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», яке, в свою чергу, здійснює постачання природного газ.

Запит щодо квазіфіскальних операцій адресувався усім суттєвим підзвітним видобувним компаніям. Однак, окрім як у газовидобувній галузі, суттєвих видів квазіфіскальних операцій у видобувному секторі не було виявлено. Згідно з інформацією АТ «НАК «Нафтогаз України», у 2022 році загальний обсяг квазіфіскальних витрат компанії склав 23 241 417,65 тис. грн. Ця сума є накопичення дебіторської заборгованості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за продаж природного газу населенню, бюджетним установам, установам, які забезпечують обороноздатність, і підприємствам теплоенергетики.

За рішенням БГ ІПВГ, на основі наявної інформації та рекомендацій Незалежного адміністратора, квазіфіскальні операції лише у газовидобувній галузі України було визначено суттєвими для розкриття у Звіті ІПВГ (протокол засідання БГ ІПВГ від 22 листопада 2019 р.). Інших суттєвих видів квазіфіскальних операцій не було виявлено. Для цілей підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік, запит щодо квазіфіскальних операцій адресувався усім суттєвим видобувним підприємствам державного сектору економіки (протокол засідання БГ ІПВГ від 01 жовтня 2021 р.).

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», функціонування оптового та роздрібного ринків природного газу реалізується за принципом вільного ціноутворення. Виняток становить випадок, коли на суб’єктів ринку покладаються спеціальні обов’язки з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, як визначені статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу».

Згідно з інформацією, отриманою від АТ «НАК «Нафтогаз України», у 2021 році загальний обсяг квазіфіскальних витрат компанії склав 27 694 306,00 тис. грн. Ця сума є накопиченою дебіторською заборгованістю за продаж природного газу населенню і підприємствам теплоенергетики станом на 31.12.2020 року. Квазіфіскальні операції іншими підзвітними газовидобувними компаніями протягом 2020 року не проводились.

Згідно з інформацією АТ «НАК «Нафтогаз України», у 2020 році загальний обсяг квазіфіскальних витрат компанії склав 37 158 778 тис. грн. Ця сума є накопиченою дебіторською заборгованістю за продаж природного газу населенню і підприємствам теплоенергетики станом на 31.12.2020 року.

Згідно з відповіддю АТ «НАК «Нафтогаз України» на запит, у 2019 році загальний обсяг квазіфіскальних витрат склав 43 128 737, 43 тис. грн.

Згідно з інформацією, наданою АТ «НАК «Нафтогаз України», у 2018 загальний обсяг квазіфіскальних витрат склав 38 871 381 тис. грн.

Квазіфіскальні операції іншими підзвітними газовидобувними компаніями протягом 2018 - 2020 років не проводились.

Соціальні програми

Завантаження...

Вимога 6.1 Стандарту ІПВГ зобов’язує розкривати інформацію щодо суттєвих обов’язкових витрат видобувних компаній на соціальні та екологічні цілі. У разі, якщо суттєві обов’язкові платежі передбачені договорами, також очікується розкриття відповідних договорів.

►

Якщо істотні витрати компаній на соціальні потреби є обов'язковими згідно із законодавством або договором з урядом, що регулює інвестиції у видобувній галузі, такі угоди та операції повинні бути розкриті (в т.ч. якщо вигоди надаються в натуральній формі).
Якщо бенефіціаром такого обов'язкового видатку на соціальні потреби є третя особа (тобто не урядове відомство), то мають розкриватися назва та посада, а також деталізовані гендерні дані про бенефіціарів, якщо вони доступні.
►

Якщо суттєві екологічні платежі передбачені договором, також необхідно розкривати такі договори та інформацію про платежі.
►

Якщо добровільні соціальні чи екологічні платежі є суттєвими, заохочується дезагреговане розкриття деталізованих гендерних даних про бенефіціарів таких витрат та переказів, якщо вони доступні (з можливістю одностороннього розкриття).

ОБОВ’ЯЗКОВІ СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПЛАТЕЖІ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ

У 2023 - 2024 роках основними соціальними та екологічними платежами видобувних компаній, сплата яких є обов’язковою відповідно до законодавства, були екологічний податок та ЄСВ.

Відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій

Видобувні підприємства сплачували Пенсійному фонду України відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

►

Пільгові пенсії призначаються працівникам, зайнятим на повний робочий день на підземних роботах чи на інших роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 за переліком, затвердженим КМУ. Такі особи мають право на достроковий вихід на пенсію до досягнення стандартного пенсійного віку.
►

З моменту виходу працівника на пільгову пенсію до досягнення ним пенсійного віку підприємство зобов'язане фінансувати пенсійні виплати. До запровадження пенсійного забезпечення підприємствами через професійні та корпоративні фонди виплата пільгових пенсій здійснюється Пенсійним фондом України.
►

Виплата пільгових пенсій здійснюється Пенсійним фондом, який надалі звертається до підприємств за відшкодуванням витрат, понесених під час виплати та доставки пенсій пільговим категоріям працівників.
►

Підприємства щомісяця до 25-го числа мають вносити до Пенсійного фонду зазначену в отриманому розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Сума отриманих компенсацій від компаній відображалася Пенсійним фондом України у звіті про роботу та виконання бюджету.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Згідно з відомостями Пенсійного фонду України, загальна кількість осіб, які мали отримувати пільгові пенсії суттєвих підзвітних компаній, станом на 1 січня 2025 року становить 106 349 осіб, з яких частка жінок становить 27 774 осіб.

Чинним Законом про ІПВГ не передбачено розкриття такої інформації, відповідно, інформація у суттєвих підзвітних компаніях не запитувалася. Заборгованість перед Пенсійним фондом станом на 01.01.2024 року, яка становить 905,89 млн грн.

Безоплатне надання вугілля працівникам та пільговим категоріям громадян на побутові потреби

У 2023 - 2024 роках вуглевидобувні компанії здійснювали безоплатне надання вугілля працівникам та пільговим категоріям громадян на побутові потреби, що може вважатися обов’язковим соціальним платежем в натуральній формі. Згідно зі статтею 43 Гірничого Закону, до таких категорій осіб відносяться:

►

працівники з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
►

пенсіонери, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок;
►

пенсіонери, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов'язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок;
►

особи з інвалідністю і ветерани війни та праці, особи, нагороджені знаками Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, особи, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності;
►

члени сімей (удовам) працівників, які загинули на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право.
►

Відповідно до пункту 10.12.3 Галузевої угоди, наявної у відкритому доступі, безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.
►

Особи, які мають право на безоплатне забезпечення вугіллям та працюють на підприємствах з видобутку (переробки) бурого вугілля, можуть забезпечуватися торф'яними брикетами замість вугілля.

Згідно з відомостями, отриманими Незалежним адміністратором від Міністерства енергетики України щодо забезпечення побутовим паливом працівників державних шахт, 7 904 вуглеотримувачів безоплатно отримали вугілля у 2024 році. Обсяг вугілля, наданого безкоштовно працівникам вугільних підприємств, не є суттєвим платежем у 2024 році.

З огляду на те, що Міністерство енергетики здійснює збір інформації лише від державних шахт, Незалежний адміністратор надіслав запити до інших суттєвих підзвітних компаній з метою отримання даних щодо забезпечення вуглеотримувачів безоплатним вугіллям. Єдиною компанією, яка надала відповідь, є ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». У звітному періоді ціна однієї тонни вугілля (без ПДВ) становила 6 250 грн. Загальний обсяг безоплатно наданого вугілля склав 60 393,20 т, що було розподілено між 12 575 вуглеотримувачами. Розрахункова вартість зазначеного обсягу становить 377 457,50 тис. грн (без ПДВ).

Також у рамках подання звіту про платежі на користь держави, ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» надало інформацію щодо забезпечення пенсіонерів побутовим вугіллям у розмірі 40 531,70 тис. грн.

У звітному періоді підзвітними компаніями вугільної галузі також здійснювалося забезпечення пільгових категорій населення безоплатним вугіллям відповідно до чинного законодавства.

Загальна потреба пільгових категорій населення в забезпеченні побутовим паливом у 2024 році становила 6 812,9 тонн вугілля для 1 238 осіб. Проте, впродовж року було забезпечено 1 054 осіб, тобто 85,1% від потреби. Також розподіл палива між пільговими категоріями не досяг запланованої кількості – сягнув 5 646,4тонн вугілля, які складають 82,9% від потреби відповідно. В результаті аналізу інформації про стан забезпечення пільгових категорій вуглеотримувачів побутовим паливом на 2024 рік.

