На території України розташовані значні поклади каміння будівельного. Вони сконцентровані в межах Українського щита (метаморфічні та магматичні породи), Донецької складчастої споруди (вапняки та пісковики), південно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити (вапняки й пісковики), Карпат та Закарпатського прогину (гіпси, вапняки та пісковики, адензити та інші ефузивні породи), Причорноморської западини та в гірських спорудах Криму (гіпси, вапняки та пісковики, діорити та базальти). Переважна кількість видобутого каміння використовується для виробництва щебню, який необхідний як заповнювач бетонів та для дорожнього будівництва. Поклади каміння будівельного включають граніти, пегматити, кварцити, мігматити, гнейси, вапняки та пісковики, гіпси, адензити, діорити й базальти тощо.

Державним балансом запасів корисних копалин України «Камінь будівельний» станом на 1.01.2021 року враховувалось 946 родовищ, 428 з яких розробляються промисловістю. Поклади каміння будівельного налічують більш, ніж 40 видів і включають граніти, мігматити, гнейси, вапняки, пісковики, пегматити, кварцити, гіпси, адензити, діорити, базальти тощо.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році балансові запаси каміння будівельного збільшились на 0,38% у порівнянні з 2019 роком і станом на 01.01.2021 року склали 7 906,80 млн куб. м. Майже половина сукупних балансових запасів каміння будівельного, а саме 49,49% складають запаси родовищ, що розробляються промисловістю. Більш ніж половину від усіх запасів каміння будівельного в Україні складають поклади граніту - 4 271,09 млн куб. м або 54,02%. Також значну частину обсягів запасів каміння будівельного займають поклади пісковику (700,81 млн куб. м або 8,86%), гнейсу (527,99 млн куб. м або 6,68%), мігматиту (380,03 млн куб. м або 4,81%), вапняку (371,60 млн куб. м або 4,70%), кварциту (363,50 млн куб. м або 4,60%), габро-анортозиту (210,32 млн куб. м або 2,66%) та андезиту (132,79 млн куб. м або 1,68%).

У розрізі адміністративних областей, більша частина балансових запасів каміння будівельного розташована у Житомирській (1,653,02 або 20,91%), Запорізькій (970,20 або 12,27%) та Донецькій (755,92 або 9,56%) областях. Також великі обсяги покладів різних типів каміння будівельного знаходяться у Рівненській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській, Вінницькій та Луганській областях.

Станом на 01.01.2020 року на території України нараховувалось 944 родовища, 464 з яких розроблялися. Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», балансові запаси каміння будівельного станом на 01.01.2020 року склали 7 876,60 млн куб. м. Більше половини сукупних балансових запасів каміння будівельного, а саме 53,33%, складали запаси родовищ, що розробляються. Більшу частину запасів каміння будівельного в Україні складали поклади граніту (54,64% або 4 304,03 млн. куб. м.), значна частка припадала також на запаси пісковику (8,97% або 706,32 млн. куб. м.), гнейсу (6,71% або 528,25 млн. куб. м.), мігматиту (5,07% або 399,71 млн. куб. м.), вапняку (4,73% або 372,21 млн. куб. м.) й кварциту (4,62% або 363,55 млн. куб. м.). Значний обсяг запасів каміння будівельного було зосереджено в Житомирській (20,65% або 1 626,79 млн. куб. м.), Запорізькій (12,37% або 974,37 млн. куб. м.) та Донецькій (9,60% або 755,85 млн .куб. м.) областях.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», станом на 01.01.2019 року на території України нараховувалось 929 родовища, 451 з яких розроблялися. Балансові запаси каміння будівельного склали 7 817,47 млн. куб. м. Порівняно з попереднім роком, обсяг запасів каміння будівельного впав на 10,26%. Більшість обсягу запасів, а саме 55,45%, складали запаси граніту (4 335,12 млн. куб. м), 8,99% –пісковику (703,00 млн куб. м), 6,82% – гнейсу (532,88 млн. куб. м). Обсяги запасів мігматиту, вапняку й кварциту складали 5,12% (400,32 млн. куб. м.), 4,68% (366,11 млн. куб. м) та 4,47% (349,43 млн. куб. м.) відповідно. Найбільший обсяг запасів каміння будівельного станом на 01.01.2019 року було розташовано в Житомирській області (20,50% або 1 602,95 млн. куб. м.), на другому місці – Запорізька (12,46% або 974,33 млн. куб. м.), на третьому – Донецька (9,67% або 756,18 млн. куб. м.). В Кіровоградській області сконцентровано 8,16% (639,43 млн куб. м) запасів, в Рівненській – 7,57% (591,87 млн куб. м), Дніпропетровській – 6,49% (507,02 млн куб. м), Миколаївській – 5,83% (455,64 млн куб. м).

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», в 2020 році 7 комерційних підприємств мали дозволи на геологічне вивчення надр. Комерційні структури проводили геологорозвідувальні роботи на каміння будівельне за власні кошти.

Протягом 2019-2018 років, згідно з даними ДНВП «Геоінформ України» дозволи на вивчення надр не надавались, а геологорозвідувальні роботи на буто-щебеневу сировину проводились комерційними структурами. Більш детальна інформація у відкритому доступі відсутня.

За даними ДНВП «Геоінформ України», обсяг видобування каміння будівельного у 2020 склав 38 960,48 тис. куб. м, що на 44,11% більше, ніж у 2019 році. Таке значне збільшення обумовлене зростанням обсягів видобутку гранодіориту в вісім разів в порівнянні з 2019 роком, габро-нориту – в три рази та лабрадориту – в 2 рази.

Як і в попередніх роках, більшість обсягу видобування каміння будівельного в 2020 році припадало на граніт – 75,19% або 29 294,71 тис. куб. м. Значно меншими були обсяги видобування гранодіориту (12,81% або 4 990,17), вапняку (3,05% або 1 186,64 тис. куб. м), мігматиту (2,17% або 845,26 тис. куб. м), базальту (1,27% або 495,45 тис. куб. м), пісковику (1,11% або 432,04 тис. куб. м), андезиту (0,71% або 277,83 тис. куб. м) та гнейсу (0,63% або 244,88 тис. куб. м).

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році найбільше каміння будівельного було видобуто в наступних областях: Житомирській – 21,73% або 8 466,32 тис. куб. м, Хмельницькій – 13,90% або 5 415,60 тис. куб. м, та Рівненській – 12,58% або 4 901,19 тис. куб. м. У порівнянні з 2019 роком, видобування зросло у всіх областях крім Донецької і Львівської, де обсяги видобування зменшилися на 15,64% та 92,67%, відповідно. Найбільший ріст обсягів видобування у порівнянні з 2019 роком відбувся у Хмельницькій та Луганській областях – близько в 5 разів в обох областях.

При збереженні поточного рівня видобування, забезпеченість балансових запасів каміння будівельного становитиме 203 роки.

У 2019 році обсяги видобування каміння будівельного склали 27 034,43 тис. куб. м., що на 1,90% менше, ніж в 2018 році. Спад спостерігався переважно за такими типами каміння будівельного як граніт (на 2,17% ), гранодіорит (на 31,70%), пісковик (на 13,55%). Як і в попередніх роках, більшість обсягу видобування каміння будівельного в 2019 році припадало на граніт - 81,78% або 22 109,58 тис. куб. м. Значно меншими були обсяги видобування вапняку (1 045,26 тис. куб. м.), мігматиту (640,30 тис. куб. м.), гранодіариту (563,40 тис. куб. м.), базальту (472,27 тис. куб. м.), пісковику (356,11 тис. куб. м.) й андезиту (245,14 тис. куб. м.).

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2019 році найбільше каміння будівельного було видобуто в Житомирській області - 25,50% або 6 892,93 тис. куб. м. На другому місці Рівненська область - 14,81% або 4 004,6 тис. куб. м., наступними є Київська (2 801,47 тис. куб. м. або 10,36%), Полтавська області (2 222,80 тис. куб. м. 8,22%). Спад обсягів видобування спостерігався переважно в Житомирській (на 15,05 %), Кіровоградській (на 11,66 %), Полтавській (на 1,81 %) областях. Водночас в Рівненькій, Київській та Вінницькій областях видобування зросло в порівнянні з 2018 роком на 9,66%, 8,79% і 12,31% відповідно.

У 2018 році в Україні було видобуто каміння будівельного в обсязі 27 558,07 тис. куб. м., що на 1,51% більше, ніж в 2017 році. Переважна частина (82,01% або 22 601,06 тис. куб. м.) видобутку каміння будівельного в 2018 р., як 2017 р., припадала на граніт. Після граніту за обсягом видобування йдуть вапняк (3,59% або 989,60 тис. куб. м.) і гранодіорит (2,99% або 824,93 тис. куб. м.), а на мігматит, базальт і пісковик припадали 1,65%, 1,61% і 1,49% загального обсягу видобування відповідно.

До областей, на території яких здійснювався найбільший обсяг видобування каміння будівельного в 2018 році, як і в попередньому, належали Житомирська (29,44% або 8 114,43 тис. куб. м.), Рівненська (13,25% або 3 651,77 тис. куб. м.), Київська (9,34% або 2 575,00 тис. куб. м.) області. Порівняно з попереднім роком, в 2018 році обсяг видобування каміння будівельного збільшився у Вінницькій області – на 18,83%, Київській – на 18,70%, Полтавській – на 13,77%, а зменшення спостерігалося в Запорізькій – на 12,95%, Житомирській – на 7,61%, Рівненській – на 5,64%, областях.

Згідно з даними Держстату, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 27 278,5 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування каменю, піску та глини (код КВЕД-2010 - В08.1), в яку входить галузь видобування каміння будівельного, в 2020 році становила 26 303,5 млн грн.

