Основні запаси руд заліза України зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні у Дніпропетровській області та Керченському залізорудному басейні у АР Крим. Також суттєва частина запасів руд заліза знаходиться в Кременчуцькому, Білозірському та Маріупольському залізорудних районах. В Україні залізні руди представлені в основному трьома геолого-промисловими типами: багатими магнетит-гематито-мартитовими рудами, залізистими кварцитами та оолітовими бурими залізняками.

У Криворізькому залізорудному басейні видобуваються багаті руди в основному підземним способом та залізисті кварцити переважно відкритим і частково підземним способом. Також у цьому басейні зосереджені запаси бурих залізняків, які не розробляються через відсутність попиту на них. У Кременчуцькому залізорудному районі ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» розробляє багаті руди, легкозбагачувальні магнетитові та кумінгтоніт-магнетитові кварцити. У Білозірському рудному районі діє ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», який видобуває багаті руди підземним способом.

У Керченському залізорудному басейні знаходяться розвідані запаси бурих залізняків, видобуток яких було зупинено у 1992. З того часу родовища знаходяться на консервації. Дані щодо обсягів зміни запасів та видобутку руд заліза у Керченському залізорудному басейні наразі є недоступними через окупацію АР Крим Росією з 2014 року.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», балансові запаси руд заліза становили 18 065,04 млн т станом на 01.01.2021 р. Кількість родовищ руд заліза у 2020 році становила 60. Найбільший обсяг балансових запасів руд заліза знаходиться у Дніпропетровській області (8 781,52 млн т або 48,61%), а також у Полтавській (5 038,69 млн т або 27,89%) і Запорізькій (2 755,13 млн т або 15,25%) областях.

У 2020 році обсяги балансових запасів руд заліза всього в Україні зменшилися на 4,10% у порівнянні з 2019 роком. Обсяг запасів руд заліза скоротився на 7,02% у Дніпропетровській області, на 3,45% у Запорізькій та на 0,51% у Полтавській, в той час як у Кіровоградській області обсяги запасів збільшились на 4,78%.

За умови збереження співвідношення між обсягом загального рівня запасів і обсягом видобутку як у 2020 році, забезпеченість балансовими запасами залізних руд становитиме 111 років.

Станом на 01.01.2020 р. відповідно до даних ДНВП «Геоінформ України», балансові запаси руд заліза склали 18 836,46 млн.т. Всього в Україні у 2019 році налічувалося 60 родовищ руд заліза. Найбільший обсяг балансових запасів України знаходиться в Дніпропетровській області (9444,05 млн.т. або 50,14%), на другому місці – Полтавська область (5064,42 млн. т або 26,89%), на третьому - Запорізька (2853,70 млн.т. або 15,15%). Також запаси руд заліза розташовані в Автономній Республіці Крим (868,73 млн т або 4,61%), Кіровоградській (322,06 млн т або 1,71%) та Донецькій (283,50 млн т або 1,51%) областях.

У 2019 році загальний обсяг балансових запасів руд заліза зменшився порівняно з минулим роком на 0,22%, зокрема у Полтавській області - на 0,48%, Запорізькій - на 0,36%, Кіровоградській - на 1,81%, Донецькій областях - на 0,18%.

Рівень забезпеченості України балансовими запасами залізної руди можна визначити як високий. За умови подальшого збереження обсягів видобування руд заліза на рівні 2019 року, балансових запасів вистачить на 120 років.

Станом на 01.01.2019 р. згідно з даними Держгеонадра, в Україні налічувалося 60 родовищ руд заліза, а балансові запаси склали 18 877,24 млн т. Більше половини балансових запасів України зосереджено в Дніпропетровській області, 26,96% - в Полтавській області, 15,17% - в Запорізькій. Менша частка запасів зосереджена в Автономній Республіці Крим (4,60%), Кіровоградській (1,74%) та Донецькій (1,50%) областях.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», в 2020 році було проведено низку робіт з геолого-економічної оцінки запасів руд заліза, а саме:

Деякі геологорозвідувальні роботи протягом 2020 року були законсервовані. Здебільшого по причинам відсутності фінансування. До таких належать, наприклад, роботи на об’єктах «Розвідка Гуляйпільського родовища залізистих кварцитів», «Розвідка Валявкінського родовища окислених кварцитів», «Розвідка Попельнастівського родовища окислених руд», які здійснює КП «Південукргеологія», а також роботи з пошукової оцінки трьох залізорудних проявів Середнього Побужжя (Піщанського, Саранського, Байбузівського), які проводить ДП «Українська геологічна компанія».

