Географічне розташування басейнів кам’яного вугілля в Україні
Галузь видобування вугілля є важливою складовою паливно-енергетичного комплексу України та характеризується широкою залученістю держави. В 2019 році частка державних підприємств в загальному обсязі видобування кам'яного вугілля становила 11,42%. В 2019 році в Україні діяла затверджена Кабінетом Міністрів України у 2017 році «Концепція реформування та розвитку вугільної промисловості на період до 2020 року», що передбачає підвищення ефективності та переведення вугільної галузі на бездотаційний та самоокупний режим діяльності. Проте, окремі заходи щодо реалізації цієї Концепції протягом 2019 роком не були затверджені. Крім того, в жовтні 2020 році проводилось перше засідання новоутвореного Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів, на якому було розглянуто питання створення Концепції реформування вугільної галузі та вугільних регіонів України та Національної програми з трансформації вугільних регіонів до 2027 року.
Участь держави в підприємствах галузі видобування вугілля
Згідно з інформацією ДНВП «Геоінформ України», станом на кінець 2019 року на території України діяло 480 шахт з видобутку кам'яного вугілля, з яких 96 перебувало в державній власності та 384 – в приватній.
Станом на 01.03.2019 р., в Україні нараховувалось 220 вугільних державних підприємств, установ, організацій та об’єднань, що належать до сфери управління Міненерго, з яких 131 підприємство було визначено як таке, що розташоване на території, де органи влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Також, станом на 01.03.2019 р., до сфери повноважень Міненерго з управління корпоративними правами держави належало 123 господарських товариств, з яких 93 було розташовано на території, де органи влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
За загальним правилом держава та орган, до сфери управління якого входить державне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями. Згідно інформації, доступної з відкритих джерел, у 2019 році відхилень від загального правила щодо відповідальності держави не виявлено.
Державна підтримка галузі видобування вугілля
Історично, вугільний сектор в Україні отримує достатньо потужну фінансову підтримку з боку держави в рамках окремих бюджетних програм. Так, в 2019 році, згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», Міненерго було затверджено 7 бюджетних програм, спрямованих на підтримку вуглевидобувної галузі. Загалом, на такі програми були заплановані витрати у розмірі 4 508 034,60 тис. грн загального фонду та 31 282,42 тис. грн спеціального фонду. Проте фактично було використано 4 455 640,28 тис. грн загального фонду, та 20 183,08 – спеціального фонду.
Найбільш пріоритетними програмами державної підтримки у звітному періоді були «Реструктуризація вугільної галузі» та програма по забезпеченню оплати спожитої електричної енергії державними вуглевидобувними підприємствами. Серед напрямів використання бюджетних коштів за програмою «Реструктуризація вугільної галузі» наведено у таблиці у 2019 році найбільша частка припала на забезпечення вітчизняного виробництва товарної вугільної продукції шляхом оплати праці та внесення обов’язкових латежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати, у тому числі на погашення заборгованості із заробітної плати.
Також, частково підтримка вугільної галузі відбувалася в рамках державної підтримки впровадження Енергетичної стратегії України в 2019 році. Таким чином, 65,15 коштів направлених за цією програмою були спрямовані на потреби галузі видобування вугілля, а саме ДП «Волиньвугілля».
Протягом 2019 року продовжувались платежі в рамках виконання гарантійних зобов’язань зі сторони України згідно з Гарантійною угодою від 26.12.2011 між ПАТ «Лисичанськвугілля» та Державним банком розвитку Китайської Народної Республіки (КНР). У звітному періоді сума платежів склала 386 991 171,46 у гривневому еквіваленті.
Платежі з виконання гарантійних зобов’язань у 2019 р.
Державна гарантія (дата та номер) Кредитний договір (угода)/реквізити цінних паперів (дата та номер) Сума платежів
у дол. США у грн еквіваленті
Гарантійна угода від 26.12.2011 Договір кредиту від 21.12.2011 між ПАТ "Лисичанськвугілля" та Державним банком розвитку КНР 15 063 609,13 386 991 171,46
Згідно з даними Державної казначейської служби України, у 2019 році сума простроченої заборгованості перед державою за кредити, залучені видобувними компаніями під держгарантії, склала 2 153 838,74 тис. грн з боку ПАТ «Лисичанськвугілля».
Прострочена заборгованість суб'єктів господарювання у вугільній галузі перед державою за кредитами (позиками) залучені під державні гарантії у 2019 р.
Назва компанії Сума простроченої заборгованості перед державою за кредитами Надходження коштів до держбюджету у рахунок погашення заборгованості тис. грн Сума заборгованості за пенею, нарахованою на прострочену заборгованість, тис. грн
тис. дол. США тис. грн Сума заборгованості Сплачено до держ- бюджету
ПАТ «Лисичанськ- вугілля» 90 932,22 2 153 838,74 23,50 1 311 956 46 -
На основі інформації, отриманої від підзвітних вугільних компаній, загальний обсяг державної підтримки у 2019 р. склав 2 504 261,76 тис. грн.
Крім того, Незалежним адміністратором було проаналізовано фінансові звітності та відповіді деяких підзвітних вуглевидобувних компанії державного сектору економіки щодо обсягів їх нерозподіленого прибутку(непокритого збитку) протягом 2019 року.
Основні запаси кам’яного вугілля України зосереджені в Донецькому та Львівсько- Волинському басейнах . Станом на кінець 2019 року обсяг балансових запасів кам’яного вугілля категорії А+В+С1 в Україні склав 41 253,21 млн т.
Кам’яне вугілля в Україні різноманітне за класифікацією якості: найбільш поширене вугілля марки Д, або довгополум’яне, запаси якого становили 31,43 балансових запасів в 2019 році. На другому на третьому місцях були газове вугілля (марка Г) та довгополум’яно-газове (марка ДГ), на які припадало 18,71 та 15,60 загальних балансових запасів в звітному періоді відповідно.
Структура балансових запасів кам’яного вугілля за марками станом на 01.01.2020 р., млн т
Донецький вугільний басейн розташований на території Дніпропетровської, Донецької, Луганської і Харківської областей. В басейні зосереджено 97,35% всіх балансових запасів кам’яного вугілля, яке представлене переважно такими марками: довгополум’яне (32,29%), газове (18,12%), довгополум’яно-газове (15,40%) та антрацитами (15,16%). За географічним поширенням, найбільші запаси басейну зосереджені на території Луганської області, а найбільш розроблені родовища – на території Донецької області.
Вугільні пласти басейну відносно витримані та відносяться до категорії тонких, потужність яких не перевищує 1,2 м. Загальна кількість робочих пластів вугілля збільшується із заходу на схід та від периферії до центру басейну. На сьогодні експлуатуються 65 вугільних пластів, потужність яких перевищує 0,5 м при крутому заляганні та 0,6 м при пологому заляганні. Протягом звітного періоду в Донецькому вугільному басейні розроблялось та було підготовлено до освоєння 18 858,60 млн т. балансових запасів категорії А+В+С1, з них експлуатується 8 101,50 млн т. вугілля.
Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн розташований на території північно-східної частини Волинської області та південно-західній частині Львівської області. Львівсько- Волинський басейн характеризується нижчим рівнем освоєння родовищ та меншим обсягом запасів вугілля – 1 093,10 млн т. або 2,65% від загальних балансових запасів. З них найбільш поширеними є високоякісне енергетичне та коксівне вугілля таких марок: газове (40,14%), довгополум'яно-газове (22,69%) та жирне (22,88%). Вугільні пласти Львівсько-Волинського басейну віднесені до тонких та, рідше, середніх, потужність яких складає 0,6-1,0 м та 1,9- 2,0 м відповідно. Станом на 1 січня 2020 р. у Львівсько-Волинському басейні розроблялось та було підготовлено до освоєння 680,00 млн. т. балансових запасів вугілля категорії А+В+С1.
В розрізі адміністративних областей, найбільші запаси кам’яного вугілля зосереджені на території Луганської та Донецької областей – 34,69% та 32,25% від загального обсягу запасів відповідно. На третьому місці Дніпропетровська область, де станом на 1 січня 2020 року запаси кам’яного вугілля складають 10 561,21 млн т або 25,60% від загальних запасів. Решта 7,47% від загальних запасів розподілені між Харківською, Львівською та Волинською областями.
Структура балансових запасів кам’яного вугілля за областями станом на 01.01.2019 р. та 01.01.2020 р., млн т
Протягом 2019 року в Донецькому басейні проводились геологорозвідувальні роботи ДРГП «Донецькгеологія» на Межівській площі за кошти Державного бюджету. В Львівсько- Волинському басейні Львівська геологорозвідувальна експедиція ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» непроводила розвідувальні роботи на полі шахти «Любельська №4» за рахунок коштів Державного бюджету у звітному періоді.

Обсяги видобування кам’яного вугілля

Джерелами консолідованих даних про обсяги видобування кам’яного вугілля є декілька державних органів: Держстат, Міненерго та Держгеонадра (за збір та обробку даних для Держгеонадра відповідальна її науково-виробнича установа ДНВП «Геоінформ України»). Проте їх дані суттєво відрізняються між собою, що може бути наслідком використання різних підходів до обліку інформації про видобування корисних копалин (Малюнок 5.4). Дані про загальний обсяг видобування кам’яного вугілля в 2019 році, надані Держстатом та Міненерго, відрізняються на 2,09%. В той же час порівнюючи дані Держгеонадра з даними Держстату і Міненерго, різниця значно суттєвіша – 39,51% (Держгеонадра /Держстат) та 31,63% (Держгеонадра /Міненерго).
