Електронна система подання та аналізу звітності

Що таке енергетичний перехід?

Енергетичний перехід – це глобальний процес переходу до низьковуглецевих та безвуглецевих технологій. Основна мета — скорочення викидів парникових газів та відмова від використання викопного палива на користь відновлюваних джерел енергії. Для України це також важливий крок на шляху до енергетичної незалежності та інтеграції до європейських енергетичних ринків.

Роль ІПВГ в енергетичному переході

Ініціатива прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) сприяє розкриттю інформації про видобувні сектори, включаючи їхній вплив на кліматичні зміни. ІПВГ допомагає забезпечити прозорість фінансових потоків, викидів парникових газів та інших аспектів, важливих для енергетичного переходу. У оновленому в 2023 році Стандарті ІПВГ передбачається розкриття даних щодо:

►

огляду національних зобов’язань, політики та планів щодо енергетичного переходу, які мають відношення до видобувних галузей (Вимога 2.1);
►

рекомендовано розкривати інформацію, яким чином при прогнозуванні бюджетних доходів були враховані міркування щодо енергетичного переходу та кліматичних ризиків (Вимога 5.3);
►

для видобувних компаній рекомендовано розкривати інформацію про викиди парникових газів відповідно до існуючих провідних стандартів (Вимога 3.4);
►

для державного сектору рекомендовано розкривати інформацію про інвестиції у видобувні галузі, особливо ті інвестиційні рішення, що узгоджуються з міркуваннями щодо енергетичного переходу та кліматичних ризиків (Вимога 2.6).

Представники українського громадського сектору розпочали рух у бік дослідження та впровадження нових вимог за Стандартом ІПВГ 2023. Аналітичний центр DiXi Group наприкінці 2023 року оприлюднив стислий опис змін до Стандарту ІПВГ 2023 разом із рекомендаціями щодо запровадження законодавчих та регуляторних змін з метою виконання нових вимог. Один з розділів цього документу присвячено питанням, пов’язаним з енергетичним переходом.

Законодавча база для енергетичного переходу

Україна взяла на себе низку міжнародних зобов’язань щодо скорочення викидів і розвитку низьковуглецевих технологій. Основні документи та ініціативи, що регламентують цей процес:

1.

Паризька угода (2016): зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів.
2.

Концепція державної політики у сфері зміни клімату до 2030 року: перехід до низьковуглецевого розвитку.
План заходів щодо виконання концепції був прийнятий через рік після її схвалення та складається з конкретних кроків, зокрема:
- Запровадження Системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів ПГ;
- Запровадження Системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ);
- Схвалення Стратегії низьковуглецевого розвитку України на період до 2030 року;
- Схвалення Національно визначеного внеску України до Паризької угоди;
- Затвердження комплексного Національного плану з енергетики та зміни клімату на 2025-2030 роки;
- Схвалення Стратегії адаптації до зміни клімату України на період до 2030 року.
3.

Національна економічна стратегія до 2030 року: розвиток енергетичної незалежності та використання критичних корисних копалин.
Стратегічними цілями візії України за напрямом «Енергетика» було визначено:
- Забезпечення високого рівня енергетичної безпеки та інтеграція України у європейський енергетичний ринок;
- Забезпечення функціонування розумної, модернізованої та надійної енергосистеми, яка повністю задовольняє вимоги та потреби кінцевих споживачів;
- Забезпечення функціонування вільних, ефективних та конкурентних ринків;
- Підвищення енергоефективності економіки та забезпечення екологічності енергетичного сектору.
4.

Концепція Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів: комплексного розв’язання проблемних питань у економічній, соціальній, культурній, екологічній сферах регіонів.
5.

Глобальна ініціатива зі скорочення викидів метану «Global Methane Pledge.
6.

Стратегія енергетичної безпеки.
7.

Енергетична стратегія України до 2050 року.

Уряд України також працює над впровадженням системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) та механізмами скорочення викидів метану.

Воднева енергетика: новий напрямок для України

Україна розглядає розвиток водневої енергетики як важливий крок до зниження вуглецевого сліду. Водень може стати ключовим джерелом енергії для різних секторів економіки.

Ключовими перевагами водню є:

- потенційна доступність сировини для синтезу у великій кількості;

- його використання не супроводжується викидами (основним побічним продуктом є вода);

- підвищення енергетичної безпеки шляхом диверсифікації джерел водню та за рахунок зниження залежності від країн-постачальників викопного палива.

Основні методи виробництва водню в Україні:

- виробництво водню з природного газу та вугілля;

- виробництво низьковуглецевого водню шляхом електролізу.

Розвиток технологій з транспортування водню є ще однією перспективною сферою, яка може значно посилити роль України в енергетичному секторі Європи.

Критичні корисні копалини для енергетичного переходу

Енергетичний перехід суттєво залежить від матеріалів, оскільки технології чистої енергії потребують набагато більше мінералів і металів, в порівнянні із традиційною енергетичною системою на викопному паливі.

Перехід на відновлювані джерела енергії та розвиток водневої економіки вимагає доступу до стратегічних і критичних корисних копалин. Україна володіє значними запасами таких матеріалів, як марганець, кобальт, нікель та інші, які відіграватимуть важливу роль у виробництві нових технологій.

Наявність в Україні запасів корисних копалин, які класифікуються як критичні в ланцюгах постачання ЄС, робить нашу країну перспективним партнером. Видобування стратегічних та критичних мінералів може сприяти залученню інвестицій в економіку України та відкрити доступ до технологій і можливості перероблювати видобуту сировину в проміжний або кінцевий продукт. Перевагою України у видобутку критичних мінералів є розвинуті логістичні зв’язки з Європейським Союзом, а також перспективи глибинної ринкової інтеграції.

Прозорість і управління ризиками

ІПВГ відіграє ключову роль у забезпеченні прозорості процесу енергетичного переходу. Регулярне розкриття інформації щодо викидів, рентних платежів, використання природних ресурсів і впливу на довкілля дозволяє створювати чіткі механізми управління ризиками.

Основні виклики:

►

зменшення залежності від викопних палив;
►

забезпечення енергетичної безпеки;
►

впровадження нових технологій, зокрема водневої економіки;
►

соціальні та економічні наслідки для місцевих громад.

Україна активно працює над тим, щоб процес енергетичного переходу був прозорим і справедливим для всіх учасників.

Енергетичний перехід є ключовим елементом майбутнього розвитку України. За підтримки ІПВГ, наша держава впевнено рухається у напрямку скорочення викидів та впровадження нових енергетичних технологій. Прозорість, управління ресурсами та залучення нових технологій допоможуть забезпечити сталий розвиток і енергетичну безпеку країни.

Корисні посилання

Стандарт Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) 2023. Зміни та рекомендації

Аналітичний звіт “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг”