Послуги транспортування природного газу територією України надає ТОВ «Оператор ГТС України», яке починаючи з 2020 р. є сертифікованим оператором газотранспортної системи. У 2022 р. обсяги транзиту природного газу складали 20,50 млрд куб. м, що на 51% менше, ніж у 2021 р., та на 63% менше у порівнянні з обсягами 2020 р. найбільші обсяги транзиту газу вже традиційно було здійснено в Словаччину — 80,48%.

Починаючи з 2020 р. обсяги транзиту природного газу територією України зменшувались. Збройна агресія росії проти України призвела до ще суттєвішого падіння фактичних обсягів транзиту у 2022 р. на 63% та 51% в порівнняні з 2020 та 2021 рр. відповідно. При цьому, дійсна угода між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Газпром», яка була підписана 30 грудня 2019 р. передбачає транзит газу в розмірі щонайменеше 40 млрд куб. м з 2021 по 2024 рр. За контрактом оплата обсягу у 40 млрд куб. м є гарантованою навіть за умови менших обсягів транзиту територією України. У 2021 р. законтрактований обсяг був повністю використаний, а також було досягнуто домовленості на додаткові обсяги транзиту в розмірі до 4,4 млрд куб. м. У 2022 р. загальний обсяг транзиту склав 20,5 млрд куб. м, що на 19,5 млрд куб. м менше законтрактованих об’ємів. Через невиконання законтрактованих зобов’язань з боку АТ «Газпром» НАК «Нафтогаз України» подала Прохання про арбітраж до Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгово-промисловій палаті в Парижі.

Транзит газу мережами Оператора ГТС України здійснюється за двома напрямками: західним (Словаччина, Польща, Угорщина) та південним (Румунія та Молдова). За західним напрямком до Словаччини та Польщі було транспортовано 17,5 млрд куб. м, що на 54% менше за аналогічний показник 2021 р. При цьому, транспортування газу до Угорщини у 2022 р. не відбувалось. Транзит газу до Румунії та Молдови мережами Оператора ГТС України склав 2,9 млрд куб. м, це на 19% менше від обсягів 2021 р.

У 2022 році внаслідок окупації українських територій російськими військами, окремі вузли ГТС України зазнали утручань в технологічні процеси та несанкціонованих відборів природного газу. Це змусило оператора ГТС України тимчасово припинити приймання газу в Луганській області. Після 11 травня 2022 р. транзит російського газу здійснювався тільки через точку ГВС «Суджа» (на кордоні Сумської області). ТОВ «Оператор ГТС України» зауважив, що перенесення потоків газу з ГВС «Сохранівка» на точку ГВС «Суджа» технічно є можливими.

Протягом 2022 р. імпорт природного газу в Україну склав 1,5 млрд куб. м, що на 40% менше в порівнянні з 2021 р. Різке скорочення імпорту пояснюється війною на території України, що призвела до суттєвого зниження споживання природного газу у 2022 р. Значні обсяги газу накопичені в ПСГ за минулі періоди та внутрішній видобуток забезпечили більшу частку потреб газу в порівнянні з 2021 р., що призвело до зменшення обсягів імпорту. Природній газ у 2022 р. імпортувався з Словаччини, Угорщини, Польщі та Румунії. З усього обсягу імпорту природного газу 56% (860 млн куб. м) були імпортовані до українських ПСГ за принципом «митного складу».

Починаючи з 2020 року, в Україні завершено процес відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з видобування та постачання АТ «НАК «Нафтогаз України». З 1 січня 2020 року, ТОВ «Оператор ГТС України» є сертифікованим оператором газотранспортної системи України відповідно до положень Третього Енергопакету ЄС, метою якого є створення відкритих газових та енергетичних ринків.

Єдиним акціонером ТОВ «Оператор ГТС України» є АТ «Магістральні газопроводи України», безпосередньо підпорядковане Міністерству фінансів України. Уся газова інфраструктура України, включаючи 33 тис. км трубопроводів, 57 компресорних станцій, 33 газовимірювальних станцій та 1 389 газорозподільних станцій, передана під використання ТОВ «Оператор ГТС України» для провадження свої діяльності.