Від початку року для забезпечення працівників та пільгових категорій безоплатним паливом вуглевидобувними підприємствами було вивезено 52 347,8 тонн вугілля для 10 824 осіб*. Загальна потреба пільгових категорій населення в забезпеченні побутовим паливом у 2023 році становила 6 013,5 тонн вугілля для 1 102 осіб*.
*Інформація надана Міненерго на запит Незалежного адміністратора, та включає лише інформацію про державні підприємства, які є у підпорядкуванні Міненерго.

СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПЛАТЕЖІ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДОГОВОРАМИ

УРП можуть передбачати зобов’язання інвестора здійснювати платежі на соціальні чи екологічні цілі.

Витяги та істотні умови низки УРП, які розміщені на вебсайті Міненерго, передбачають можливість здійснення інфраструктурних та соціальних платежів на користь держави чи місцевих громад. В істотних умовах зазначені загальні положення щодо фінансування соціальних інвестицій та модернізації інфраструктури. Обов’язки здійснення платежів на екологічні цілі прямо не випливають з істотних умов УРП, наявних у публічному доступі.

►

Станом на моменту підготовки Звіту ІПВГ за 2024 рік, у витягах та істотних умовах УРП, розміщених на вебсайті Міненерго, відсутні переліки отримувачів таких платежів та чіткі умови їхньої сплати, що не надає можливості встановити гендерну належність. У більшості випадків також відсутня інформація щодо сум, що не надає можливості зробити висновок щодо їхньої суттєвості. Усі чинні УРП укладені до 2022 року, тому законодавство не передбачає оприлюднення повних текстів угод.
Водночас додаткові угоди до УРП по ділянкам Грунівська та Охтирська, що були укладені у квітні 2024 року, не опубліковані на сайті Міненерго.
►

Держгеонадра надала інформацію щодо соціальних, екологічних та інфраструктурних платежів відповідно до звітності інвесторів за 2024 рік, з якої випливає, що соціальні чи інфраструктурні платежі здійснювалися лише за двома УРП – Зінківською та Угнівською, і що сплачені суми були нижче порогу суттєвості, затвердженого БГ ІПВГ на 2024 рік.
►

У витягах та істотних умовах УРП, розміщених на вебсайті Міненерго, відсутні переліки отримувачів таких платежів та чіткі умови їхньої сплати, що не надає можливості встановити гендерну належність. У більшості випадків також відсутня інформація щодо сум, що не надає можливості зробити висновок щодо їхньої суттєвості. Усі чинні УРП укладені до 2022 року, тому законодавство не передбачає оприлюднення повних текстів угод.
►

Держгеонадра надали інформацію щодо соціальних, екологічних та інфраструктурних платежів відповідно до звітності інвесторів за 2023 рік, з якої випливає, що соціальні чи інфраструктурні платежі здійснювалися лише за двома УРП - Зінківською та Угнівською, і що сплачені суми були нижче порогу суттєвості, затвердженого БГ ІПВГ на 2023 рік. Держгеонадра також зазначили про те, що соціальні платежі за УРП Юзівська з 2022 року не здійснювалися.

Благодійні соціальні та екологічні платежі, передбачені іншими договорами

У рамках подання звіту про платежі на користь держави п’ять суттєвих підзвітних компаній розкрили інформацію про наявність договірних зобов’язань щодо соціальних та екологічних платежів у розмірі 1 515,41 млн грн. Платежі були нижче порогу суттєвості, затвердженого БГ ІПВГ для 2024 року.

Соціальні, екологічні та інфраструктурні платежі, передбачені умовами видачі спеціальних дозволів на користування надрами

У 2024 році законодавство не передбачало обов’язкових внесків видобувних компаній на розвиток інфраструктури чи соціальних платежів як умови отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

Водночас певні суттєві підзвітні компанії в 2024 році здійснювали соціальні, екологічні чи інфраструктурні платежі відповідно до договорів, укладених на виконання умов видачі спеціальних дозволів, виданих до 2015 року.

До 2015 року надання спеціальних дозволів на користування надрами передбачало погодження з відповідними обласними радами, і рішення про погодження видачі спецдозволів могли містити обов’язки щодо виконання певних соціальних та інфраструктурних зобов’язань.