У зв’язку з тим, що дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування піску кварцового відсутні у відкритому доступі, Незалежним адміністратором було підготовано запит до Держстату. У відповідь на запит від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за Номенклатурою Продукції Промисловості (НПП). Згідно з цими даними, у 2020 році було реалізовано видів продукції, що входять в категорію «Камінь декоративний і будівельний, вапняк, гіпс, крейда та сланець глинистий» (код продукції за НПП - 08.11) в обсязі 2 997,69 млн грн, з них:

► Категорія «Екаусин і камінь вапняковий інший декоративний чи будівельний щільністю 2500 кг/м³ і більше» (код продукції за НПП - 08.11.11.50) – 73,25 млн грн;

► Категорія «Граніт, необроблений або начорно оброблений (валовий)» (код продукції за НПП - 08.11.12.33) – 1 335,09 млн грн;

► Категорія «Граніт, розпиляний на прямокутні або квадратні блоки та плити (валовий)» (код продукції за НПП - 08.11.12.36) – 11,40 млн грн;

► Категорія «Пісковик (валовий)» (код продукції за НПП - 08.11.12.50) – 55,17 млн грн;

► Категорія «Інші камені для монументів чи будівництва» (код продукції за НПП - 08.11.12.60) – 60,36 млн грн

► Категорія «Вапняк, флюс вапняковий та інший вапняковий камінь для виготовлення вапна й цементу (крім подрібненого вапнякового наповнювача та каменю вапнякового заданих розмірів)» (код продукції за НПП - 08.11.20.50) – 1 407,92 млн грн;

► Категорія «Крейда» (код продукції за НПП - 08.11.30.10) – 54,50 млн грн.

У 2019 році дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування каміння будівельного у публічних джерелах інформації відсутні. Незалежним адміністратором було надано запит в Держстат щодо відповідної інформації. У відповідь від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 28 347,48 млн. грн. Реалізація продукції галузі видобування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД-2010 - В08.11), в яку входить галузь добування каміння будівельного, в 2019 році становила 5 470,71 млн. грн.

Як і у випадку інших корисних копалин, охоплених Звітом ІПВГ за 2018 рік, у публічних джерелах інформації дезагреговані дані про вартість продукції видобування каміння будівельного відсутні. Для отримання детальної інформації, Незалежний адміністратор підготував запит до Держстату, у відповідь на який було отримано дані щодо вартості реалізованої продукції у 2018 році за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, реалізація продукції галузі видобування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД-2010 В08.11), в яку входить галузь добування каміння будівельного, в 2018 році становила 3 814,34 млн. грн.

У 2020 році, згідно з даними Держстату, обсяг експорту гальки, гравію й щебню склав 3 409,19 тис. т, а його вартість - 29,77 млн дол. США. Порівняно з попереднім роком, значно збільшилась частка Росії в експорту (72,44% загального обсягу експорту порівняно з 39,42% в 2019 році). Крім того, загальний обсяг експорту гальки, гравію й щебню порівняно з 2019 роком зменшився на 25,34%.

У 2020 році, обсяг імпорту гальки, гравію й щебню склав 513,21 тис. т і збільшився на 10,36% відносно 2019 року. Імпорт здійснювався здебільшого з Білорусі (39,67% загального обсягу імпорту), Туреччини (33,10%), Румунії (16,19%).

В 2019 році згідно з даними Держстату, обсяг експорту гальки, гравію й щебню склав 4 566,43 тис. т., а його вартість становила 37,28 млн. дол. США. Порівняно з 2018 роком обсяг експорту у натуральному вимірі знизився на 30,97%, а у вартісному - на 20,04%. Серед 14 країн, до яких було експортовано каміння будівельне, найбільшими торговельними партнерами були Білорусь (2 080,76 тис. т. вартістю 15,70 млн дол. США) і Росія (1 800,14 тис. т. вартістю 16,39 млн. дол. США). В 2019 році спостерігалося зростання обсягу імпорту каміння будівельного на 47,52% порівняно аналогічним показником 2018 року, а у вартісному виразі імпорт збільшився на 27,81%. Насамперед збільшились обсяги імпорту з Румунії до значення 157,80 тис. т. вартістю 1,63 млн. дол. США, Туреччини – до значення 130,49 тис. т. вартістю 9,00 млн. дол. США), Білорусі – до 128,72 тис. т. вартістю 3,66 млн дол. США.

В 2018 році, порівняно з попереднім роком, обсяг експорту продуктів обробки каміння будівельного, а саме гальки, гравію та щебню, зменшився на 23,49% і склав 6 615,58 тис. т., вартістю 46,62 млн. дол. США. Таке зменшення, в першу чергу, відображено у скороченні обсягу експорту до Білорусі, яка є найбільшим торговельним партнером і складає 49,15% загального обсягу експорту. Експорт гальки, гравію та щебню здійснюється також в Росію, Польщу, Молдову та інші країни. Обсяг імпорту гальки, гравію, щебню в 2018 році зріс на 29,72% порівняно з 2017 роком і склав 315,22 тис. т. вартістю 14,57 млн. дол. США. Країн-постачальників гальки, гравію, щебню нараховувалося 27, серед них з Білорусі надходило найбільше продукції - 31,63% обсягу імпорту, Туреччини - 26,90% і з Румунії - 26,40%.