Родовище

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ РАЙОНІВ ЗАЛЯГАННЯ РУД ЗАЛІЗА

Запаси

Основні запаси руд заліза України зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні у Дніпропетровській області та Керченському залізорудному басейні у АР Крим. Також суттєва частина запасів руд заліза знаходиться в Кременчуцькому, Білозірському та Маріупольському залізорудних районах. В Україні залізні руди представлені в основному трьома геолого-промисловими типами: багатими магнетит-гематито-мартитовими рудами, залізистими кварцитами та оолітовими бурими залізняками.

У Криворізькому залізорудному басейні видобуваються багаті руди в основному підземним способом та залізисті кварцити переважно відкритим і частково підземним способом. Також у цьому басейні зосереджені запаси бурих залізняків, які не розробляються через відсутність попиту на них. У Кременчуцькому залізорудному районі ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» розробляє багаті руди, легкозбагачувальні магнетитові та кумінгтоніт-магнетитові кварцити. У Білозірському рудному районі діє ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», який видобуває багаті руди підземним способом.

У Керченському залізорудному басейні знаходяться розвідані запаси бурих залізняків, видобуток яких було зупинено у 1992. З того часу родовища знаходяться на консервації. Дані щодо обсягів зміни запасів та видобутку руд заліза у Керченському залізорудному басейні наразі є недоступними через окупацію АР Крим Росією з 2014 року.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», балансові запаси руд заліза становили 18 065,04 млн т станом на 01.01.2021 р. Кількість родовищ руд заліза у 2020 році становила 60. Найбільший обсяг балансових запасів руд заліза знаходиться у Дніпропетровській області (8 781,52 млн т або 48,61%), а також у Полтавській (5 038,69 млн т або 27,89%) і Запорізькій (2 755,13 млн т або 15,25%) областях.

У 2020 році обсяги балансових запасів руд заліза всього в Україні зменшилися на 4,10% у порівнянні з 2019 роком. Обсяг запасів руд заліза скоротився на 7,02% у Дніпропетровській області, на 3,45% у Запорізькій та на 0,51% у Полтавській, в той час як у Кіровоградській області обсяги запасів збільшились на 4,78%.



За умови збереження співвідношення між обсягом загального рівня запасів і обсягом видобутку як у 2020 році, забезпеченість балансовими запасами залізних руд становитиме 111 років.

Структура балансових запасів руд заліза за областями України станом на 01.01.2020 р. і 01.01.2021 р., млн т

Суттєві розвідувальні роботи

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», в 2020 році було проведено низку робіт з геолого-економічної оцінки запасів руд заліза, а саме:

  1. ВК «Геолог» відповідно до технічного завдання АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», виконав геолого-економічну оцінку запасів залізистих кварцитів Скелеватсько-Магнетитового родовища до глибини 640м.

  2. ВК «Геолог» було проведено геолого-економічну оцінка запасів багатих залізних руд в поверсі 340-640м Переверзівського родовища, що є частиною підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат».

  3. ВК «Геолог» здійснило геолого-економічну оцінку запасів багатих залізних руд в поверсі 301-1040 м Південно-Білозірського родовища для ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат».

  4. ТОВ «Геопроф» провело геолого-економічну оцінку запасів багатих залізних руд рудника ім. Кірова, Поле шахти ім. Артема та Ділянки № 1, що належать ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг».

  5. ТОВ «Геопроф» згідно з технічним завданням ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» здійснило геолого-економічну оцінка запасів магнетитових та окислених залізистих кварцитів Валявкинського родовища (кар‘єр №3) до глибини 500 м.

  6. ТОВ «Геопроф» виконало геолого-економічну оцінку запасів магнетитових кварцитів Новокриворізького родовища (Південна частина, Ділянка 1, кар’єр № 2-біс) відповідно до технічного завдання ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг».

  7. ТОВ «Геопроф», відповідно до технічного завдання ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», реалізувало роботи з геолого-економічної оцінки запасів залізних руд четвертого та п’ятого залізистих горизонтів Саксаганського родовища (кар’єру Північний) та провело роботи з дорозвідки кар’єру для подальшої промислові розробки.

  8. ТОВ «Рудомайн» було проведено геолого-економічну оцінку запасів руд заліза у кар’єрі «Південний».

  9. ВО «Кривбасруда» виконало геолого-економічну оцінку запасів залізистих кварцитів Петрівського родовища відповідно до технічного завдання ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

  10. ПП «КАІ» здійснило геолого-економічна оцінку запасів магнетитових залізистих кварцитів Ганнівського родовища на замовлення ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Деякі геологорозвідувальні роботи протягом 2020 року були законсервовані. Здебільшого по причинам відсутності фінансування. До таких належать, наприклад, роботи на об’єктах «Розвідка Гуляйпільського родовища залізистих кварцитів», «Розвідка Валявкінського родовища окислених кварцитів», «Розвідка Попельнастівського родовища окислених руд», які здійснює КП «Південукргеологія», а також роботи з пошукової оцінки трьох залізорудних проявів Середнього Побужжя (Піщанського, Саранського, Байбузівського), які проводить ДП «Українська геологічна компанія».

ОБСЯГИ ВИДОБУВАННЯ РУД ЗАЛІЗА

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році видобування руд заліза здійснювалось на родовищах, в яких зосереджено більше половини (≈60%) від усіх розвіданих запасів України. Видобування здійснювали 14 гірничовидобувних підприємств.