ПрАТ «Природні ресурси» та ТОВ «Східний геологічний союз» отримували погодження на отримання спецдозволу від Полтавської обласної ради у 2011 та 2014 роках. У межах погоджень обласна рада зобов’язала обидві компанії щорічно, протягом терміну дії спеціального дозволу, укладати з місцевими органами влади угоди на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об’єктів соціальної інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

У 2023 році законодавство не передбачало обов’язкових внесків видобувних компаній на розвиток інфраструктури як умови отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

ДОБРОВІЛЬНІ СОЦІАЛЬНІ ВИТРАТИ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПЛАТЕЖІ

У Звіті ІПВГ 2024 року відображено дані 59 суттєвих підзвітних компаній, що подали зазначену інформацію через Портал ІПВГ. З огляду на те, що у чинній формі звітування наводиться інформація про витрати без розподілу на соціальні та екологічні напрями, Незалежний адміністратор здійснює цей поділ у розрізі таких категорій:

►

благодійність;
►

освіта і наука, підтримка освітніх установ;
►

благоустрій;
►

підтримка місцевих громад;
►

охорона здоров'я, підтримка медичних закладів;
►

спорт;
►

екологічні заходи.

Перші шість категорій вважаються підвидами платежів на соціальні цілі, а категорію екологічних видатків виділено окремо. Крім цього, у зв’язку з повномасштабним вторгненням на територію України у 2022 році, значна кількість добровільних витрат видобувних компаній була спрямована на потреби військових формувань та на допомогу громадянам, які постраждали внаслідок бойових дій. З цієї причини Незалежним адміністратором виокремлено категорію витрат «Допомога захисникам та зміцнення обороноздатності України». До цієї додаткової категорії у 2024 році належали закупівлі транспортних засобів та палива, засобів індивідуального захисту, тактичного спорядження та інші закупівлі, спрямовані на потреби захисників. Також частину витрат підзвітних компаній видобувної галузі було спрямовано на підтримку внутрішньо переміщених осіб, родин військових та гуманітарну допомогу. Зазначені статті витрат об’єднані у категорію «Благодійність».

З-поміж суттєвих компаній інформацію щодо витрат на соціальні цілі подали 19 підприємств, 12 з яких належать до галузі видобування нафти та газу, шість до галузі видобування руд металів та одна компанія до галузі видобування кам’яного вугілля.

Найбільші витрати за цільовим призначенням припадають на «Допомогу захисникам» – ця стаття склала 81,97% усіх коштів, добровільно витрачених суттєвими компаніями на потреби Збройних Сил України у 2024 році. Загальна сума прозвітованих платежів становить 841 108.08 тис. грн.

Цільове спрямування витрат	Нафта та газ	Руди металів	Кам’яне вугілля	Всього	Частка %
Допомога захисникам	453 054,89	92 223,99	295 829,20	841 108,08	81,97%
Благодійність	64 363,08	47 838,38	9 618,10	121 819,56	11,87%
Підтримка місцевих громад	24 327,10	199,66	-	24 526,76	2,39%
Благоустрій	10 935,33	2 530,88	5 600,00	19 066,21	1,86%
Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів	9 810,25	-	-	9 810,25	0,96%
Екологічні заходи	5 974,39	-	-	5 974,39	0,58%
Освіта і наука, підтримка освітніх установ	3 483,17	-	-	3 483,17	0,34%
Спорт	376,18	-	-	376,18	0,04%
Всього	572 324,39	142 792,91	311 047,30	1 026 164,60	100%

У Звіті ІПВГ 2023 року відображено дані 59 суттєвих підзвітних компаній, що подали зазначену інформацію через онлайн платформу ІПВГ. З огляду на те, що у чинній формі звітування наводиться інформація про витрати без розподілу на соціальні та екологічні напрями, Незалежний адміністратор здійснює цей поділ у розрізі таких категорій:

►

благодійність;
►

освіта і наука, підтримка освітніх установ;
►

благоустрій;
►

підтримка місцевих громад;
►

охорона здоров'я, підтримка медичних закладів;
►

спорт;
►

екологічні заходи.