Протягом 2019 року в Україні проводився ряд суттєвих геолого-розвідувальних робіт родовищ руд заліза, а саме:

ТОВ «Геопроф» згідно з технічним завдання ТОВ «Рудомайн» було виконано геолого-економічну оцінку доцільності розробки запасів залізних руд повторної розробки п’ятого та шостого залізистих горизонтів кар’єру «Південний» в обсязі 2 4137,6 тис. т категорії С2 запасів руд заліза.

Ряд суттєвих розвідувальних робіт протягом 2019 року перебували на консервації. Такими є роботи ДП «Українська геологічна компанія» з пошукової оцінки Піщанського, Саранського, Байбузівського залізорудних проявів Середнього Побужжя. Роботи законсервовано з 2011 року через обмеженість фінансування. У 2019 році перебували на консервації також геологорозвідувальні роботи КП «Південукргеологія» на Гуляйпільському, Валявкинському, Попельнастівському та Чортомликському родовищах.

У 2018 році в Україні тривали такі суттєві геолого-розвідувальні роботи родовищ руд заліза:

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році видобування руд заліза здійснювалось на родовищах, в яких зосереджено більше половини (≈60%) від усіх розвіданих запасів України. Видобування здійснювали 14 гірничовидобувних підприємств.

Основні запаси руд заліза зосереджені в Дніпропетровській області у Криворізькому залізорудному басейні. У 2020 році там видобуванням займалися наступні підприємства: АТ «Криворізький залізорудний комбінат» розробляв поля шахт Тернівської, Гвардійської, Октябрської та шахти Родіна; ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розробляв поле шахти ім. Артема, Новокриворізьке та Валявкинське родовища, ПрАТ «Суха Балка» розробляв поля шахт «Ювілейна» та ім. Фрунзе. Також видобутком займалися гірничо-збагачувальні комбінати. Північний ГЗК розробляв Первомайське та Ганнівське родовища; Південний займався розробкою Скелеватсько-Магнетитового родовища; Інгулецький - родовища Інгулецьке. Центральний гірничо-збагачувальний комбінат у Дніпропетровській області розробляв поле шахти ім. Орджонікідзе та родовище Велика Глеюватка, а в Кіровоградській - Петрівське та Артемівське родовища.

У Кременчуцькому залізорудному районі видобутком займався ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на базі Горішнє-Плавнінсько та Лавриківського родовищ. Також до видобутку було залучено ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», який розробляв Єристівське родовище.

У Білозерському рудному районі видобуток руд заліза проводив ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» на Південно-Білозерському та Переверзівському родовищах

У 2020 році загальний обсяг видобування руд заліза становив 163,30 млн т, що на 3,72% більше, ніж у 2019 році. Загалом, обсяг видобування руд заліза поступово зменшувався з 2013 до 2018 року, і тільки протягом останніх двох років простежується позитивна динаміка.

Як і в попередньому році, найбільші обсяги руд заліза було видобуто на території Дніпропетровської області, а саме 122,87 млн т або 75,24% від загального обсягу видобування в Україні. Видобування руд заліза здійснювалося у Полтавській області (29,53 млн т або 18,08%), Кіровоградській (6,52 млн т або 3,99%) та Запорізькій (4,39 млн т або 2,69%) областях.

За даними ДНВП «Геоінформ України», серед приватних підприємств з найбільшим обсягом видобування руд заліза у 2020 році були ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (29 879,40 млн т або 18,30% від загального обсягу видобування в Україні), ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (28 618,50 млн т або 17,52%), ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (26 610,00 млн т або 16,29%), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (25 269,00 млн т або 15,47%). Всі ці підприємства розташовані в Дніпропетровській області.

Зростання загальних обсягів видобування руд заліза в Україні у 2020 році пов’язано переважно зі збільшенням обсягів видобування на декількох найбільших підприємствах. Наприклад, у ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» видобування збільшилось на 1 029,00 млн т (на 8,72%) у порівнянні з 2019 роком, у ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - на 1 464,80 млн т (на 5,16%), у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - на 1 032,00 млн т (на 4,26%). Зменшення обсягів видобування руд заліза спостерігалося на двох підприємствах, а саме на АТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПрАТ «Суха Балка», де в 2020 році було видобуто на 977,40 млн т та на 121,00 млн т менше, ніж у 2019 відповідно.

У 2019 році видобуток руд заліза було здійснено на території чотирьох областей України: Дніпропетровської – 75,68% (119,15 млн. т), Полтавської – 17,71% (27,89 млн т), Кіровоградської – 3,83% (6,03 млн. т), Запорізької – 2,78% (4,38 млн.). Видобування руд заліза в 2019 році здійснювалось 10-ма підприємствами у 8 шахтах та на 13 родовищах. Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», найбільші обсяги видобування припадають на ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (27 748,50 млн т), ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (28 414,60 млн т), ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (25 698,00 млн т), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (24 237,00 млн т).

Збільшення загального обсягу видобування руд заліза у 2019 році на 3,14% в основному пов’язано зі зростанням обсягу видобування на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - на 2 286,00 млн. т більше порівняно з 2018 роком, ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - на 2 195,00 млн. т, ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - на 1 202,20 млн т. Найбільше зменшення обсягу видобування в абсолютному вимірі спостерігався на ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» - на 1 008,00 млн т.

У розрізі родовищ, найбільший приріст обсягу видобування в 2019 році в натуральних величинах простежувався на Первомайському родовищі (ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат») – на 2 321,00 млн т, Валявкинському родовищі (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») – на 1 868,00 млн т, Скелеватсько-Магнетитовому (ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат») – на 1 202,20 млн. т.

Загальний обсяг видобування руд заліза у 2018 р. знизився на 5,32% порівняно з попереднім роком і склав 152,65 млн т. З 2014 року простежується тенденція до зменшення обсягів видобування руд заліза, зокрема у 2018 році, порівняно з 2014 роком, було видобуто руд заліза на 13,29% менше.

Найбільший обсяг руд заліза в 2018 році було видобуто в Дніпропетровській області (74,22%, або 113,29 млн т). На другому місці – Полтавська область, на території якої було видобуто 19,14% або 29,22 млн. т. руд заліза. У Кіровоградській та Запорізькій областях було видобуто порівно менше руд заліза - 3,78% та 2,87% відповідно. Видобування руд заліза в 2018 році здійснювалось 11-ма підприємствами у 8 шахтах та на 14 родовищах. Найбільший обсяг було видобуто такими компаніями: ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (27 212,40 тис. т), ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (27 043,14 тис. т) та ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (23 503,00 тис.т.).

Згідно з даними Держстату, загальна галузь видобування руд металів (видів економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд») протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 175 196,1 млн грн. За інформацією, отриманою у відповідь на запит від Держстату, у 2020 році було реалізовано неагломерованих залізних руд та концентратів вартістю у 96 614,01 млн грн. Вартість реалізованих у 2020 році агломерованих залізних руд та концентратів склала 60 167,18 млн грн. Всього у 2020 році було реалізовано промислової продукції з руд заліза на суму 156 781,20 млн грн.

У публічних джерелах інформації у 2019 році, відсутні дезагреговані дані про вартість продукції окремо галузі видобування руд заліза, у зв’язку з чим отримання такої інформації потребувало окремого запиту в Держстат. У відповідь на запит Незалежного адміністратора до Держстату у 2019 році було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з отриманими даними, загальна галузь видобування руд металів (видів економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд») протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 155171,18 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування руд заліза (код КВЕД-2010 В07.1) становила 143 118,13 млн грн, або 92,23% від загального обсягу реалізації продукції всієї галузі видобування руд металів.

Галузь видобування руд металів має чітко виражену експортну орієнтацію, крім того, інформація про обсяги видобування та ціну продукції на міжнародних ринках є публічно доступною. Проте, більшість вітчизняних підприємств реалізують руди заліза з різним рівнем збагачення. Саме тому, розрахунок вартості видобування Незалежним адміністратором не проводився.

За 2018 рік у відкритих джерелах інформації Держстат не надає дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування руд заліза. Найбільш наближеною інформацією у відкритому доступі є показник вартості випуску товарів і послуг виду економічної діяльності «Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, а також надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 – В07-В09), що становив 212 751 млн. грн. Проте ці дані є дуже агрегованими і охоплюють ряд галузей, серед яких руд заліза, руд марганцю, руд титану, глин вогнетривких, глин тугоплавких, піску кварцового, каміння будівельного.

Для отримання більш детальної інформації, Незалежним адміністратором було підготовано запит до Держстату щодо обсягу реалізації продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010 за 2018 рік.