Основні запаси руд заліза зосереджені в Дніпропетровській області у Криворізькому залізорудному басейні. У 2020 році там видобуванням займалися наступні підприємства: АТ «Криворізький залізорудний комбінат» розробляв поля шахт Тернівської, Гвардійської, Октябрської та шахти Родіна; ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розробляв поле шахти ім. Артема, Новокриворізьке та Валявкинське родовища, ПрАТ «Суха Балка» розробляв поля шахт «Ювілейна» та ім. Фрунзе. Також видобутком займалися гірничо-збагачувальні комбінати. Північний ГЗК розробляв Первомайське та Ганнівське родовища; Південний займався розробкою Скелеватсько-Магнетитового родовища; Інгулецький - родовища Інгулецьке. Центральний гірничо-збагачувальний комбінат у Дніпропетровській області розробляв поле шахти ім. Орджонікідзе та родовище Велика Глеюватка, а в Кіровоградській - Петрівське та Артемівське родовища.

У Кременчуцькому залізорудному районі видобутком займався ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на базі Горішнє-Плавнінсько та Лавриківського родовищ. Також до видобутку було залучено ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», який розробляв Єристівське родовище.

У Білозерському рудному районі видобуток руд заліза проводив ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» на Південно-Білозерському та Переверзівському родовищах

У 2020 році загальний обсяг видобування руд заліза становив 163,30 млн т, що на 3,72% більше, ніж у 2019 році. Загалом, обсяг видобування руд заліза поступово зменшувався з 2013 до 2018 року, і тільки протягом останніх двох років простежується позитивна динаміка.

Динаміка обсягів видобування руд заліза в Україні у 2015-2020 рр., млн т

Як і в попередньому році, найбільші обсяги руд заліза було видобуто на території Дніпропетровської області, а саме 122,87 млн т або 75,24% від загального обсягу видобування в Україні. Видобування руд заліза здійснювалося у Полтавській області (29,53 млн т або 18,08%), Кіровоградській (6,52 млн т або 3,99%) та Запорізькій (4,39 млн т або 2,69%) областях.

Обсяги видобування руд заліза в Україні за областями у 2020 р., млн т

За даними ДНВП «Геоінформ України», серед приватних підприємств з найбільшим обсягом видобування руд заліза у 2020 році були ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (29 879,40 млн т або 18,30% від загального обсягу видобування в Україні), ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (28 618,50 млн т або 17,52%), ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (26 610,00 млн т або 16,29%), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (25 269,00 млн т або 15,47%). Всі ці підприємства розташовані в Дніпропетровській області.

Зростання загальних обсягів видобування руд заліза в Україні у 2020 році пов’язано переважно зі збільшенням обсягів видобування на декількох найбільших підприємствах. Наприклад, у ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» видобування збільшилось на 1 029,00 млн т (на 8,72%) у порівнянні з 2019 роком, у ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - на 1 464,80 млн т (на 5,16%), у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - на 1 032,00 млн т (на 4,26%). Зменшення обсягів видобування руд заліза спостерігалося на двох підприємствах, а саме на АТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПрАТ «Суха Балка», де в 2020 році було видобуто на 977,40 млн т та на 121,00 млн т менше, ніж у 2019 відповідно.

ВАРТІСТЬ ВИДОБУВАННЯ РУД ЗАЛІЗА

Згідно з даними Держстату, загальна галузь видобування руд металів (видів економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд») протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 175 196,1 млн грн. За інформацією, отриманою у відповідь на запит від Держстату, у 2020 році було реалізовано неагломерованих залізних руд та концентратів вартістю у 96 614,01 млн грн. Вартість реалізованих у 2020 році агломерованих залізних руд та концентратів склала 60 167,18 млн грн. Всього у 2020 році було реалізовано промислової продукції з руд заліза на суму 156 781,20 млн грн.

  1. виручка від реалізації товарної продукції (без ПДВ) на території України – 35 599,42 млн. грн;

  2. виручка від реалізації товарної продукції (без ПДВ) експорт – 8 071 283,27 млн. грн.

Експорт/імпорт

Обсяг експорту руд та концентратів заліза неагломерованих в 2020 році збільшився на 24,17% порівняно з 2019 роком і досяг значення 30 857,32 тис. т вартістю 2 542,24 млн дол. США. Експорт руд та концентратів заліза неагломерованих здійснювався більш, ніж в 20 країн, проте більшу частину (61,69% загального обсягу) було направлено в Китай.

Обсяги експорту руд та концентратів заліза неагломерованих в натуральних та грошових одиницях у 2020 р.

Обсяг експорту руд та концентратів заліза агломерованих також збільшився, проте нижчими темпами у порівнянні з неагломерованими рудами. У 2020 році було експортовано 15 435,52 тис. т руд та концентратів заліза агломерованих, що на 2,55% більше за аналогічний показник попереднього року. Найбільшу частку було направлено в Китай (53,85%) та Австрію (14,46%).

Обсяг імпорту руд заліза в 2020 році залишався незначним: неагломерованих - 0,12 тис. т вартістю 0,07 млн дол. США, агломерованих - 0,78 т вартістю 4,82 тис. дол. США. Імпорт здійснювався з 9 країн, в тому числі з Нідерландів, Швеції, Росії, Ефіопії, Німеччини.

Обсяги експорту руд та концентратів заліза агломерованих в натуральних та грошових одиницях у 2020 р.

Зменшення обсягу імпорту руд та концентратів заліза неагломерованих (0,28 тис. т вартістю 0,12 млн. дол. США) на 99,74% пояснюється припиненням постачання з Росії. Основними постачальниками стали Нідерланди (76,50% загального обсягу імпорту) й Велика Британія (23,25%).

Обсяг імпорту руд та концентратів заліза агломерованих в 2019 році склав 13,96 тис. т та збільшився більш, ніж в 4 рази порівняно з 2018 роком. Майже весь обсяг імпорту було поставлено з Росії.