Перші 6 категорій вважаються підвидами платежів на соціальні цілі, а категорію екологічних видатків виділено окремо. Крім цього, у зв’язку з повномасштабним вторгненням на територію України у 2022 році, значна кількість добровільних витрат видобувних компаній була спрямована на потреби військових формувань та на допомогу громадянам, які постраждали внаслідок бойових дій. З цієї причини Незалежним адміністратором виокремлено категорію витрат «Допомога захисникам та зміцнення обороноздатності України». До цієї додаткової категорії у 2023 році належать закупівлі транспортних засобів та палива, засобів індивідуального захисту, тактичного спорядження та інші закупівлі, спрямовані на потреби захисників. Також частину витрат підзвітних компаній видобувної галузі було спрямовано на підтримку внутрішньо переміщених осіб, родин військових та гуманітарну допомогу. Зазначені статті витрат об’єднані у категорію «Благодійність».

З-поміж суттєвих компаній, інформацію щодо витрат на соціальні цілі подали 23 підприємства, 6 з яких належать до галузі видобування руд заліза, 1 до галузі видобування кам’яного вугілля, а решта – до галузі видобування нафти і природного газу.

Найбільші витрати за цільовим призначенням припадають на «Допомогу захисникам» - ця стаття склала 42,18% усіх коштів, добровільно витрачених суттєвими компаніями на потреби суспільства у 2023 році. Загальна сума прозвітованих платежів становить 2 579 186,54 тис. грн.

Цільове спрямування витрат	Нафта та газ	Руди металів	Кам’яне вугілля	Всього	Частка %
Допомога захисникам	74 030,95	103 442,00	910 396,29	1 087 869,24	42,18%
Благодійність	134 072,34	805 792,92	-	939 865,26	36,44%
Підтримка місцевих громад	18 555,30	496 538,99	-	515 094,29	19,97%
Благоустрій	14 619,35	825,49	-	15 444,84	0,60%
Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів	5 320,50	5 358,00	-	10 678,50	0,41%
Екологічні заходи	4 023,68	-	-	4 023,68	0,16%
Освіта і наука, підтримка освітніх установ	3 509,20	290,39	-	3 799,59	0,15%
Спорт	2 411,14	-	-	2 411,14	0,09%
Всього	256 542,46	1 412 247,79	910 396,29	2 579 186,54	100%

У Звіті ІПВГ 2022 року відображено дані 65 суттєвих підзвітних компаній, що подали зазначену інформацію через онлайн платформу ІПВГ. З огляду на те, що діюча форма звітування збирає інформацію про витрати без розподілу на соціальні та екологічні напрямки, Незалежним адміністратором здійснюється цей поділ у розрізі наступних категорій:

►

Благодійність;
►

Освіта і наука, підтримка освітніх установ;
►

Благоустрій;
►

Підтримка місцевих громад;
►

Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів;
►

Спорт;
►

Екологічні заходи;
►

Допомога захисникам та зміцнення обороноздатності України.

Перші 6 категорій вважаються підвидами платежів на соціальні цілі, а категорію екологічних видатків виділено окремо.

Крім цього, у зв’язку з повномасштабним вторгненням на територію України у 2022 році, значна кількість добровільних витрат видобувних компаній була спрямована на потреби військових формувань та на допомогу громадянам, які постраждали унаслідок бойових дій. З цієї причини Незалежним адміністратором виокремлено категорію витрат «Допомога захисникам та зміцнення обороноздатності України». До цієї додаткової категорії у 2022 році відносяться закупівлі транспортних засобів та палива, засобів індивідуального захисту, тактичного спорядження та інші закупівлі, спрямовані на потреби захисників.

Також частина витрат підзвітних компаній видобувної галузі була спрямована на підтримку внутрішньо переміщених осіб, родин військових та гуманітарну допомогу. Зазначені статті витрат об’єднані у категорію «Благодійність».

З-поміж суттєвих компаній, інформацію щодо витрат на соціальні цілі подали 19 підприємств, шість з яких належать до галузі видобування руд заліза, по одному – до галузей видобування руд титану і кам’яного вугілля, інші – до галузі видобування нафти і природного газу.