Згідно з даними Міненерго загальний обсяг видобування кам’яного вугілля в Україні в 2019 році знизився на 6,19% порівняно з попереднім роком та становив 31 224,37 тис. т. Скорочення обсягів видобування кам’яного вугілля протягом 2018-2019 рр. відображають і дані Держстату (2,62%). В той час за даними Держгеонадра загальні обсяги видобування кам’яного вугілля зросли з 20 019 тис. т в 2018 р. до 23 722 тис. т в 2019 р., або на 18,50%.
Динаміка обсягів видобування кам’яного вугілля в Україні у 2017-2019 рр. за різними джерелами даних, тис. т
В розрізі адміністративних областей найбільші обсяги видобування кам'яного вугілля припадають на Дніпропетровську область (58,31%), проте в 2019 році вони впали на 9,02% порівняно з попереднім роком. На другому місці була Донецька область, в якій видобувалось 11 258,67 тис. т кам’яного вугілля, або 36,06% від загального обсягу видобування в звітному періоді.
Обсяги видобування кам’яного вугілля за областями у 2018-2019 рр., тис. т
Серед вугільних компаній, основна частка загальних обсягів видобування кам’яного вугілля в 2019 році припадала на приватний сектор, лідером в якому було ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Так, компанія видобула 18 207,46 тис. т кам’яного вугілля, або 58,31% від загального обсягу видобування. На другому місці було ПАТ «Шахтоуправління Покровське» на яке припадало 16,02% (5 000,71 тис. т) від загального обсягу видобування кам’яного вугілля у звітному періоді. Компанії державного сектору забезпечили 11,42% від загального обсягу видобування в 2019 році, з яких найбільше було видобуто ДП «Львіввугілля» та ДП «Шахта імені Миколи Сафоновича Сургая» - 1 258,44 тис. т та 621,40 тис. т кам'яного вугілля відповідно.
В цілому обсяг видобування кам’яного вугілля знизились як і державному так приватному секторі – на 13,9% та 5,9% відповідно порівняно з 2018 роком. Серед державних компаній найбільш суттєве скорочення обсяг видобування кам’яного вугілля спостерігалось у ДП «Селидіввугілля» (на 68,09%), у приватному секторі – ТДВ «Шахта «Білозерська» (на 23,88%).
При збереженні поточних темпів видобування кам’яного вугілля балансових запасів вистачить ще на 1 321 років.

Вартість видобування кам’яного вугілля

В рамках Звіту ІПВГ за 2019 рік, для розкриття інформації щодо вартості видобування кам’яного вугілля було застосовано інформацію із двох джерел:
Розрахунки вартості видобутої продукції, здійснені Незалежним адміністратором на підставі відкритих джерел інформації;
Дані підзвітних компаній щодо загальної виручки, надані ними в ході звітування для цілей підготовки Звіту ІПВГ за 2019 рік.
Розрахунок Незалежного адміністратора базувався на відкритих джерелах інформації і був здійснений з метою отримання дезагрегованої інформації щодо вартості продукції галузі видобування кам’яного вугілля. Обрахунок ґрунтувався на середньозважених показниках цін на вугілля і враховував ставки на перевезення та перевантаження протягом 2019 року. Точна інформація щодо вартості кам’яного вугілля в Україні відсутняу зв’язку з відсутністю повністю нерегульованих ринків видобувної продукції. Результати, отримані Незалежним адміністратором, наведені в таблиці нижче.
Вартість видобутого кам’яного вугілля в Україні у 2019 році
Вид продукції Обсяги видобування т Ціна, грн/т Вартість згідно з розрахунком Незалежного адміністратора, млн грн
Кам'яне вугілля 31 224 370 1 810,542 56 527,32
Обсяг експорту кам’яного вугілля у 2019 році порівняно з 2018 зменшився на 76,59%. Більша частка експорту кам’яного вугілля (93,39%) припадала на Молдову – 13,95 тис. т кам’яного вугілля вартістю 0,58 млн дол. США. Також в 2019 році кам’яне вугілля було експортовано до Угорщини, Польщі, Литви.
Обсяги експорту кам'яного вугілля за країнами в натуральних та грошових одиницях в 2019 р.
Обсяг імпорту кам’яного вугілля в 2019 році скоротився на 1,42% порівняно з 2018 роком та склав 21 082,04 тис. т. Більша частина обсягу імпорту кам’яного вугілля, а саме 68,55%, припадала на Росію (14 452,10 тис. т вартістю 1641,04 млн дол. США). На другому місці були США – 21,46% загального обсягу імпорту, або 4 523,99 тис. т вартістю 888,59 млн. дол. США. Імпорт також здійснювався з Казахстану (4,16%). Інші 5,83% загального обсягу імпорту припадали на Колумбію, Австралію, Польщу та інші країни.
Обсяги імпорту кам'яного вугілля за країнами в натуральних та грошових одиницях в 2019 р.