Паралельно зі створенням ТОВ «Оператор ГТС України», було підписано нову угоду про надання послуг з організації транспортування природного газу через територію України між АТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Оператор ГТС України» та ПАТ «Газпром». Ця угода гарантує новий принцип оплати попередньо замовлених потужностей, незалежно від фактичних обсягів транспортування природного газу. Угода формує технічні регламенти та правила взаємного ведення діяльності, фіксує нові умови та річне бронювання потужностей для транзиту газу, а також скасовує будь-які претензії попередніх договорів між учасниками угоди. Угода підписана на період 2020-2024 рр.

У 2019 році, крім розподілення та транспортування імпортованого та видобутого в Україні природного газу внутрішнім споживачам, через українську ГТС також реалізувавсятранзит російського газу в бік європейських споживачів.

Протягом 2019 року було здійснено ряд завершальних кроків на шляху до відокремлення діяльності із транспортування природного газу від АТ «НАК «Нафтогаз України» (анбандлінг). Так, у вересні 2019 року було обрано модель відокремлення та визначено суб’єкта господарювання, який має право подати запит на сертифікацію – ТОВ «Оператор ГТС України», єдиним акціонером якого є АТ «Магістральні газопроводи України», підпорядковане Міністерству фінансів України. Власне сертифікація оператора газотранспортної системи була здійснена в грудні 2019 року внаслідок позитивного висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства. ТОВ «Оператор ГТС України» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу з 1 січня 2020 року.

Ще однією важливою реформою ринку природного газу в Україні стало впровадження в березні 2019 року добового балансування, що передбачає забезпечення розрахунку розмірів позитивного або негативного небалансу замовників послуг транспортування природного газу Оператором ГТС щодобово. Це сприятиме розвитку ліквідності короткострокового оптового ринку (купівля-продаж природного газу в межах однієї доби). Перехід на добове балансування направлений насамперед на імплементацію положень Регламенту комісії (ЄС) №312/2014 від 26 березня 2014 року, що дозволить наблизити функціонування ринку природного газу України до європейських норм та підвищити його конкурентоспроможність.

Важливою подією в 2018 році стало завершення ПАТ «НАК «Нафтогаз» першого з трьох етапів анбандлінгу (тобто відокремлення діяльності з транспортування природного газу), а саме відокремлення діяльності зі зберігання (SSO) від діяльності з транспортування газу (TSO) всередині групи Нафтогаз. Згідно з Законом України «Про ринок природного газу», діяльність із транспортування природного газу має бути відокремленою та незалежною від функцій постачання та видобутку, що є одним із основних зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Так, було створено філію «Оператор газосховищ України» у структурі АТ «Укртрансгаз», яка відповідатиме за надання послуг зі зберігання природного газу та забезпечення ефективної і безперебійної роботи 12 підземних газосховищ (ПСГ) України загальною місткістю 31 млрд куб. м. В цій філії будуть сконсолідовані всі активи, пов’язані із зберіганням, договори, бізнес-процеси та працівники. Крім того було відокремлено оперативний облік газу, автоматизовані системи управління підприємством (ERP), внутрішні політики та процедури.

В 2020 році сумарний обсяг транспортування природного газу територією України зменшився на 37,72% порівняно з аналогічним показником у попередньому році. При цьому, фактичний обсяг транспортування становив 55,8 млрд куб. м природного газу, хоча за встановленою угодою було передбачено річне замовлення транспортування природного газу в обсязі 65,0 млрд куб. м. Суттєве зменшення річного обсягу транзиту природного газу пов’язане зокрема з підписанням нової угоди між АТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Оператор ГТС України» та ПАТ «Газпром», зменшенням попиту на природний газу в ЄС, а також запуском нових газопроводів в обхід України.

Загалом, у 2020 році було два напрямки транспортування природного газу: південний (Румунія та Молдова) та західний (Польща, Словаччина та Угорщина). За південним напрямком обсяг транспортування природного газу магістральними трубопроводами становив 3,9 млрд куб. м, що менше на 70% порівняно з 2019 роком. За західним напрямом зменшення обсягів транспортування сягнуло 32% до значення 51,9 млрд куб. м.

Протягом 2020 року у процесі транспортування природного газу взяли участь 52 українських та 30 іноземних трейдерів.

У 2020 році в Україну було імпортовано 15,9 млрд куб. м природного газу, що на 12% більше, ніж імпортований об’єм за попередній рік. Серед основних країн-імпортерів природного газу в Україну - Словаччина, Угорщина та Польща. Ці країни, в порівнянні з 2019 роком, збільшили обсяг транспортування природного газу в Україну - всього за 2020 рік імпорт із Словаччини склав 10,2 млрд куб. м (на 11% у порівнянні з попереднім роком), із Угорщини – 4,2 млрд куб. м (на 14% більше), із Польщі – 1,5 млрд куб. м (на 3% більше). Це стало можливим завдяки використанню механізму віртуального реверсу, за допомогою якого в Україну імпортовано 45% обсягу природного газу. Віртуальний реверс – це механізм взаємообліку та заміщення природного газу, що передбачає приймання-передачу природного газу між країнами учасниками без фізичного переміщення природного газу між країнами-учасниками.

В рамках організаційної трансформації АТ «НАК «Нафтогаз України» у грудні 2019 року було створено окремий дивізіон «Зберігання природного газу», який відповідає за реалізацію послуг зберігання природного газу. За забезпечення зберігання природного газу відповідальною була філія «Оператор газосховищ України» АТ «Укртрансгаз».

Незалежним Оператором газосховищ України починаючи з 1 січня 2020 р. є АТ «Укртрансгаз» після завершення реформи з відокремлення транспортування газу. На території України налічується 13 підземних сховищ газу загальною потужністю 30,95 млрд куб. м.

Незалежним Оператором газосховищ України починаючи з 1 січня 2020 р. є АТ «Укртрансгаз» після завершення реформи з відокремлення транспортування газу. На материковій частині України налічується 12 підземних сховищ газу загальною потужністю 30,95 млрд куб. м., та одне газосховище на території Криму. Станом на 1 січня 2022 р., два ПСГ знаходяться на тимчасово окупованих територіях, а після початку повномасштабного вторгнення, Краснопопівське ПСГ також. Найбільшим ПСГ в Україні та в Європі є Більче-Волицько-Угерське, яке може вмістити в собі 17 млрд куб. м природного газу. За інформацією АТ «Укртрансгаз» близько 80% потужностей ПСГ в Україні знаходяться близько західного кордону країни, що є позитивним фактором в забезпеченні сталої операційної діяльності ПСГ України в умовах війни на сході та півдні України.

Протягом 2020 року загальний обсяг закачаного природного газу до підземних газосховищ України склав 12,7 млрд куб. м, що на 3% менше, ніж у попередньому році. Загальний обсяг відібраного зі сховищ природного газу зменшився на 2% та становив 7,9 млрд куб. м.

В 2019 році сумарний показник обсягів транспортування природного газу внутрішнім споживачам та транзиту природного газу територією України виріс на 0,61% у порівнянні з попереднім роком та склав 116,0 млрд куб. м.

Зокрема, обсяг транзиту російського природного газу через територію України в 2019 році виріс на 3,23% або 2,8 млрд куб. м. у порівнянні з попереднім роком, та склав 89,6 млрд куб. м. Одним з факторів, що вплинули на зміни обсягів транзиту природного газу, стало збільшення реверсних поставок імпортного газу з Європи на 3,7 млрд куб. м. порівняно з 2018 роком. В той же час, обсяг транспортування природного газу внутрішнім споживачам в 2019 році впав на 7,37% порівняно з показником попереднього року, та становив 26,4 млрд куб. м.

За окремими транзитними потоками в європейські країни, найбільше природного газу через територію Україну в 2019 році транспортувалось до Словаччини та Румунії – 57,2 млрд куб. м та 10,2 млрд куб. м. відповідно.

Поставки імпортного природного газу в 2019 році продовжували здійснюватися виключно з європейських напрямків. Згідно з даними Міненерго, обсяги імпорту у звітному періоду становили 14,3 млрд куб. м, що на 34,91% більше, ніж у 2018 році.

В рамках організаційної трансформації АТ «НАК «Нафтогаз України» у грудні 2019 року було створено окремий дивізіон «Зберігання природного газу», який відповідає за реалізацію послуг зберігання природного газу. Дивізіон було створено на основі структурних підрозділів АТ «Укртрансгаз» та зокрема, філії «Оператор газосховищ України» АТ «Укртрансгаз», що включає 12 підземних сховищ газу (ПСГ) на материковій частині України. За даними дивізіону, протягом 2019 року в ПСГ було закачано 13,1 млрд куб. м природного газу, що на 33,67% більше, ніж у попередньому році. В той же час, обсяги відбору газу з ПСГ знизились з 10,6 млрд куб. м у 2018 році до 8,0 млрд куб. м у 2019 році. Загалом, обсяг накопченого в ПСГ природного газу становив 21,8 млрд куб. м, що на 24,53% менше, ніж у 2018 році.