Цільове спрямування витрат	Нафта та газ, тис. грн	Руди металів, тис. грн	Кам’яне вугілля, тис. грн	Всього, тис. грн
Благодійність	3 802,24	436 159,28	17 577,76	457 539,28
Освіта і наука, підтримка освітніх установ	1 055,44	843,00	-	1 898,44
Благоустрій	1 057,73	1 656,56	401 222,48	403 936,77
Підтримка місцевих громад	28 336,53	206 707,29	-	235 043,82
Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів	3 851,84	258,00	-	4 109.84
Спорт	2 139,99	-	4 890,30	7 030,29
Екологічні заходи	-	-	-	-
Допомога захисникам	1 069 789,42	453 719,51	3 455,30	1 526 964,23
Всього	1 110 033,19	1 099 343,64	427 145,84	2 636 522,66

У Звіті ІПВГ 2021 року, згідно з даними підзвітних видобувних компаній, загальний обсяг коштів, спрямованих на соціальні та екологічні цілі, склав 44 524,02 млн грн. У розрізі цільових напрямків, найбільшу частку соціальних та екологічних витрат підзвітних компаній було віднесено до категорії «Освіта і наука, підтримка освітніх установ» - 13 134,07 млн грн, або 29,50% сукупних платежів. У розрізі адміністративний областей, найбільша частина коштів була спрямована на підтримку громад у Полтавській області - 25 572,71 млн грн, або 57,44% від сумарних платежів.

►

Освіта і наука, підтримка освітніх установ;
►

Благоустрій;
►

Підтримка місцевих громад;
►

Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів;
►

Спорт;
►

Екологічні заходи.

Цільове спрямування витрат	Нафта та газ	Кам’яне вугілля	ВСЬОГО
Освіта і наука, підтримка освітніх установ	13 132 424,55	1 642,00	13 134 066,55
Благоустрій	10 221 822,23	35 200,00	10 257 022,23
Підтримка місцевих громад	9 705 293,44	24 200,00	9 729 493,44
Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів	6 162 617,95	3 940,00	6 166 557,95
Спорт	4 285 252,54	4 000,00	4 289 252,54
Екологічні заходи	947 624,83	0	947 624,83
Всього	44 455 035,54	68 982,00	44 524 017,54

З 54 підзвітних видобувних компаній за 2020 рік інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 24 підзвітні компанії, з яких 14 компаній здійснюють свою діяльність в галузі видобування нафти і природного газу, 8 компаній - в галузі видобування руд заліза, 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Згідно з даними компаній, їх сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2020 році становили 1 152,38 млн грн.

В розрізі цільових напрямків, найбільшу частку соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній було віднесено до категорії «Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів» - 663,94 млн грн, або 57,61% сукупних платежів.

Задля розкриття у Звіті ІПВГ за 2019 рік інформації щодо витрат видобувних компаній на соціальні та благодійні цілі були зібрані дані підзвітних компаній, надані ними в ході опитування. Незалежним адміністратором був здійснений поділ таких витрат за наступними сферами:

►

підтримка місцевих громад;
►

охорона здоров'я;
►

освіта та наука;
►

інше.

Інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 19 підзвітних компаній, з яких 11 здійснюють свою діяльність в галузі видобування нафти та природного газу, 6 компаній - в галузі видобування руд заліза та 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Згідно з даними вказаних компаній, їх сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2019 році становили 257 829,09 тис. грн.

В розрізі цільових напрямків, найбільша частка соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній було віднесено до категорії «Підтримка місцевих громад» - 203 446,16 тис. грн, або 78,91%. Витрати у сфері «Охорона здоров'я» і «Освіта та наука» склали 13 983,68 тис. грн (5,42%) та 18 844,39 тис. грн (7,31%) відповідно.

З метою розкриття у Звіті ІПВГ за 2018 рік інформації про витрати підзвітних компаній видобувної галузі на соціальні та благодійні цілі було зібрано дані, надані ними в ході опитування. Розподіл даних платежів в розрізі їх цільових напрямків був здійснений Незалежним адміністратором, так як форми звітування, затвердженні КМУ, не передбачають такого поділу. Було виділено наступні сфери:

►

підтримка місцевих громад;
►

охорона здоров'я;
►

охорона навколишнього середовища;
►

освіта та наука;
►

інше.

Інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 18 підзвітних компаній, з яких 10 здійснювали свою діяльність в галузі видобування нафти та природного газу, 6 компаній - в галузі видобування руд заліза та 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2018 році, згідно з даними вказаних компаній, становили 448 125,91 тис. грн.

В розрізі цільових напрямків, у 2018 році більше половини соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній видобувних галузей було віднесено до категорії «Підтримка місцевих громад» - 355 317,81 тис. грн, або 79,29%.