У відкритих джерелах доступна інформація щодо розміру тіньової економіки у видобувних галузях України відповідно до дослідження, проведеного Міністерством економіки України та даних, опублікованих Державною службою статистики України.

1. Згідно з даними Мінекономіки , рівень тіньової економіки у видобувних галузях у 2020 році збільшився на 9% порівняно з 2019 роком і склав 41% від валової доданої вартості цих галузей.

Варто зазначити, що дослідження Мінекономіки було проведено з використанням удосконалених Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінекономіки від 20.01.2021 № 104, згідно з якими поняття тіньової економіки полягає в наступному:

Тіньова економіка – незареєстрована в установленому порядку економічна діяльність суб’єкта господарювання, результати якої беруть участь у створенні валового національного доходу, але не охоплюються повною мірою офіційною статистикою і, як наслідок, уникають податкових зобов’язань перед державою, характеризуються порушенням законодавчо встановлених норм.

Згідно з Наказом Мінекономіки №104 від 20.01.2021 р., розрахунок рівня тіньової економіки може бути здійснено за допомогою різних методів оцінки. Згідно з одним із таких методів – методом збитковості підприємств, рівень тіньової економіки у видобувних галузях України в 2020 році склав 41%.


Інтегральний показник рівеня тіньової економіки в Україні в 2020 році, згідно з дослідженням Мінекономіки, становив 30% від обсягу офіційного ВВП. Проте, за окремими методами розрахунку рівня тіньової економіки цей показник відрізняється й становить:

  1. за методом збитковості підприємств – 27% від офіційного обсягу ВВП;

  2. за монетарним методом – 31% від офіційного ВВП;

  3. за методом «витрати населення – роздрібний товарооборот» - 22% від офіційного обсягу ВВП;

  4. за електричним методом (з використанням даних щодо споживання електроенергії) – 23% від офіційного ВВП.

2. Згідно з даними Держстату можна оцінити, що частка неформально зайнятого населення у видобувних галузях України в 2020 році складає 7,69% від загальної зайнятості в цих галузях, якщо зробити припущення, що рівень неформальної зайнятості у видобувних галузях відповідає рівню неформальної зайнятості у всій промисловості України.

Відповідно до Наказу Держстату «Про затвердження Методологічних положень щодо визначення неформальної зайнятості населення» №16 від 23.01.2013 р., неформальна зайнятість визначається як загальна чисельність неформально зайнятих співробітників як у формальному, так і в неформальному секторах або в домогосподарствах. Неформальна зайнятість охоплює такі категорії населення:

  1. самозайняті особи та роботодавці, які працюють на власних підприємствах у неформальному секторі;

  2. безкоштовно працюючі члени сімей, незалежно від того, чи працюють вони на підприємствах формального або неформального секторів;

  3. наймані працівники, які виконують неформальні роботи, не охоплені правовим чи соціальним захистом як працюючі особи та не мають права на інші пільги, пов’язані із зайнятістю, а також наймані домашні працівники у домогосподарствах;

  4. Члени неформальних виробничих кооперативів.

Кількість неформально зайнятого населення в Україні у віці 15-70 років, згідно з даними Держстату, становить 3 237,8 тис. осіб, або 20,34% зайнятого населення України. В секторі промисловості даний показник значно менший – 7,69%. А саме, 181,32 тис. осіб з 2 358,6 тис. зайнятих у промисловості осіб належали до неформально зайнятого населення в 2020 році.

Незалежним адміністратором було зроблено припущення, що рівень (частка) неформальної зайнятості у видобувних галузях відповідає тій, що й у всій промисловості. Тому частку неформально зайнятого населення у видобувних галузях в 2020 році оцінено у 7,69%.

У відкритому доступі наявна інформація щодо кількості зайнятого населення у промисловості без розбивки за видобувними галузями. Тому у Звіті ІПВГ за 2020 рік не зазначено частки неформально занятого населення за окремими видобувними галузями.