Загалом, в 2018 році обсяг транспортування природного газу внутрішнім споживачам склав 28,5 млрд куб. м, що на 4,01% більше, ніж в попередньому році. В той же час, обсяг транзиту через газотранспортну систему України в 2018 знизився на 7,17% в порівнянні з 2017 роком та становив 86,8 млрд куб. м.

Згідно з даними ПАТ «НАК Нафтогаз України», зменшення обсягів транзиту природного газу територією України в 2018 році пояснюється трьома факторами: (1) зменшення реверсних поставок імпортного газу з Європи до України; (2) збільшення рівня використання потужностей трубопроводу Північний потік; (3) зменшення обсягів споживання природного газу в Європі в 2018 році.

В розрізі окремих транзитних потоків найбільше у 2018 році природний газ транспортувався через українську ГТС до Словаччини (49,2 млрд. куб. м.), Румунії (18,1 млрд. куб. м.) та Угорщини (11,8 млрд. куб. м.)

Станом на кінець 2018 року Україна не імпортувала природний газ для власних потреб з Росії протягом 1 134 днів. Природний газ надходив виключно транскордонними точками з країн ЄС, фізичні обсяги якого становили 10,6 млрд куб. м., що на 24,3% менше показника попереднього року. Найбільший обсяг природного газу надійшов із Словаччини (61,32%), на другому та третьому місцях були Угорщина та Польща – 32,08% та 6,60% відповідно

Крім транспортування природного газу, оператор газотранспортної системи також виконує функцію закачування та зберігання газу у підземних сховищах (ПСГ). Так, в 2018 році до ПСГ було закачано 9,8 млрд куб. м природного газу, що на 6,52% більше, ніж в попередньому році. Водночас обсяг природного газу, відібраного з підземних сховищ за період з січня по грудень 2018 року, був на 65,63% більше, ніж за аналогічний період 2017 року та становив 10,6 млрд. куб. м. Загалом станом на 1 січня 2019 року в ПСГ України було накопичено 13,8 млрд куб. м природного газу, що на 6,12% менше ніж в 2017 році. Враховуючи, що природний газ, видобутий на території України, закачується в газотранспортну систему (в т. ч. підземні газосховища) та розподіляється серед великої кількості споживачів, встановити маршрути транспортування в розуміння стандарту ІПВГ неможливо.

Роль системи магістральних нафтопроводів України полягає в транспортуванні нафти від внутрішніх видобувних компаній до нафто-переробних заводів (НПЗ), транспортування імпортованої нафти до внутрішніх НПЗ, а також транзиту нафти до країн ЄС територією України.

АТ «Укртранснафта», яке є оператором системи магістральних нафтопроводів одноосібно надає послуги з транспортування нафти, її перевалки з/на морський транспорт та супутні при цьому послуги. Засновником і єдиним акціонером АТ «Укртранснафта», є АТ «НАК «Нафтогаз України». Система магістральних нафтопроводів України, що перебуває у користуванні АТ «Укртранснафта», має загальну довжину 4 772,6 км в однонитковому виразі, що відповідає 3 509,45 кілометрів по трасі та діаметр до 1 220 мм. Безперебійне транспортування нафти забезпечують 28 нафтоперекачувальних станцій та морський нафтовий термінал «Південний», який втратив можливість безперебійної роботи з початку повномасштабного вторгнення. Станом на кінець 2022 р. в транспортуванні нафти задіяні 18 нафтоперекачувальних станцій, інші 10 переведені в режим утримання в безпечному стані. Для зберігання та регулювання режимів перекачування нафти у магістральній системі нафтопроводу передбачені резервуарні парки, які складаються з 79 резервуарів сумарною ємністю 1 083 тисяч куб. м. Унаслідок військової агресії російської федерації критичні інфраструктурні об’єкти АТ «Укртранснафта» не зазнали значних пошкоджень.