Згідно з отриманими даними Держстату, галузь видобування руд металів (вид економічної діяльності В07 «Добування металевих руд») протягом 2018 року сумарно реалізувала продукцію загальною вартістю 142 962,67 млн грн. Вартість реалізованої продукції галузі добування залізних руд (вид економічної діяльності В07.1 «Добування залізних руд») становила 128 674,91 млн грн.

Розрахунок вартості Незалежним адміністратором не проводився через експортну орієнтацію галузі видобування руд металів та у зв’язку з реалізацією руд заліза з різним рівнем збагачення.

В ході звітування підзвітних компаній в рамках підготовки Звіту ІПВГ, загальна виручка підзвітних компаній галузі видобування руд заліза становила 116 809,76 млн грн (без ПДВ).

Обсяг експорту руд та концентратів заліза неагломерованих в 2020 році збільшився на 24,17% порівняно з 2019 роком і досяг значення 30 857,32 тис. т вартістю 2 542,24 млн дол. США. Експорт руд та концентратів заліза неагломерованих здійснювався більш, ніж в 20 країн, проте більшу частину (61,69% загального обсягу) було направлено в Китай.

Обсяг експорту руд та концентратів заліза агломерованих також збільшився, проте нижчими темпами у порівнянні з неагломерованими рудами. У 2020 році було експортовано 15 435,52 тис. т руд та концентратів заліза агломерованих, що на 2,55% більше за аналогічний показник попереднього року. Найбільшу частку було направлено в Китай (53,85%) та Австрію (14,46%).

Обсяг імпорту руд заліза в 2020 році залишався незначним: неагломерованих - 0,12 тис. т вартістю 0,07 млн дол. США, агломерованих - 0,78 т вартістю 4,82 тис. дол. США. Імпорт здійснювався з 9 країн, в тому числі з Нідерландів, Швеції, Росії, Ефіопії, Німеччини.

Обсяг експорту руд та концентратів заліза неагломерованих у 2019 році склав 24 850,76 тис. т. вартістю 1774,26 млн дол. США і збільшився на 17,18% порівняно з 2018 роком. Найбільшу частку було експортовано в Китай - 42,73% загального експорту або 10618,91 тис. т. Наступними країнами за обсягами експорту були Польща (18,68% або 4 642,67 тис. т), Чехія (16,47% або 4642,67 тис. т), Словаччина (8,17% або 2029,53 тис. т) та інші.

Обсяг експорту руд та концентратів заліза агломерованих у 2019 році становив 15051,08 тис. т, що на 4,12% менше за аналогічний показник у 2018 році. Значну частку було експортовано в Китай (31,91% загального обсягу експорту), а також в Австрію (16,17%), Німеччину (7,32%), Сербію (6,99%), Японію (6,91%) та інші країни.

Обсяг імпорту руд та концентратів заліза неагломерованих у 2019 році становив 0,28 тис. т. вартістю 0,12 млн дол. США. Його зменшення на 99,74% порівняно з 2018 роком пов’язано з припиненням постачання з Росії. Основними постачальниками стали Нідерланди (76,50% загального обсягу імпорту) й Велика Британія (23,25%).

Обсяг імпорту руд та концентратів заліза агломерованих в 2019 році склав 13,96 тис. т. та збільшився більше, ніж в 4 рази порівняно з 2018 роком. Майже весь обсяг імпорту було поставлено з Росії.

У 2018 році обсяг експорту агломерованих руд та концентратів заліза склав 15 698,23 тис. т. вартістю 1611,07 млн дол. США . Обсяг експорту у 2018 році на 5,06% збільшився, порівняно з попереднім роком. Як і в 2017 році, найбільший обсяг руд та концентратів заліза агломерованих було експортовано в Австрію (16,25%) й Китай (15,21%), а також Німеччину (9,78%) й Словаччину (9,92%).

Обсяг імпорту руд та концентратів заліза неагломерованих в 2018 році збільшився відносно попереднього року на 53,23% і склав 109,06 тис.т. вартістю 7,98 млн.дол. США. Основним постачальником залишалася Росія, що займала переважну частку в обсязі імпорту - 99,80% (108,85 тис.т.).

Імпорт руд та концентратів заліза агломерованих зменшився на 98,82% у 2018 році відносно 2017 року й склав 2,67 тис.т. вартістю 316,06 тис.дол. США.