Чинна угода між АТ «Укртранснафта» та ПАТ «Транснєфть» передбачає транспортування російської нафти магістральними нафтопроводами України обсягом до 17 млн т на рік до 2030 року. 4 серпня 2022 р. було тимчасово припинено транзит російської нафти українською ділянкою магістрального нафтопроводу «Дружба» через несплату ПАТ «Транснєфть» авансового платежу. Чинний договір передбачає перекачку нафти лише за 100% попередньою оплатою послуг транспортування. Від ПАТ «Транснєфть» оплата за послуги транспортування так і не надійшла, проте угорська нафтова компанія MOL, яка є суттєвим споживачем нафти, що транспортується південною гілкою нафтопроводу «Дружба» взяла на себе зобов'язання з оплати транзиту російської нафти. 10 серпня 2022 р. після отримання платежу транзит нафти магістральним нафтопроводом «Дружба» було відновлено.

Обсяг транзиту та транспортування нафти територією України у 2022 р. склав 16,10 млн т, що більше показника 2021 р. на 2,5%. Причому внутрішнє транспортування скоротилося майже вдвічі — до 1,6 млн т, а транзит зріс.

Станом на 2020 рік, система магістральних нафтопроводів України, що перебуває у користуванні АТ «Укратранснафта», складалася з 19 нафтопроводів загальною довжиною 3 506,6 км (4 767,4 км в одну нитку) та діаметром до 1 220 мм. Потужність системи на вході становила 114 млн т/рік, а на виході – 56,3 млн т/рік. Загальна номінальна ємність резервуарних парків системи складала 1 083 тис. куб. м. Система нафтопроводів в Україні включає морський нафтовий термінал «Південний» та 28 нафтоперекачувальних станцій, частина з яких задіяні у безпосередньому транспортуванні нафти. На північно-західному кордоні система з’єднана з Білоруссю, на північно-східному з Росією. На західному - з Угорщиною та Словаччиною, де пролягає транзитний шлях нафти з Білорусі до країн ЄС.

Транспортування нафти в Україні здійснює виключно АТ «Укртранснафта», засновником і єдиним акціонером якого є АТ «НАК «Нафтогаз України».

Протягом 2020 року загальний обсяг транспортованої нафти в Україні збільшився на 1,94% і склав 15,8 млн т нафти. З них, обсяг транспортованої нафти до НПЗ збільшився на 8,33%, а транзит нафти нафтопроводами – зменшився на 0,076%. У 2020 році було присутнє зниження попиту на нафту через пандемію COVID-19, проте можливість експорту нафти з басейну Чорного моря до Білорусі допомогло забезпечити загальний об’єм транспортованої нафти на рівні навіть вище попереднього року. Крім того, у 2020 році АТ «Укртранснафта» надала послуги зі зберігання нафти обсягом 91,8 тис.

У 2019 році АТ «Укртранснафта» збільшило обсяги загального транспортування нафти на 0,65% - з 15,4 млн. т. у 2018 році до 15,5 млн т у 2019 році. З них обсяг внутрішнього транспортування на НПЗ становив 2,4 млн. т., що на 14,29% більше ніж у попередньому році, в той час як обсяг транзиту нафти впав на 1,50% у порівнянні з 2018 роком та склав 13,1 млн. т. Одним із факторів зниження обсягів транзиту нафти територією України були вимушені зупинки транзиту через погіршення якості сировини (підвищений вміст хлорорганічних сполук в нафті), що надходила через трубопровід «Дружба» з російського напрямку. В 2018 році обсяг загального транспортування нафти знизився на 3,75% у порівнянні з попереднім роком та становив 15,4 млн т., з них обсяг транзиту нафти склав 13,3 млн. т., а обсяг транспортування нафти на НПЗ України – 2,1 млн т (більше на 0,2% порівняно з 2017 роком.

У 2018 році продовжувалась загальна тенденція падіння обсягів транзиту нафти. Так, обсяг транзиту нафти у 2018 році впав на 4,32%, з 13,9 млн. т. у 2017 році до 13,3 млн. т. у 2018 році.

Структурними підрозділами АТ «Укртранснафти» у 2018 році є філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» (транспортування нафти на Дрогобицький НПЗ та Нафтохімік Прикарпаття), «Придніпровські магістральні нафтопроводи» (транспортування нафти на Лисичанський НПЗ (зупинений станом на 2017 рік) та Кременчуцький НПЗ) і «Південні магістральні нафтопроводи» (Херсонський НПЗ), зупинений в 2005 році, та Одеський НПЗ, який у 2017 році рішенням Суворівського районного суду м. Одеси був конфіскований на користь держави).

В 2018 році було відновлено роботу ділянки нафтопроводу Одеса-Кременчук та першої черги нафтопроводу Мозир-Броди.